Ухвала суду № 54011773, 26.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2015 року

справа № 808/5597/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Сервіс»,

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року

у справі № 808/5597/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Сервіс»

до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,–

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Сервіс» звернулося у Запорізький окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 червня 2014 року №00016008262201, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 202455,00 грн.; №00016108262201, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 209357,50 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

До початку апеляційного перегляду справи, від товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Сервіс» 23 листопада 2015 року надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку з досягненням податкового компромісу.

Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення клопотання позивача, та закриття провадження у справі з наступних підстав.

Клопотання обґрунтовані тим, що підрозділом 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який набрав чинності 17 січня 2015 року, передбачено можливість застосування податкового компромісу.

Також, на підтвердження досягнутого компромісу, передбаченого підрозділом 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області надано рішення від 29 квітня 2015 року № 45.

Пунктом 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу.

Предметом позовних вимог є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області 13 червня 2014 року №00016008262201, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 202455,00 грн., в тому числі 161964,00 грн. за основним платежем та 40491,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №00016108262201, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 209357,50 грн., в тому числі 167486,00 грн. за основним платежем та 41871,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 22).

Отже, до податкових зобов’язань, нарахованих оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, може бути застосована процедура податкового компромісу.

Відповідно до пункту 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов’язань згідно із цим підрозділом.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Сервіс» та державною податковою інспекцією Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області досягнуто податковий компроміс щодо суми неузгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 161964,00 грн., яка визначена у податковому повідомленні-рішенні від 13 червня 2014 року №00016008262201, та щодо суми неузгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 167486,00 грн., яка визначена у податковому повідомленні-рішенні від 13 червня 2014 року №00016108262201.

23 квітня 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Сервіс» сплачено до бюджету, у межах процедури досягнення податкового компромісу, 16472,50 грн., в тому числі 8098,20 грн. податку на додану вартість та 8374,30 грн. податку на прибуток, що складає 5 відсотків від суми податкових зобов’язань.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відповідності податкових зобов’язань умовам податкового компромісу.

Таким чином, враховуючи сплату платником податків податкових зобов’язань у сумі, визначеній пунктом 2 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про досягнення податкового компромісу.

Пунктом 11-2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Стаття 194 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 3 статті 113 Кодексу адміністративного судочинства України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на основі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов’язків сторін і предмета адміністративного позову. У разі примирення сторін суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

У силу положень частини 1 статті 203 та відповідно до пункту 3 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо сторони досягли примирення.

Разом з цим, дослідивши матеріали справи, перевіривши її фактичні обставини, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного її вирішення. Відтак, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини 2 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Підстави для закриття провадження у справі виникли після ухвалення постанови суду першої інстанції, а тому у відповідності до приведених вище норм рішення суду першої інстанції підлягає визнанню нечинним, а провадження в адміністративній справі – закриттю.

Керуючись статтями 198, 203, 205, 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Сервіс» щодо закриття провадження у справі у зв’язку із досягненням податкового компромісу – задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року – визнати нечинною.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим