Ухвала суду № 53981772, 08.05.2014, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/370/14-к

Провадження № 1-кп/553/56/2014

У Х В А Л А

Іменем України

08.05.2014 рокум. м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді- Парахіної Є.В.,

суддів- Андрущенка С.А., Тимчука Р.І.,

при секретарі- Бутенко Т.О.,

з участю прокурора- Цирфа К.А.,

обвинуваченого- ОСОБА_1,

адвоката- ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12013180030001530 відносно ОСОБА_1 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду умисних кримінальних правопорушень, вчинених за наступних обставин.

Так, 09.11.2013 року близько 19 год. 40 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись по вул. Вороніна у м. Полтаві, з метою заволодіння чужими коштами та майном шляхом умисного вбивства проник до будинку № 1-В по вул. Вороніна у м. Полтаві, де здійснив розбійний напад на ОСОБА_4, у ході якого заподіяв останньому побутовим молотком не менше 10 ударів в область голови, спричинивши наступні тілесні ушкодження: крововиливи у м'які покриви голови в потиличній ділянці, дещо зліва, у тім'яній ділянці зліва, в лобній ділянці справа, у тім"яно-скороневій ділянці справа; багато-скалковий перелом кісток основи черепа з утворенням більше 10 фрагментів; розриви твердої мозкової оболонки проекції переломів кісток черепу; крововиливи під м'яку мозкову оболонку по базальним поверхням правої і лівої півкуль головного мозку; ділянка забою речовини головного мозку тьмяно-скроневих долей правої півкулі; набряк-набухання речовини головного мозку; рани голови, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1189 від 11.12.2013 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння. Смерть ОСОБА_4 настала безпосередньо на місці події від відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепу, крововиливів під оболонку та в речовину головного мозку. Після цього ОСОБА_1 оглянувши приміщення заволодів коштами ОСОБА_4 у сумі 1051 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 4 ст. 187 КК України як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у житло, із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_1, які виразились у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, з корисливих мотивів, кваліфіковано за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Після цього 09.11.2013 року близько 20 год. ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні будинку № 1-в по вул. Вороніна у м. Полтаві, умисно, з метою приховати щойно вчинені розбійний напад та вбивство ОСОБА_4, здійснив підпал даного будинку потерпілого, після чого з місця події втік, викраденими коштами у сумі 1050 грн. розпорядився на власний розсуд.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 194 КК України як умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

В ході судового розгляду справи у лютому 2014 року захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з письмовим клопотанням про призначення первинної стаціонарної судово-психіатричної експертизи, посилаючись на те, що згідно Акту амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 642 від 29.11.2013 року встановлено у ОСОБА_1 ознаки вродженого недоумства у вигляді легкої розумової відсталості (олігофренія в ступені легкої дебільності) з емоційно-вольовими розладами, під дію ч.ч. 2, 3 ст. 19 та ст. 20 КК України не підпадає. Вказує, що даний акт не містить відповідей на всі поставлені слідчим питання, зокрема, відповіді, чи має можливість ОСОБА_1 керувати своїми діями, що викликає сумніви у повноті та правильності експертного висновку; експертами приховано частину діагнозу ОСОБА_1, який згідно даних довідки Полтавської ОКПЛ ім. О.Ф.Мальцева страждає на психічні та розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, що має істотне значення, оскільки є підстави стверджувати про те, що його поведінка при затриманні свідчила про його перебування у стані патологічного сп'яніння, тобто у стані неосудності; не враховано, що ОСОБА_1 згідно довідки МСЕК має діагноз F 70.1, потребує медичного догляду та лікування, й особи з вказаним діагнозом визнаються обмежено осудними.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_2 змінив своє клопотання, посилаючись на те, що Акт амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 642 від 29.11.2013 року оформлений не у відповідності з вимогами Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, оскільки не містить даних про кваліфікацію судових експертів, методики, яка використовувалась експертами при дослідженні, а також відповідей на усі питання, поставлені слідчим (на 15 питань дано 10 відповідей), що дає підстави стверджувати про неповноту та неправильність висновків; експертами не взято до уваги діагнози ОСОБА_1, визначені Полтавським обласним центром МСЕ при присвоєнні йому групи інвалідності, та Полтавською обласною клінічною психіатричною лікарнею ім. О.Ф.Мальцева згідно довідки від 28.11.2013 року, висновки експертів суперечать вказаним діагнозам, у зв'язку з чим викликають сумніви в їх достовірності, - просив призначити по даній справі повторну амбулаторну судову психолого-психіатричну експертизу.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника, просив задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання захисника заперечував, посилаючись на відсутність підстав для проведення по справі повторної експертизи та просив призначити додаткову амбулаторну судову психолого-психіатричну експертизу. Клопотання прокурора підтримав потерпілий ОСОБА_3

Вирішуючи клопотання адвоката ОСОБА_2 та прокурора, суд виходить з наступного.

Так, Акт амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 642 від 29.11.2013 року містить неповні дані про експертів, відповідно до п. п. 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, зокрема, відомостей про ім'я та по батькові, науковий ступінь та вчене звання, дату та номер видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, ким видано та строк дії, а також методики дослідження. Разом з тим, у суду не викликає сумніву той факт, що експерти, які брали участь у проведенні вищевказаної судової експертизи, є атестованими, дані про них внесені до Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, що підтвердив в судовому засіданні голова експертної комісії ОСОБА_5, який надав пояснення щодо методів дослідження, які застосовувались при проведенні судової експертизи.

Відсутність вищезазначених відомостей у тексті Акту амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 642 від 29.11.2013 року, на переконання суду, не може бути визнана істотним порушенням при його оформленні, й жодним чином не впливає на достовірність результатів проведеного експертного дослідження, та, відповідно, не може стати підставою для призначення повторної судової експертизи, оскільки не свідчить про її неправильність чи неповноту.

Посилання адвоката в обґрунтування клопотання про проведення повторної судової експертизи на розбіжності у різних медичних документах ОСОБА_1 щодо його діагнозу, які не були враховані та яким не було дано належну оцінку експертами, на переконання суду, є безпідставними.

Так, відповідно до Акту амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 642 від 29.11.2013 року встановлено, що ОСОБА_1 будь-яким психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, а виявляє ознаки вродженого недоумства у вигляді легкої розумової відсталості (олігофренія в ступені легкої дебільності) з емоційно-вольовими розладами.

Згідно з повідомленням Полтавського обласного центру МСЕ 26.05.2011 року при встановленні ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності з дитинства по захворюванню "F 70.1", який згідно Міжнародної класифікації захворювань розшифровується як "розумова відсталість легкого ступеню, значне порушення поведінки, що потребує догляду та лікування". Вказаний діагноз узгоджується з висновками, яких дійшли судові експерти при проведенні експертизи відносно обвинуваченого в рамках даної кримінальної справи.

Судовий експерт та голова АСПЕК Полтавської обласної психіатричної лікарні ім. Мальцева ОСОБА_5 під час допиту в судовому засіданні пояснив, що діагноз, встановлений судовими експертами при проведенні судової експертизи, дійсно відповідає діагнозу за Міжнародною класифікацією захворювань "F 70.1", отже суперечностей з даними, встановленими МСЕК, немає, об'єктивні судово-медичні дані, встановлені з медичних документів підекспертного та в результаті його обстеженні дають підстави стверджувати, що розумова відсталість легкого ступеню, якою страждає ОСОБА_1, жодним чином не впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, даних про необхідність застосування до нього примусових заходів медичного характеру не встановлено. Дані, що містяться в досліджуваних судовими експертами медичних документах підекспертного, не мають пріоритетного значення для експертів при встановленні діагнозу, експертами аналізувався та перевірявся діагноз, встановлений ОСОБА_1 при проходженні лікування в Полтавській обласній психіатричній лікарні ім. Мальцева "психічні розлади та розлади поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності", - проте під час проведення експертизи вказаний діагноз підтвердження не знайшов. Оскільки відповідних об'єктивних судово-медичних даних, які підтверджували вказаний діагноз, внаслідок дослідження медичної документації та обстеження підекспертного, як і даних, які дають підстави стверджувати про перебування ОСОБА_1 в стані патологічного спяніння, не встановлено, експерти прийшли до переконливого висновку про те, що він ознак психічної та фізичної залежності від алкоголю не виявляє, у звязку з чим лікування з цього приводу не потребує.

Доводи адвоката про необхідність призначення повторної судової експертизи, зважаючи на те, що експертами дано відповіді не на усі питання, поставлені слідчим, на переконання суду, не узгоджуються з чинним законодавством, крім того, захисником не надано обґрунтування сумнівів у правильності висновку експерта, повязаних з його недостатньою обґрунтованістю, суперечністю іншим матеріалам справи або наявністю істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи

Разом з тим, судом встановлено, що у заключній частині Акту амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 642 від 29.11.2013 року відсутній висновок з питання чи міг обвинувачений ОСОБА_1 за станом свого психічного здоров'я керувати своїми діями в момент вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, що є істотним з огляду на поняття осудності особи, визначене в ст. ст. 19, 20 КК України, у звязку з чим такий висновок експертів фактично є неповним.

Судовий експерт ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що неповнота судової експертизи повязана з технічною опискою, допущеною судовим експертом.

Як встановлено в п. 1.2.10 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо обєкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі обєкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Таким чином, чинним законодавством визначено, що неповнота судової експертизи може бути усунута шляхом призначення додаткової судової експертизи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання захисника адвоката ОСОБА_2 задоволенню не підлягає та вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора та призначити по даній справі додаткову судову експертизу, виконання якої доручити експертам Полтавської обласної психіатричної лікарні ім. Мальцева, зважаючи на відсутність будь-яких об'єктивних даних, які дають підстави сумніватись в неупередженості експертів, які проводили первісну експертизу.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 332, 509 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотанн6я захисника адвоката ОСОБА_2 відмовити.

Клопотання прокурора задовольнити.

Призначити по даній справі додаткову амбулаторну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, інваліда дитинства ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

проведення якої доручити експертам Полтавської обласної психіатричної лікарні ім. Мальцева, юридична адреса: м. Полтава, вул. Медична, 1.

На вирішення експертам поставити наступне питання:

1. Чи позбавляло захворювання обвинуваченого ОСОБА_1 можливості керувати ним своїми діями в момент вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень та на час проведення судової експертизи ?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

В розпорядження експертів надати матеріали кримінальної справи № 553/370/14-к (провадження №1-кп/553/56/2014).

Дати дозвіл Полтавському СІЗО УДПтС України в Полтавській області, де утримується обвинувачений ОСОБА_1, на його етапування до Полтавської обласної психіатричної лікарні ім. Мальцева за клопотанням судового експерта для проведення додаткової амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Судді:ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8