Постанова № 54007120, 23.08.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2011 р. Справа № 2a-2572/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

судді Скільський І.І.,

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представника позивача не з'явився.,

представник відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської обєднаної Державної податкової інспекції до КП «Отинійський комбінат комунальних підприємств»про стягнення заборгованості в сумі 49147,78 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2011 року Коломийська обєднана Державна податкова інспекція (далі-позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до КП «Отинійський комбінат комунальних підприємств»(далі-відповідач) про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 49147,78 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідача як юридичну особу 27.12.1991 року зареєстровано Коломийською районною Державною адміністрацією Івано-Франківської області. За відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 49147,78 грн., в т.ч. пеня 474,37 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за період грудень 2010 травень 2011 року.

На підставі п.6.2 ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181- ІІІ від 21.12.2000 року відповідачу направлено першу та другу податкову вимогу. Вказані вимоги відповідач не оскаржував.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. На адресу суду подав заяву про розгляд справи без уповноваженого представника.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та пояснив, що самостійно задекларовані суми коштів з ПДВ не сплачені у звязку із важким фінансовим становищем підприємства.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач по справі зареєстрований Коломийською районною Державною адміністрацією Івано-Франківської області та включений в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, згідно із законодавством України на відповідача покладено обовязок сплачувати податки.

Згідно із частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та Законами з питань митної справи.

Відповідно, органи державної податкової служби, згідно з пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача виник в результаті несплати самостійно задекларованих сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за період рудень 2010р. травень 2011р. у розмірі 49147,78 грн., що підтверджується податковими деклараціями, що містяться в матеріалах справи, (а.с.-5-16) та довідкою про недоїмку та переплату (а.с.-21).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами втратив чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків, виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом з нормами Податкового Кодексу України слід також застосовувати норми Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону, податкове зобов'язання (зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. 6.2 статті 6 Закону України № 2181 (Податкові вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Згідно п. 6.3.2. статті 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Судом встановлено, що позивачем 02.12.2010 року на підставі п. 6.2 статті 6 Закону України № 2181 відповідачу направлено першу податкову вимогу №1/482 на суму 11147,88 грн., код платежу 14010100 (а.с. 17). Вказана вимога відповідачем не оскаржувалась.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника

податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України).

Суд, відповідно до вимог ст.ст. 112, 136 КАС України, приймає визнання позову відповідачем, оскільки такі дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси.

Враховуючи, що на момент судового розгляду даної справи відповідачем не надано доказів про сплату податкового боргу в розмірі 49 147,78 грн., вказана сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст..124 Консититуції України, керуючись ст.. ст.. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків та за рахунок готівки, що належить КП «Отинійський комбінат комунальних підприємств» (ід.код 03345946, вул.Розметенці, 7, смт.Отинія, Коломийський район, Івано-Франківська обл.) в дохід державного бюджету заборгованість в сумі 49147 (сорок дев`ять тисяч сто сорок сім гривень) 78 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:/підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 29.08.2011 року.