Вирок № 53996552, 01.12.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 644/9341/14-к Головуючий суддя І інстанції Черняк В. Г.

Провадження № 11-кп/790/1974/15 Суддя доповідач Люшня А.І.

Категорія: ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 14,

ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого Люшні А. І.,

- суддів: Задніпровського О. О., Каплієнка І. І.,

- при секретарі Єлісєєвій К.Ю.,

- за участю прокурора Криворучко І. І.,

- обвинуваченої ОСОБА_1,

- захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження № 11-кп/790/1974/15 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_3, незаміжню, має неповнолітню дитину, раніше не судиму, мешкає за адресою: місто Харків, вулиця Щербакова, 133, -

засуджено:

- за ч. 3 ст. 190 КК України на 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 358 КК України на 2 роки обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено остаточне покарання - 4 роки позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обовязки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання чи роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради Харківської області 203000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Як установив суд, у червні 2013 року ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, достовірно знаючи, що ця квартира не приватизована, тобто перебуває у власності територіальної громади міста Харкова, а її мешканці - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, зникли та не проживають у квартирі протягом значного часу, вступила в змову з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження.

01 липня 2013 року ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, реалізуючи свій намір, згідно з розробленим планом направились до приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за адресою: місто Харків, вулиця Другої Пятирічки, 18, де представилися ОСОБА_7 Р та ОСОБА_8, використали підробленні паспорти МН 920155 на імя ОСОБА_8, та ММ 207654 на імя ОСОБА_7, де нотаріусом було посвідчено довіреність від імені ОСОБА_8 на імя ОСОБА_7 щодо підготовки та одержання усіх необхідних довідок та документів: витягу з Державного реєстратору прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічного паспорту квартири, довідки про склад сімї, звіту про оцінку майна. Надалі вказані документи були використані для укладення договору дарування квартири 48, що знаходиться в місті Харкові по вулиці Миру, 90 а також договору дарування на імя ОСОБА_9

24 липня 2013 року ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою, використовуючи підроблені паспорти громадян України МН 808939 на імя ОСОБА_9, та ММ 207654 на імя ОСОБА_7, уклали між собою договір дарування, який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за адресою: місто Харків, проспект Орджонікідзе, 13/11 та оформили право власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, шляхом надання підроблених документів, а саме: технічного паспорта квартири, довідки про склад сімї, свідоцтва про право власності на житло від 15.03.1999 р., видане органом приватизації «Житлового Фонду» ВАТ «Харківського тракторного заводу», за адресою: АДРЕСА_3.

03 грудня 2013 року ОСОБА_1, спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, використовуючи підроблений паспорт на імя ОСОБА_9, уклали договір купівлі - продажу майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на суму 202 623,00 гривень між ОСОБА_9 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6. Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12

Таким чином, ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, неправомірно спричинили територіальній громаді міста Харкова матеріальний збиток у великих розмірах у розмірі 202 623,00 гривні за продаж неприватизованої квартири АДРЕСА_4.

Крім того, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння неприватизованою квартирою № 48 по вулиці Миру, 90 у місті Харкові та отримання грошей за реалізацію вказаного майна, підробила правовстановлюючі документи, тобто документи які видаються чи посвідчуються підприємствами, установами, організаціями і які надають право або звільняють від обовязків.

У червні 2013 року ОСОБА_1, маючи умисел на підроблення офіційних документів, за місцем свого мешкання: місто Харків, вулиця Щербакова, 133, з використанням пустих бланків установ, підприємств та організацій, підробила свідоцтво про право власності на житло від 15.03.1999 р., видане органом приватизації «Житлового Фонду» ВАТ «Харківського тракторного заводу», за адресою: АДРЕСА_2, довідки Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Орджонікідзевської філії дільниці № 47 вих. № 1780 від 29.11.2013 р. на імя ОСОБА_8 та дільниці № 49 вих. № 712 від 29.11.2013 р. на імя ОСОБА_9, технічний паспорт на майно, шляхом внесення недостовірних даних з метою подальшого використання при оформленні права власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

01 липня 2013 року ОСОБА_1 разом з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, направились до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, де представилися ОСОБА_8 та ОСОБА_13, використали підроблені паспорти, зареєстрували довіреність від імені ОСОБА_8 на імя ОСОБА_7 щодо підготовки та одержання усіх необхідних довідок та документів: витягу з Державного реєстратору прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічного паспорту квартири, довідки про склад сімї, звіту про оцінку майна. Надалі вказані документи були використані для укладення договору дарування квартири 48, що знаходиться в м. Харкові по вулиці Миру, 90, а також договору дарування на імя ОСОБА_9

24 липня 2013 року ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою, відповідно до договору дарування, який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, оформили право власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на імя ОСОБА_9 та представили підробленні офіційні документи, а саме: технічний паспорт квартири, довідку про склад сімї, свідоцтво про право власності на житло від 15.03.1999 р., видане органом приватизації «Житлового Фонду» ВАТ «Харківського тракторного заводу».

В ході посвідчення договору дарування ОСОБА_1 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, підробила рукописний запис «ОСОБА_7 Р.» в графі «Підписи:» в договорі дарування від 24.07.2013 р., що зареєстрований в реєстрі приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 під № 1099, рукописний запис «ОСОБА_7 Р.» в графі «Підпис:» від імені довірителя ОСОБА_8» у заяві від 24.07.2013 р. на імя приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від імені ОСОБА_7 про те, що на момент дарування квартири за вказаною адресою незаконні перебудування, прибудови та споруди у вищевказаній квартирі відсутні; рукописний запис «ОСОБА_7 Р.» в графі «Підпис:» від імені довірителя ОСОБА_8 на імя приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від імені ОСОБА_7 від 24.07.2013 р. про те, що на момент укладення договору дарування квартири малолітніх дітей, непрацездатних та недієздатних осіб, які б мали право користування вказаним майном, не зареєстровано.

Крім того, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння неприватизованою квартирою № 48 по вулиці Миру, 90 у місті Харкові, та отримання грошей за реалізацію вказаного майна використала завідомо підроблені документи.

01 липня 2013 року ОСОБА_1, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, направилась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, де вони представилися ОСОБА_8 та ОСОБА_13, використали підроблені паспорти громадянина України ММ 207654 на імя ОСОБА_7 та МН 920155 на імя ОСОБА_8, де зареєстрували довіреність від імені ОСОБА_8 на імя ОСОБА_7 щодо підготовки та одержання усіх необхідних довідок та документів: витягу з Державного реєстратору прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічного паспорту квартири, довідки про склад сімї, звіту про оцінку майна. Надалі вказані документи були використані для укладення договору дарування квартири 48, що знаходиться в місті Харкові по вулиці Миру, 90, а також договору дарування на імя ОСОБА_9

24 липня 2013 року ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою, відповідно до договору дарування, який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, за адресою: місто Харків, проспект Орджонікідзе 11\13 оформили право власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, на імя ОСОБА_9, використали підроблені паспорти громадянина України ММ 207654 на імя ОСОБА_7 та МН 808939 на імя ОСОБА_9, представили підроблені офіційні документи: витяг з Державного реєстратору прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічний паспорт квартири, довідку про склад сімї, свідоцтво про право власності на житло від 15.03.1999 р., видане органом приватизації «Житлового Фонду» ВАТ «Харківського тракторного заводу».

Також, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, достовірно знаючи, що дана квартира не приватизована та належить територіальній громаді міста Харкова, з метою заволодінням чужим майном та придбання право на майно вступила в змову з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, заздалегідь домовившись про здійснення злочину, згідно з яким особа, матеріали відносно якої органом досугового розслідування виділені в окреме провадження, використовував підроблений паспорт громадянина України МН 808939 на імя ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, представився власником вище вказаної квартири на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19.12.1998 р., видане органом приватизації «Житлового Фонду» ВАТ «Харківського тракторного заводу», з метою подальшого оформлення договору купівлі-продажу та продажу вказаного майна покупцю ОСОБА_7. У свою чергу, ОСОБА_1 використовувала підроблений паспорт громадянина України ММ 207654 на імя ОСОБА_7 з метою підготовки та одержання всіх необхідних довідок та документів, зокрема витягу з Державного реєстратору прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, технічного паспорту, довідки про склад сімї, звіту про оцінку майна та укладення договору купівлі-продажу квартири 316, що знаходиться у місті Харкові по бульвару Івана Какрача, 77.

31 липня 2013 року ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, відповідно до договору купівлі-продажу, який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, оформили право власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, на імя ОСОБА_13, а саме - заключили договір купівлі-продажу майна за вище вказаною адресою, згідно з яким власник майна ОСОБА_14 продав власне майно ОСОБА_7

Таким чином, ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, неправомірно привласнили неприватизовану квартиру АДРЕСА_6, спричинивши територіальній громаді міста Харкова матеріальний збиток у розмірі 69 400 гривень.

Крім того, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння неприватизованою квартирою №316 по бульвару І. Каркача, 77 у м. Харкові, та отримання грошей за реалізацію вказаного майна, підробила правовстановлюючі документи.

Так, ОСОБА_1, маючи умисел на підроблення офіційного документа, у 2013 році, підробила свідоцтво про право власності на житло від 19.12.1998 р., видане органом приватизації «Житлового Фонду» ВАТ «Харківського тракторного заводу», за адресою: АДРЕСА_5, довідку Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Орджонікідзевської філії дільниці № 49 вих. № 2015 від 30.07.2013 р. на імя ОСОБА_9, технічний паспорт на квартиру № 316 в житловому будинку ,77 по бульвару І.Каркача у м. Харкові з метою подальшого використання при оформленні права власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_7.

31 липня 2013 року ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, відповідно до договору купівлі-продажу, який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, оформили право власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, на імя ОСОБА_7 та представили підроблені офіційні документи: технічний паспорт квартири, довідки про склад сімї, свідоцтво про право власності на житло від 19.12.1998 р., видане органом приватизації «Житлового Фонду» ВАТ «Харківського тракторного заводу», за адресою: АДРЕСА_9.

У ході посвідчення договору купівлі-продажу ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, підробила рукописний запис «ОСОБА_7 Р.» в графі «Підписи:» в договорі купівлі-продажу від 31.07.2013 р., зареєстрованому в реєстрі приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 під № 1160, рукописний запис «ОСОБА_7 Р.» в графі «Підпис:» від імені «ОСОБА_7 Р.» в заяві приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від імені ОСОБА_9 31.07.2014 р., про те, що на момент купівлі-продажу квартири № 316, що знаходиться за адресою: міста Харків, бульвар Івана Каркача, 77, незаконні перебудування, прибудови та споруди у вищевказаній квартирі відсутні, рукописний запис «ОСОБА_7 Р.» в графі «Підпис:» від імені «ОСОБА_7 Р.» в заяві приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від імені ОСОБА_9 від 31.07.2014 р. про те, що на момент укладення договору дарування квартири № 316, що знаходиться за адресою: місто Харків, бульвар Івана Каркача, 77 малолітніх дітей, непрацездатних та недієздатних осіб, які б мали право користування вказаним майном, не зареєстровано, рукописний запис «ОСОБА_7Р.» в графі «Підпис:» від імені «ОСОБА_7 Р.» в заяві приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від імені ОСОБА_7 від 31.07.2013 р. про те, що вона ознайомлена з п. 9 ст. 1 ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про збір на обовязкове державне страхування» та що придбає нерухоме майно на території України вперше у 2013 році, згідно з вищевказаного Закону не є платником збору, рукописний запис «ОСОБА_7 Р.» в графі «Підпис:» від імені «ОСОБА_7 Р.» у заяві приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 від імені ОСОБА_7 від 31.07.2013 р. про те, що на момент придбання квартири 316, що знаходиться за адресою: місто Харків, бульвар Івана Каркача, 77, в шлюбі та в шлюбних відносинах не перебуває, майно придбає за власні кошті.

Крім того, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння неприватизованою квартирою 316 по бульвару Івана Каркача, 77 у місті Харкові, та отримання грошей за реалізацію вказаного майна, використала завідомо підроблені документи.

Так, ОСОБА_1, маючи умисел, направлений на використання завідомо підробленого нею та невстановленими особами документа, 31 липня 2013 року за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, направилась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, де оформили договір-купівлі продажу майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_5, на імя ОСОБА_13, а саме - використали підробленні паспорти громадянина України ММ 207654 на імя ОСОБА_7 та підроблений паспорт громадянина України МН 808939 на імя ОСОБА_9, та представили підробленні офіційні документи: технічний паспорт квартири, довідки про склад сімї, свідоцтво про право власності на житло від 19.12.1998 р., видане органом приватизації «Житлового Фонду» ВАТ «Харківського тракторного заводу», за адресою: АДРЕСА_5.

Крім того, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_10, вартістю 203 000 гривень, готувалася до вчинення злочину за наступних обставинах.

Так, у 2013 році, точна дата в ході проведення досудового слідства не встановлена, ОСОБА_1 достовірно знаючи, що квартира 81 у будинку, № 77 по бульвару Івана Каркача в місті Харкові приватизована, а її власниця - ОСОБА_15 померла 31.07.2013 р., з метою заволодінням чужим майном та придбання право на майно, яке згідно із законом належить спадкоємцю ОСОБА_16, підробила договір купівлі-продажу № Н1-597 від 12.12.2009 р., згідно з яким ОСОБА_15 продала нерухоме майно за вказаною адресою ОСОБА_13, для подальшого відчудження вказаного нерухомого майна третім особам.

Однак, ОСОБА_1 не довела свій злочинний умисел до кінця, так як була затримана працівниками міліції за скоєння аналогічних злочинів.

Таким чином, ОСОБА_1 здійснила приготування до заволодіння квартирою № 81 у будинку, № 77 по бульвару Івана Каркача в м. Харкові, законним спадкоємцем якої є ОСОБА_16, вартістю 203 000 гривень.

Крім того, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння приватизованою квартирою № 81 по бульвару Івана Каркача, 77 у м. Харкові, та отримання грошей за реалізацію вказаного майна, підробила правовстановлюючі документи.

Так, ОСОБА_1, маючи умисел, направлений на підроблення офіційного документа, у 2013 році, підробила договір купівлі-продажу № Н1-597 від 12.12.2009 р. виконаний від імені продавця ОСОБА_15 на імя покупця ОСОБА_7 з метою подальшого використання при оформлення права власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_11.

Також, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 намагалася заволодіти вказаними майном за наступних обставин.

На початку червня 2014 року ОСОБА_1, достовірно знаючи, що квартира АДРЕСА_13 приватизована, а її власник - ОСОБА_17, помер 29.03.2013 р., з метою заволодінням чужим майном та придбання право на майно, яке за законом належить ОСОБА_18, законним представником якої є ОСОБА_19, прийшла до Харківської Державної нотаріальної контори №4, що розташована за адресою: місто Харків, вулиця Другої Пятирічки, 57, де надала державному нотаріусу ОСОБА_20 пакет підроблених правовстановлюючих документів: свідоцтво про право власності на житло від 16.02.1997 р., довідки з дільниці № 46, копію паспорта на імя ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_8, довідку № 1901370 від 12.06.2014 р. з КП «ХБТІ», свідоцтво про шлюб ОСОБА_17 та ОСОБА_21, свідоцтво про смерть ОСОБА_17, з метою порушення спадкової справи, вступу у спадщину, та отримання права власності та подальшого продажу вказаної квартири.

ОСОБА_1 в назначений час нотаріусом ХДНК № 4 для оформлення спадщини на майно за адресою: АДРЕСА_12 не зявилася та не довела свій намір, так як була затримана працівниками міліції за скоєння аналогічних злочинів.

Таким чином, ОСОБА_1 намагалася заволодіти майном за адресою: АДРЕСА_12, власником якого є ОСОБА_22, вартістю 300 000 гривень.

Крім того, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння приватизованої квартири АДРЕСА_14, та отримання грошей за реалізацію вказаного майна, підробила правовстановлюючі документи.

Так, ОСОБА_1, маючи умисел на підроблення офіційного документа, у 2014 році підробила свідоцтво про право власності на житло від 16.02.1997 р., видане органом приватизації «Харківської міської ради Харківської області», за адресою: АДРЕСА_15 на імя ОСОБА_23, довідки з Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Орджонікідзевської філії дільниці № 46 вих. № 1708 від 10.06.2014 р. на імя ОСОБА_23, № 1709 від 10.06.2014 р. на імя ОСОБА_17 з метою подальшого використання при оформленні права власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_15.

Крім того, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння приватизованої квартири АДРЕСА_16 та отримання грошей за реалізацію вказаного майна, використала завідомо підроблені документи.

Так, ОСОБА_1, маючи умисел на використання завідомо підробленого нею та невстановленими особами документів, на початку червня 2014 року достовірно знаючи, що квартира АДРЕСА_17 приватизована, а її власник - ОСОБА_17, помер 29.03.2013 р. надала державному нотаріусу Четвертої Харківської нотаріальної контори, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. 2-ої Пятирічки, 57, підробленні офіційні документи: довідки про склад сімї, свідоцтво про право власності на житло від 16.02.1997 р., видане органом приватизації «Харківської міської ради Харківської області» за адресою: АДРЕСА_15 на імя ОСОБА_23, паспорт громадянина України МН 000209 на імя ОСОБА_21, ІНФОРМАЦІЯ_8, свідоцтво про шлюб, серія 1-BЛ № 229385.

Крім того, ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння приватизованої квартири АДРЕСА_18, та отримання грошей за реалізацію вказаного майна, підробила правовстановлюючі документи.

Так, ОСОБА_1 у 2013 році підробила договір купівлі-продажу майна В2-654 від 19.08.1998 р. за адресою: АДРЕСА_19, відповідно до якого власник майна ОСОБА_24 продала 13\100 комунальної квартири ОСОБА_9, довідку з Комунального підприємства «Жилкомсервіс» Орджонікідзевської філії дільниці № 46 вих. № 5079 від 12.12.2013 р. на імя ОСОБА_9 з метою подальшого використання при оформленні права власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_19.

12 грудня 2013 року ОСОБА_1 спільно з особою, матеріали відносно якої органом досудового розслідування виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою, відповідно до договору дарування, який був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, оформили право власності на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_20 на імя ОСОБА_25, а саме - дарувальник ОСОБА_9 безоплатно передав належну йому 13\100 частини комунальної квартири та представили підроблені офіційні документи: довідку про склад сімї, договір купівлі-продажу В2-654 від 19.08.1998 р. майна за адресою: АДРЕСА_20.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Харківської області, не оспорюючи доведеності винуватості ОСОБА_1 та правильності кваліфікації її дій, просить вирок скасувати у звязку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст.75 КК України, та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченої через мякість. Указав, що при призначенні покарання суд не взяв до уваги, що обвинувачена визнала свою винуватість лише в результаті надання стороною обвинувачення доказів, які безперечно викривали її у вчиненому, негативні наслідки від вчинених нею злочинів не настали, оскільки ОСОБА_3 була викрита та затримана працівниками міліції, а посилання суду на те, що обвинувачена підлягає призову на військову службу, є безпідставними, оскільки згідно вимог п.10 ст.14 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу» ОСОБА_3 підлягає виключенню з військового обліку, як особа яку засуджено за вчинення тяжкого злочину. Просить ухвалити апеляційним судом вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання:

за ч. 3 ст. 190 КК України - 5 років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 358 КК України - 2 роки обмеження волі;

за ч. 4 ст. 358 КК України - 1 рік обмеження волі;

за ч. 2 ст. 190 КК України - 2 роки позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 190 КК України - 3 роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання - 5 років позбавлення волі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, обвинувачену ОСОБА_1 та її захисника, які заперечувала проти задоволення скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини кримінального правопорушення і кваліфікація дій ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не оспорюються, тому згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо цих обставин в апеляційному порядку не перевірялися.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та мякість призначеного обвинуваченій покарання є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що помякшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження злочинів.

За змістом ст. 75 КК України прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд вправі лише тоді, коли з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, у тому числі наслідків, що настали, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування призначеного йому покарання.

Суд першої інстанції не в повній мірі врахував цих вимог закону, у звязку з чим безпідставно призначив ОСОБА_1 за ч.3 ст.190 КК України покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим через мякість та звільнив обвинувачену від відбування призначеного остаточного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Приймаючи таке рішення суд послався на ступінь тяжкості вчинених правопорушень, стадії їх вчинення, фактичні наслідки, позитивну характеристику ОСОБА_3 з місця проживання, відсутність у неї судимостей, що вона на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, є військовозобовязаною, її щире каяття, наявність на момент вчинення злочинів неповнолітньої дитини, визнавши останні дві обставини помякшуючими покарання.

Однак суд залишив поза увагою, що ОСОБА_3 за незначний період часу, діючи систематично, вчинила чотири умисні корисні правопорушення, одне з яких, передбачене ч.3 ст.190 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та заволоділа чужим майном у великих розмірах, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи ОСОБА_1

Визнання судом помякшуючою покарання обставиною - наявність у ОСОБА_1 на момент вчинення злочинів неповнолітньої дитини, є безпідставним, оскільки ця обставина відноситься до характеристики особи винної.

Безпідставним також є визнання судом помякшуючою покарання обставиною щире каяття обвинуваченої.

Згідно розяснень, які містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №12, щире каяття характеризує субєктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється у тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Із матеріалів кримінального провадження слідує, що хоча обвинувачена і визнала свою провину і висловила жаль з приводу вчиненого, однак на протязі одного року з моменту припинення працівниками правоохоронних органів її злочинної діяльності до теперішнього часу вона ніяких заходів для усунення спричиненої нею матеріальної шкоди не вжила, що свідчить про небажання ОСОБА_1 виправити ситуацію, яку вона створила своїми неправомірними діями.

За таких обставин колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 за ч.3 ст.190 КК України покарання, за своїм розміром є явно несправедливим через мякість.

Беручи до уваги наведені вище обставини провадження, колегія суддів не знаходить також підстав вважати можливим виправлення ОСОБА_1 без реального відбування покарання, яке їй належить призначити відповідно до положень ст. 65 КК України в межах, установлених у санкціях статей Закону України про кримінальну відповідальність, за якими вона засуджена, з урахуванням тяжкості вчинених правопорушень, їх наслідків у виді спричинення матеріальної шкоди у великих розмірах і вищенаведених даних про особу обвинуваченої, у звязку з чим вважає неможливим застосування положень ст.75 КК України.

Що ж стосується визнання ОСОБА_1 своєї винуватості та наявність у неї захворювання - бронхіальної астми, яке не перешкодило призову та проходженню ОСОБА_1 у даний час військовій службі фельдшером відділу прикордонної служби «Харків-аеропорт» Харківського прикордонного загону, то це саме по собі, за наявності вищевказаних обставин, не є підставою для застосування ст.75 КК України і звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст. ст. 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2015 року щодо ОСОБА_3, в частині призначеного їй покарання, скасувати.

Призначити ОСОБА_3покарання:

- за ч. 3 ст. 190 КК України - 5 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 358 КК України - 2 роки обмеження волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України - 1 рік обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 190 КК України - 2 роки позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 190 КК України - 3 роки позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання - 5 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 - домашній арешт змінити на тримання під вартою.

Початок строку відбування ОСОБА_1 покарання обчислювати з моменту її фактичного затримання.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк знаходження її під вартою за цим кримінальним провадженням з 20 червня 2014 року по 23 квітня 2015 року.

У решті вирок залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженою, в той самий строк з дня вручення їй копії вироку.

Головуючий:

Судді: