Рішення № 5403203, 30.07.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2009 р. Справа № 13/1709

Господарський суд Черкаської області в складі : головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі Бордунос Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Державного підприємства дослідного господарства «Нива», м. Христинівка, вул. Садова, 1

про стягнення 47 844 грн. 62 коп. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_2 за нот. посвідченою довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

13.08.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №4, відповідно якому позивач взяв на себе зобовязання надати послуги по збиранню сільськогосподарських культур на загальній площі 107 га (кукурудза на силос) комбайном «DOMINATOR», а відповідач зобовязувався оплатити надані послуги по ціні 230 грн. за 1 га.

04.10.2006р. сторони підписали акт надання послуг (виконаних робіт), відповідно якому відповідач підтвердив факт виконання позивачем зобовязання по договору в повному обсязі на суму 24610 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Так як строк виконання зобовязання сторонами встановлено не було, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, 06.10.2006р. позивач направив на адресу відповідача вимогу №29 про перерахування йому протягом 7 днів кошти в сумі 24610 грн.

01.08.2008р. між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, яким було підтверджено наявність заборгованості відповідача в сумі 24610 грн.

Умовами п. 4 договору від 13.08.2006р. №4 обумовлено, що за невиконання або неналежне виконання зобовязань по цьому договору сторони несуть майнову відповідальність у відповідності з чинним законодавством та умовами цього договору.

Ст. 527 ЦК України зазначає, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання.

Оскільки відповідачем станом на 15.06.2009р., розрахунки за надані послуги не проведені, має місце невиконання грошового зобовязання.

Відповідно до вимог ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

П. 3 даної статті зазначає, що потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі. Сплата штрафних санкцій за порушення зобовязання не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобовязань в натурі.

Ст. 217 ГК України визначає види господарських санкцій відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції.

Відповідно п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно розрахунку сума штрафних санкцій складає 6602,23 грн.

Ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути 14662 грн. 24 коп. інфляційних збитків та 1970 грн. 15 коп. 3% річних з простроченої суми.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити.

Відповідач вимоги не заперечив, відзиву на позов не надав. Пропозицій по врегулюванню спору не представлено. Представники відповідача в судове засідання не зявились.

Інших доказів сторонами не подано.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вислухавши пояснення представників позивача, вважає що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав:

Між сторонами виникли договірні зобовязання підряду з елементами надання послуг, врегульовані гл. 61 ЦК України, на підставі письмового двостороннього строкового оплатного договору. Існуючі договірні відносини не заперечені сторонами. Суд вважає, що сторони досягли згоди по всіх істотних умовах договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином. Робота відповідачем прийнята без зауважень.

Відповідач, в порушення умов договору не розрахувався повністю в визначений термін за виконані роботи. Роботи прийняті без зауважень і застережень.

Якщо боржник не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, то відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання.

Позивач не надав доказів про укладення письмового договору про забезпечення виконання зобовязання у виді неустойки (пені, штрафу) ст. 547 ЦК України. Суд вважає, що позивач неправомірно нараховує штрафні санкції на прострочену суму при наявному грошовому зобовязанні. Суд також застосовує вимоги ст. 232 ГК України про скорочений строк давності при стягненні неустойки в 6 місяців. В задоволенні вимоги про стягнення штрафних санкцій належить відмовити.

Позивачем заявлена вимога про стягнення інфляційних збитків за період з 15 жовтня по 1 листопада 2006р. в сумі 330 грн. 25 коп. Вимога в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки інфляційні збитки можуть бути розраховані за повний місяць (індекс інфляції виводиться статистично за повний місяць).

Вимоги в частині стягнення 24610 грн. боргу, 14331 грн. 99 коп. інфляційних збитків та 1970 грн. 15 коп. 3% річних - підлягають до задоволення. Належить стягнути заборгованість та збитки з відповідача на користь позивача.

В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача пропорційно задоволених вимог та стягнути на користь позивача 409 грн. 12 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Державного підприємства дослідного господарства «Нива», м. Христинівка, вул. Садова, 1, код 14208610

на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1

24610 грн. боргу, 14331 грн. 99 коп. інфляційних збитків та 1970 грн. 15 коп. 3% річних з простроченої суми, 409 грн. 12 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовити за необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя Скиба Г.М.