Постанова № 54018646, 02.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року Справа № 911/735/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолякова Б.М.,суддівКоваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі),розглянувши касаційну скаргу Міжрегіональної української біржі на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2015 рокуу справі Господарського суду№ 911/735/14 Київської областіза заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст"пробанкрутство,

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15 липня 2015 року у справі № 911/735/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" про банкрутство прийнято відмову ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" від позову та припинено провадження у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" в особі ліквідатора банкрута до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "М'ясний магнат" про визнання недійсним протоколу та стягнення заборгованості у розмірі 1 244 168,40 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2015 року у справі № 911/735/14 (судді: Гарник Л.Л. - головуючий, Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.) припинено апеляційне провадження за скаргою Міжрегіональної української біржі на ухвалу Господарського суду Київської області від 15 липня 2015 року.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційною інстанцією ухвалою, скаржник Міжрегіональна українська біржа звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2015 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 22, 27 91 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник Міжрегіональна українська біржа подав до суду касаційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість направити представника в судове засідання.

Вищий господарський суд відхиляє зазначене клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги з наступних підстав.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням підстав, наведених в ст. 77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи. З врахуванням приписів ст. 77 ГПК України та вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України щодо повноважень касаційної інстанції та меж перегляду справи в касаційній інстанції, суд не вбачає у наведених заявником обставинах об'єктивної перешкоди для касаційного перегляду судового рішення у справі.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міжрегіональної української біржі на ухвалу Господарського суду Київської області від 15 липня 2015 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, оскільки Міжрегіональна українська біржа як організатор аукціону має право на оскарження виключно тих судових рішень, які стосуються організації та проведення аукціону за його участю, то у останньої відсутнє право на оскарження ухвали від 15.07.2015 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Стаття 91 ГПК України визначає осіб, що мають право апеляційного оскарження, такими особами є, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що сторонами у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Разом з тим, ст. 1 Закону про банкрутство також встановлює, що учасниками у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

За правилами ч. 6 ст. 49 Закону про банкрутство, організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону. В разі виникнення під час проведення ліквідаційної процедури спору відносно визначення організатора аукціону, господарський суд перевіряє порядок визначення ліквідатором організатора аукціону. В такому випадку організатор аукціону залучається судом до участі у провадженні у справі про банкрутство.

Виходячи з правового аналізу норм Закону про банкрутство, з моменту визнання організатора аукціону учасником провадження у справі про банкрутство, він має право на оскарження виключно тих судових рішень, які стосуються організації та проведення аукціону за його участю.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою від 01 грудня 2014 року Міжрегіональну українську біржу визнано учасником провадження у справі та зобов'язано проводити аукціон з продажу майна банкрута.

Разом з тим, апеляційний господарський суд зазначив, що за змістом оскаржуваної ухвали місцевого суду від 15.07.2015 року предметом оскарження є протокол про залік зустрічних однорідних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "М'ясний магнат" на суму 1 244 168,40 грн., укладений 31 березня 2012 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним припинення апеляційного провадження, оскільки ухвала суду першої інстанції від 15.07.2015 року, якою суд прийняв відмову ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" від позову та припинив провадження у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Ярош Траст" в особі ліквідатора банкрута до товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "М'ясний магнат" про визнання недійсним протоколу та стягнення заборгованості у розмірі 1 244 168,40 грн., не стосується організації та проведення аукціону за участю скаржника.

Таким чином, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2015 року слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Міжрегіональної української біржі залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30 вересня 2015 року у справі № 911/735/14 залишити без змін.

Головуючий: Б.М. Поляков

Судді: В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич