Постанова № 53941198, 12.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року 810/5091/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бадваси" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бадваси» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.06.2015 № № 0002152206 в частині суми в розмірі 1467,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення податкового органу прийняте на підставі хибного обчислення строків розрахунків у сфері ЗЕД, у зв'язку з чим твердження відповідача про порушення Товариством податкового законодавства є помилковим.

Позивач в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, проте надав письмові заперечення проти позову, зазначивши, що Товариством не дотримано строки розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, у зв'язку з чим і застосовані податковим органом штрафні санкції є правомірними. Крім того, у запереченні зазначив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС в Київській області була здійснена позапланова невиїзна документальна перевірка з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бадваси» вимог валютного законодавства з метою здійснення контролю за валютною операцією згідно контракту № 01/08/14 від 07.08.2014 року.

За результатами перевірки складений акт від 03.06.2015р. № 175/10-13-22-03-20/34779207, відповідно до якого встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», постанови Правління Нацбанку України від 01.12.2014р №758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринку», а саме: несвоєчасно проведено розрахунки з нерезидентом «Satimex Qucdlinburg GmbН» (Німеччина) по контракту від 07.08.2014 №01/08/14 в частині отримання товару на суму 4 745,88 євро по ВМД №100250001/2015/000494 від 22.01.2015 терміном на 21 день ( з 02.01.2015 по 22.01.2015 включно).

24.06.2015 року, на підставі акта перевірки та згідно з п.п.54.3.3. п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України , контролюючий орган прийняв рішення № 0002152206, яким товариству нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 5750,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Тобто, виходячи з вищевказаної норми закону, проведення розрахунків у іноземній валюті підлягає зарахуванню на валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення.

Згідно з ст. 2 цього Закону, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку..

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 14.11.2013 № 453 строк розрахунків складає не більше 90 днів.

Статтею 4 вищевказаного Закону передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтею 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 03 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару і в Іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом раціонального банку України па день виникнення заборгованості Загальний розмір пені не може перевищувати суми неодержаної виручки.

Як встановлено судом, 07.08.2014 року, позивач (покупець згідно контракту) уклав із компанією-нерезидентом «Satimex Quedlinburg GmbH» (Німеччина), зовнішньоекономічний договір № 01/08/14, предметом якого було постачання нерезидентом в Україну насіння овочевих культур на загальну суму 100000,00 Євро на умовах стовідсоткової передоплати товару.

Платіжним дорученням від 03.10.2014 року позивач перерахував на рахунок нерезидента передоплату в сумі 31214,8 Євро.

Товар поставлявся нерезидентом двома партіями: перша партія товару на суму 26268,93 Євро була отримана позивачем 01.12.2014 року (ВМД № 100250001/2014/025076); друга партія товару на суму 4745,88 Євро була отримана позивачем 22.01.2015 року (ВМД № 100250001/2015/0000494).

На думку відповідача, початок перебігу прострочення розрахунків наступив із 02 січня 2015 року, оскільки дев'яностоденний строк, протягом якого товар мав бути ввезений в Україну, закінчився 01 січня 2015 року.

Суд не погоджується з таким висновком податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI ( наступними змінами та доповненнями), податкове законодавство України складається з Конституції України, цього Кодексу, Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України, чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи, рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила і міжнародного договору.

Європейська конвенція про обчислення строків від 16.05.1972 року застосовується до обчислення строків у цивільних, комерційних і адміністративних справах, включаючи процедуру стосовно таких справ, якщо такі строки встановлені, зокрема, законом (ч. 1 ст. 1 Конвенції).

Згідно з статтею 2 Конвенції, для цілей цієї Конвенції термін "dies a quo" означає день, з якого і починається відлік строку, а термін "dies ad quern" означає день, у який цей строк спливає

Статтею 5 вказаної Конвенції передбачено, що при обчисленні строку суботи, неділі та офіційні свята враховуються. Однак, якщо dies ad quern строку, до спливу якого має бути здійснена та чи інша дія, припадає на суботу, неділю, офіційне свято чи день, який вважається офіційним святом, встановлений строк подовжується на перший робочий день, який настає після них.

Вказане слід розуміти так, що якщо в межах визначеного строку має бути здійснена певна дія, то dies ad quern саме такого строку переноситься на перший робочий день, який настає після суботи, неділі, офіційного свята чи дня, який вважається офіційним святом, на який припадає dies ad quern.

Як відомо, 02 січня 2015 року було неробочим днем, оскільки мало місце перенесення роботи в цей день на суботу 7 січня 2015 року, згідно з Розпорядженням КМУ № 1084- р від 12.11 2014 року.

03 січня 2015 року і 04 січня 2015 року припадали на суботу та неділю відповідно і, згідно з ст.67 Кодексу законів про працю, ці дні є вихідними.

Таким чином, першим робочим днем, який настає після святкових та вихідних днів, було 05 січня і 2015 року і саме цей день є закінченням строку, протягом якого повинна була бути здійснена імпортна операція.

Отже, початок перебігу строку прострочення розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності щодо імпортної операції позивача із компанією «Satimex QuedIinburg GmbH» , слід рахувати не із 02 січня 2015 року, як це зробив податковий орган, а із 06 січня 2015 року.

Крім того суд погоджується з позицією позивача про те, що день 22 січня 2015 року, в який позивач здійснив розмитнення товару та оформлення І ВМД, не може вважатись днем прострочення.

Таким чином період прострочення у зовнішньоекономічній діяльності щодо імпортної операції позивача складає 16 днів (з 06.01.2015 по 21.01.2015).

За таких умов, сума нарахованої пені становить 4282,97 грн., що є на 1467,03 грн. менше від нарахованої контролюючим органом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення в сумі 5750,00 грн.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про порушення податковим органом правил обчислення строків розрахунків у сфері ЗЕД під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, а спірне рішення в частині суми 1467,03 грн. неправомірним.

Зважаючи на наведене вище, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київської області від 24.06.2015 № № 0002152206 в частині суми в розмірі 1467 (одна тисяча чотириста шістдесят сім) грн. 03 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.