Рішення № 54036941, 27.11.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/2242/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1856/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2015 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Околота Г. М.

з участю секретаря судового засідання Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 серпня 2015 року

в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10018/088 філії Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10 про стягнення заборгованості по кредиту, -

в с т а н о в и л а:

29 квітня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10018/088 філії Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 26 жовтня 2007 року між ним та ОСОБА_11 було укладено кредитний договір за № 948, відповідно до умов якого банк надав позичальнику споживчий кредит у сумі 190 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних строком до 26 жовтня 2017 року. Для забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором того ж дня, тобто 26 жовтня 2007 року, позичальник уклав з позивачем нотаріально посвідчений іпотечний договір, за умовами якого передав в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.

03 серпня 2012 року ОСОБА_11 помер, але залишились його спадкоємці: батьки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та діти ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_3 і ОСОБА_10, відповідачі по справі, до яких банк своєчасно предявив вимоги про виконання умов кредитного договору замість померлого ОСОБА_11

Посилаючись на те, що заборгованість ОСОБА_11 за кредитним договором на момент смерті становила 97771 грн. 96 коп., з яких: 97770 грн. 74 коп. заборгованість за кредитом; 1 грн. 22 коп. пеня за простроченим кредитом та відсотками, позивач просив суд стягнути з відповідачів вказану суму в солідарному порядку, а також інфляційні втрати в сумі 12338 грн. 88 коп. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 6117 грн. 58 коп., а всього у загальному розмірі 116 228 грн. 42 коп., оскільки в добровільному порядку відповідачі відмовились виконувати вимоги банку.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 серпня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_10 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10018/088 філії Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 948 від 26 жовтня 2007 року в сумі 116228,42 грн. (кредит 97770,74 грн., інфляційні втрати 12338,88 грн., пеня 1,22 грн., 3% річних від простроченої суми 6117,58 грн.), а також судовий збір по 145,28 грн. з кожного та витрати, повязані з наданням оголошення у пресі, по 30,87 грн. з кожного.

Вказане рішення суду відповідач ОСОБА_3 оскаржила в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі вона, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що судом першої інстанції не було зясовано питання про наявність спадкового майна після смерті батька ОСОБА_11, чи прийняли його спадкоємці та яка вартість того майна, адже відповідно до вимог ст.1282 ЦК України спадкоємці зобовязані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ПАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_12 про залишення рішення суду без змін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_11 був укладений кредитний договір № 948, за умовами якого позивач надав позичальнику кредит у сумі 190 000 грн. на споживчі цілі зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 16,5 % річних зі строком користування кредитними коштами до 26 жовтня 2017 року (а.с.5-9, 10, 11-12, 13).

З метою забезпечення належного виконання зобовязання за кредитним договором того ж дня, тобто 26 жовтня 2007 року, позивач уклав з позичальником ОСОБА_11 нотаріально посвідчений іпотечний договір, за умовами якого останній передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (а.с.14-18).

03 серпня 2012 року ОСОБА_11 помер (а.с.23).

21 серпня 2012 року позивач звернувся до Шосткинської міської державної нотаріальної контори із заявою, як кредитор, в якій висунув вимоги до спадкоємців боржника ОСОБА_11 про погашення кредиту (а.с.30).

За інформацією приватного нотаріуса Шосткинського міського нотаріального округу ОСОБА_13 від 17 квітня 2015 року, від спадкоємців ОСОБА_11, а саме: його дітей ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_3 і ОСОБА_10 та батьків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в установлений законом строк були подані заяви про прийняття ними спадщини за законом після смерті спадкодавця, у звязку з чим він завів спадкову справу (а.с.223). Однак, станом на 17 квітня 2015 року свідоцтва про право на спадщину на імя зазначених спадкоємців після померлого ОСОБА_11 не видавались.

Також приватний нотаріус вказав, що спадкоємці повідомлені про заборгованість перед банком по кредиту спадкодавця (а.с.31).

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_11 за кредитним договором станом на 22 квітня 2015 року складає 116 228 грн. 42 коп., з яких: заборгованість за кредитом 97770 грн. 74 коп., пеня за простроченим кредитом та відсотками 1 грн. 22 коп., а також інфляційні втрати 12338 грн. 88 коп. та 3% річних від простроченої суми 6117,58 грн. (а.с.24, 25-26, 27-28).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як кредитор спадкодавця, у встановлений законом строк звернувся з вимогою до спадкоємців, які прийняли спадщину, про погашення кредиту, тому визнав позовні вимоги обґрунтованими, задовольнивши їх у повному обсязі, так як спадкоємці, відповідачі по справі, вимоги банку не задовольнили у звязку з чим, окрім погашення заборгованості, суд стягнув з них ще й грошові кошти відповідно до ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобовязання.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обовязків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.

Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України "Здійснення права на спадкування") та оформлення спадщини (глава 89 ЦК України "Оформлення права на спадщину).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина пята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобовязаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим обєктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Разом з тим необхідно враховувати наступне.

Оскільки зі смертю боржника зобовязання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обовязку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобовязані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобовязаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобовязані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків предявлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє субєктивне право, а не є строком позовної давності.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15, яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх субєктів владних повноважень, а також має враховуватися іншими судами іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З урахуванням аналізу наведеного законодавства та встановлених судом обставин справи можна дійти висновку, що відповідачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_11, але не задовольнили вимоги позивача в досудовому порядку стосовно погашення отриманого спадкодавцем кредиту, хоча кредитор своєчасно, відповідно до вимог ст.1281 ЦК України, предявив до них вимоги.

Також колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідачам пропонувалось задовольнити вимоги позивача шляхом направлення йому суми заборгованості за кредитним договором у вигляді одноразового платежу, так як домовленості про інше між сторонами не було, про що повідомила в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, про що йдеться у ч.1 ст.1282 ЦК України, тобто, щоб кожен із спадкоємців задовольнив вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині, про що колегія суддів повідомила відповідачів письмово.

Про погодження із зазначеною пропозицією відповідачі суд не проінформували, в судове засідання не зявились, що на думку колегії суддів свідчить про те, що вони відмовились від одноразового платежу на адресу позивача, що відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.1282 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позову стосовно стягнення з відповідачів заборгованості спадкодавця, так як позивач у такому випадку має право вимагати стягнення боргу з майна спадкодавця.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а також його висновки не відповідають обставинам справи, тому вказане рішення суду необхідно скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.п.3, 4; 314 ч.2; 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03 серпня 2015 року в даній справі скасувати і ухвалити нове, яким відмовити Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 10018/088 філії Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» у задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -