Рішення № 54029446, 30.11.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/6308/15

Справа №760/14743/15-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді - Усатової І.А.

при секретарі - Здорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який просив задовольнити, з підстав визначених в позовній заяві, та вказав, що у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору у нього станом на 10.07.2015 року, виникла заборгованість у розмірі 6684,14 грн., яка складається з:

- 3035,90 грн. тіло кредиту;

- 455,87 грн. прострочене тіло кредиту;

- 3192,37 грн. заборгованість за відсотками;

Вказану суму просив стягнути з відповідача.

15.09.2015 року ухвалою судді відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду.

27.11.2015 року представником позивача до суду була подана заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

15.10.2015 року, 30.11.2015 року відповідач в судове засідання не зявився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином відповідно до вимог ст. 74, 75, 76, 77 Цивільного процесуального кодексу України.

Виходячи з цього та вимогст. 77 ЦПК Українисуд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Згідност. 224 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (правонаступник Товариства зобмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «ОСОБА_2») (ОСОБА_2) та ОСОБА_1 (відповідачем/Держатель) було укладено кредитний догововір № 001-09996-110408 (надалі - договір), за умовами якого ОСОБА_2 відкриває Відповідачеві картковий рахунок №26255902463910 в національній валюті, випускає та надає Відповідачеві платіжну картку, а також ПІН-код до неї; здійснює обслуговування на умовах, викладених у Тарифному пакеті Visa класичний, що міститься в додатку №1 до ОСОБА_3 та умовах викладених в Правилах здійснення операцій за картковими рахунками (Правила).

Відповідно до ОСОБА_3 надає Держателю Кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної Кредитної лінії, що передбачена п.1.3. ОСОБА_3. Відповідно до вказаного пункту банк відкриває Держателю кредитну лінію на загальну суму 30000,00 грн та на день укладання ОСОБА_3 встановлює ліміт Кредитної лінії 3000,00 грн. У відповідності до ОСОБА_3, Держатель зобовязаний щомісяця в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування Кредитною лінією та/або Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за Кредитною лінією та процентів за користування Кредитною лінією.

Однак, в порушення умов договору в частині обовязку забезпечувати погашення грошових зобовязань згідно Правил, Відповідач свої обовязки належним чином не виконав, в звязку з чим у нього виникло прострочене зобовязання з погашення кредиту.

В звязку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору у нього станом на 10.07.2015 року, виникла заборгованість у розмірі 6684,14 грн., яка складається з:

- 3035,90 грн. тіло кредиту;

- 455,87 грн. прострочене тіло кредиту;

- 3192,37 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Отже, двостороннім правочинами притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як передбачено ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд відзначає, що зазначений вище договір підписаний в двосторонньому порядку сторонами без будь - яких зауважень і застережень, в судовому порядку не визнаний недійсними.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Статтями 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ч. 1 ст. 60 ЦПК України зазначено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований тому позовні вимоги щодо стягнення боргу, що складає: 6684,14 грн., який складається з:

- 3035,90 грн. тіло кредиту;

- 455,87 грн. прострочене тіло кредиту;

- 3192,37 грн. заборгованість за відсотками -

визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення ч. 3 ст. 88 ЦПК України визначають, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст.526,1050, 1054 ЦК України,ст.ст.57-60,212-214,224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса реєстрації: 03058, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, р/р 26255902463910, м. Київ, вул. Щорса,36-б) заборгованість за Кредитним договором № 001-09996-110408 від 11.04.2008 року у загальній сумі 6684,14 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса реєстрації: 03058, АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня його отримання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Суддя: ОСОБА_4