Ухвала суду № 54036907, 01.12.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа № 581/913/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/2149/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 59

УХВАЛА

01 грудня 2015 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Околота Г. М.,

суддів - Хвостика С. Г. , Собини О. І.

при секретарі судового засідання - Чуприні В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2015 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_3 до Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області про встановлення факту грубого порушення ведення журналу реєстрації вхідної кореспонденції та визнання його недійсним,

в с т а н о в и л а :

21 вересня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом та просив встановити факт грубого порушення Синівською сільською радою ведення журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 2010-2011 роки та визнати його недійсним.

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 23 вересня 2015 року цей позов було залишено без руху з підстав невідповідності позовної заяви вимогам ст.119 ЦПК України та несплати судового збору у розмірі 974 грн. 40 коп. (а.с.3).

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2015 року позовної заяв ОСОБА_3 визнано неподаною та повернуто заявнику (а.с.8).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить цю ухвалу скасувати та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання зі стадії відкриття провадження у справі. В обґрунтування скарги зазначає, що у визначений судом строк на усунення недоліків позову надав уточнення позовних вимог та подавши докази скрутного майнового стану, який унеможливлює реалізацію права на захист у суді, просив у порядку ст.82 ЦПК України звільнити його від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити його сплату. Вважає, що визнавши його позовну заяву неподаною суд обмежив його право на доступ до правосуддя.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення апелянта та його представника, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.121 ЦПК України, суддя вправі повернути позовну заяву, якщо вона за формою і змістом не відповідає вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК, не оплачена судовим збором і пропозиція виправити у встановлений строк недоліки заяви не була виконана.

Постановляючи ухвалу від 13 жовтня 2015 року, суддя виходив з того, що вимоги суду, викладені в ухвалі від 23 вересня 2015 року були виконані не в повному обсязі, а саме: не сплачено 487 грн. 20 коп. судового збору за вимогу немайнового характеру, тому не вбачаючи законних підстав для звільнення заявника від сплати судового збору, дійшов висновку, що у визначений строк недоліки позовної заяви щодо сплати судового збору не усунуті, у звязку з чим, посилаючись на ч.2 ст.121 ЦПК України, визнав заяву неподаною та повернув її позивачу (а.с.8).

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з наступних підстав.

Стосовно змісту позовної заяви ч.2 ст.119 ЦПК України передбачає обовязкові вимоги до позовної заяви.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_3, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, вбачається, що вона в цілому відповідає вказаним вимогам.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 жовтня 2015 року позивач на виконання ухвали судді від 23 вересня 2015 року надав суду заяву про уточнення позовних вимог, а також довідку ВДВС Липоводолинського РУЮ від 05 жовтня 2015 року №2426/02-42/1 про те, що постановами державного виконався накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відкритих на його імя у АТ «Державний ощадний банк» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», на підставі якої просив звільнити його від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити його сплату (а.с.6, 7).

Встановивши із заяви про усунення недоліків, що позивач не сплатив судовий збір, суддя не позбавлений був можливості повторно залишити позов без руху і зобовязати ОСОБА_3 надати інші докази скрутного матеріального становища, та лише після цього вирішити питання про повернення позовної заяви або на підставі ст.82 ЦПК України, п.29 постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, врахувавши майновий стан ОСОБА_3, на підставі наданої довідки, звільнити його від сплати судового збору, відстрочити чи розстрочити його оплату.

Крім того, відповідно до розяснень, даних у абз.4 п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Таким чином, залишаючи заяву позивача без руху, а потім повертаючи її позивачу через неподання доказів, а також несплату судового збору, суд першої інстанції не врахував цих розяснень.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд повинен розглядати цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Однак, суд на ці обставини уваги не звернув і не врахував заяву позивача про усунення недоліків та документи додані до неї.

Оскільки при вирішенні питання про прийняття позовної заяви судом першої інстанції порушено порядок, встановлений для його вирішення, відповідно до п.3 ст.312 ЦПК України це є підставою для скасування ухвали і направлення цього питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 312 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 жовтня 2015 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог законодавства.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -