Постанова № 53941199, 20.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2015 року 810/4197/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

31 серпня 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "УМЕДО ГРУП" (далі - позивач) з позовом до Ірпінської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2015 р. № 0002461501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зробив висновки про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту за листопад 2014 р. суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) - 433 333 грн 00 коп. згідно податкової накладної від 19 листопада 2014 р. № 10 у зв"язку з тим, що названа накладна контрагентом позивача - товариством з обмеженою відповідальністю "АТМ-БІЗНЕС" (далі - ТОВ "АТМ-БІЗНЕС") не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначив, що позивачем під час подачі в електронній формі податкової звітності з ПДВ за листопад 2014 р., було додано до неї заяву зі скаргою на ТОВ "АТМ-БІЗНЕС". У подальшому, на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ "АТМ-БІЗНЕС" та на підтвердження сплати позивачем ПДВ, останнім було надано відповідачу копію податкової накладної від 19 листопада 2014 р. № 10 та платіжного доручення від 19 листопада 2014 р. № 15.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що позивачем не було дотримано строку подання первинних документів, що підтверджують право на податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ "АТМ-БІЗНЕС" у листопаді 2014 р. на суму ПДВ 433 333 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 110-112).

4 листопада 2015 р. представником позивача подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (т. 2 а.с. 73).

Представник відповідача при розгляді даної заяви покладався на розсуд суду.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

13 грудня 2013 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АГ № 178993 (т. 1 а.с. 10).

17 січня 2015 р. відповідачем було проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за листопад 2014 р., за результатами якої у цей же день складено акт перевірки № 26/15-01/39022461 (далі - акт перевірки 26/15-01/39022461) (т. 1 а.с. 113-116).

У розділі "Висновок" названого акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 ПК України, п. 21 р. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 листопада 2013 р.№ 678 (далі - Порядок № 678), в результаті чого завищено від"ємне значення по декларації за листопад 2014 р. на суму 433 333 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 116).

10 березня 2015 р. на підставі акта перевірки № 26/15-01/39022461 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002461501, яким зменшено розмір від"ємного значення суми ПДВ за листопад 2014 р. у розмірі 433 333 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0002461501) (т. 1 а.с. 71).

У зв"язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) та Порядком №678.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як убачається з п. 21 р.ІІІ Порядку № 678, у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 розділу V Кодексу.

Платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Наявні матеріали справи свідчать, що 22 грудня 2014 р. позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з ПДВ за листопад 2014 р., у рядку 17 якої зазначено суму податкового кредиту - 472 343 грн 00 коп. (т. 1 а.с. 41-44).

Як убачається з додатку 5 до названої декларації "Розшифровки податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", до названої суми позивачем, зокрема, було включено суму, визначену податковою накладною від 19 листопада 2014 р. № 10, виданою ТОВ "АМТ-БІЗНЕС" на суму 2 166 666 грн 67 коп., сума ПДВ за названою накладною складає 433 333 грн 33 коп. (т. 1 а.с. 45-46).

При проведенні перевірки відповідачем було поставлено під сумнів суму податкового кредиту, визначену на підставі саме цієї податкової накладної.

При вирішенні справи судом враховано, що названа накладна була видана на виконання договору поставки від 30 квітня 2014 р. № 30/04-14, укладеного між ТОВ "АМТ-БІЗНЕС" (покупець) та позивачем (постачальник).

Як убачається з п. 1.1 названого договору, постачальник зобов"язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі, поставити покупцеві будівельні матеріали, а покупець зобов"язується в порядку та на умовах, визначених у даному договорі прийняти і оплатити товар (т. 1 а.с. 30).

На підтвердження виконання названого договору позивачем надано суду:

- видаткові накладні від 21 листопада 2014 р. № РН-0000030, № РН-0000031 (т. 1 а.с. 35-36);

- податкову накладну від 19 листопада 2014 р. № 10 на загальну суму 2 166 666 грн 67 коп. (т. 1 а.с. 38-39)

- платіжне доручення від 19 листопада 2014 р. № 15 на суму 2 600 000 грн 00 коп., завірене печаткою публічного акціонерного товариства "Перший україський міжнародний банк" (т. 1 а.с. 37).

Як вже зазначалося, 22 грудня 2014 р. позивачем в електронному вигляді було подано податкову декларацію з ПДВ за листопад 2014 р. До складу податкового кредиту за листопад 2014 р. було включено суму ПДВ за податковою накладною від 19 листопада 2014 р. № 10.

Проте, ТОВ "АМТ-БІЗНЕС" не зареєструвало названу накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних.

22 грудня 2014 р. разом із декларацією з ПДВ за листопад 2014 р. на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) позивачем було подано додаток 8 до декларації "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)", у якій зазначено, що ТОВ "АМТ-БІЗНЕС" порушило порядок реєстрації податкової накладної від 19 листопада 2014 р. № 10.

Як вже зазначалося, згідно з вимогами п. 201.10 ст. 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як убачається з абз. 2 п. 21 розділу ІІІ Порядку № 678, платники, які подають податкову звітність в електронному вигляді, подають копії таких документів окремо у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Згідно з вимогами п. 5 розділу ІІ Порядку № 678 для подання декларації встановлюються такі строки:

1) якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

2) якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному кварталу, декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Відповідно до вимог п. 3 роділу ІІІ Порядку № 678 у разі надсилання декларації поштою платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного пунктом 5 розділу II цього Порядку, а при поданні податкової звітності в електронній формі - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Наведене свідчить, що у зв"язку з подачею декларації з ПДВ за листопад 2014 р. та додатку 8 до неї в електронному вигляді, позивач був зобов"язаний надіслати відповідачу копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку в паперовому вигляді.

Проте, текст додатку 8 до декларації з ПДВ за листопад 2014 р. свідчить, що позивачем до декларації з ПДВ не було додано жодного документа на підтвердження факту сплати податку на додану вартість за податковою накладною від 19 листопада 2014 р. № 10.

При вирішенні справи судом не може бути взято до уваги посилання позивача на його лист від 30 грудня 2014 р. № 18/12 (до відповідача надійшов 12 січня 2015 р.), до якого було долучено податкову накладну від 19 листопада 2014 р. та платіжне доручення від 19 листопада 2014 р. № 15, як на підтвердження факту сплати податку за податковою накладною від 19 листопада 2014 р. № 10, оскільки названі документи направлені з пропуском строку та у додатку 8 до декларації за листопад 2014 р. не зазначено кількість аркушів, які додаються до такої заяви (т. 1 а.с. 54).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем порушено порядок, визначений п. 201.10 ст. 201 ПК України, для подання заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, чого позивачем зроблено не було.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що і було зроблено відповідачем.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2015 р. № 0002461501 відповідачем винесено правомірно, а, отже, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів понесених ним зазначених судових витрат, в даній адміністративній справі такі витрати стягненню з позивача не підлягають.

Проте, підлягає стягненню з позивача судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 19.09.2013 №590-VІІ ).

Зокрема, згідно з цим законом під час подання адміністративного позову майнового характеру позивачем сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи, що позивачем при подачі позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 488 грн 00 коп., а спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, то з позивача підлягає стягненню решта суми судового збору - 4384 грн 00 коп. (4872 грн 00 коп. - 488 грн 00 коп.)

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з до Державного бюджету України решту суми судового збору у розмірі 4384 (чотири тисячі вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.