Рішення № 5393172, 14.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/40614.09.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна база «Контракт»

До Приватного підприємства «Юнікс»

Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна»

Про виділення частки в спільному майні в натурі, визнання права власності та зобовязання зареєструвати право власності

Суддя Кролевець О.А.

Представники :

Від позивача: Кривошия О.В., дов.від 07.05.2009 року б/н

Від відповідача 1: Ілюшко С.А., дов.від 03.11.2008 року № 27н

Антипенко А.О., дов.від 14.09.2009 року б/н

Від відповідача 2: не зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного підприємства «Юнікс», Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна»про виділення в натурі позивачу нежилих приміщень, розташованих за адресою: м.Київ, вул. Дніпропетровська, 22, загальною площею 6176,50 кв.м., які складаються із 4-х приміщень та визнання виділеної частки окремим обєктом нерухомого майна, про визнання права власності на ці приміщення, як на окрему одиницю права власності, про зобовязання відповідача -2 зареєструвати право власності на ці нежилі приміщення, як на окрему одиницю права власності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та корпорацією «Енергоімпекс Україна»був укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 04.07.2000 року , відповідно до якого позивач продав нежитлові приміщення, загальною площею 1698,60 кв.м. В подальшому ці приміщення були зареєстровані на праві власності за Дочірнім підприємством «Торговий дім «Родень», яке в свою чергу відповідно до договору купівлі-продажу майнового комплексу від 12.04.2005 року вказані приміщення продало відповідачу по справі. Таким чином, співвласниками нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22 стали позивач та відповідач, відповідачем -2 по справі відкрита одна реєстраційна справа та вказані приміщення зареєстровані за одним реєстровим номером № 139-з. Позивач за свій рахунок провів ремонті роботи в своїх приміщеннях, в результаті чого площа приміщень, які належать позивачеві, збільшилася до 6176, 50 кв.м. Враховуючи те, що в процесі здійснення своєї господарської діяльності у позивача виникає необхідність повноцінно користуватися своїми правами як власника по відношенню до належних йому нежилих приміщень та у звязку з тим, що для прийняття самостійних рішень щодо власних приміщень необхідно, щоб вказані приміщення були зареєстровані відповідачем- 2 як окрема одиниця права власності, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги із посиланням на статтю 364 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 09.10.2008 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.11.2008 року.

Розгляд справи відкладався, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою від 17.12.2008 року призначено судову будівельно-технічну експертизу по справі, на вирішення якої поставлене питання щодо встановлення можливості та варіантів поділу спірного майнового комплексу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

Ухвалою від 27.07.2009 року поновлено провадження у справі.

Відповідач 1 надав суду заяву про визнання позову згідно з узгодженими між позивачем та відповідачем поясненнями від 11.08.2009року, які містяться в матеріалах справи та повідомив, що наслідки визнання позову йому відомі.

Позивач надав заяву від 14.09.2009 року, в якій просив судові витрати покласти на позивача.

Представник відповідача- 2 у судове засідання не зявився, належним чином не повідомив про причини неявки на виклик суду, витребуваних ухвалами суду документів не надав

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.1995 року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву в особі начальника Збуржинського В.Ф. та Товариством покупців членів трудового колективу торгово-закупівельної бази “Комерція” (Колективне підприємство “Комерція”) укладено договір купівлі-продажу державного комунального майна. (далі-Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору Товариство покупців членів трудового колективу торгово-закупівельної бази “Комерція” (Колективне підприємство “Комерція”) набуло право власності на майно цілісного майнового комплексу торгово-закупівельної бази “Комерція” (Колективне підприємство “Комерція”), яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22. Договір купівлі-продажу державного комунального майна від 30.11.1995р., укладений між Товариством покупців членів трудового колективу торгово-закупівельної бази “Комерція” (Колективне підприємство “Комерція”) та Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву посвідчено державним нотаріусом шостої Київської державної нотаріальної контори Капелькою Н.М. 30.11.1995р. за номером № 4у-2026 та зареєстровано в Регіональному відділенні Фонду Державного майна України по м. Києву 01.12.1995р. під № 000407/30.

Майно цілісного майнового комплексу, яке було придбане за Договором купівлі-продажу державного комунального майна від 30.11.1995р року, включало і нежилі приміщення: плодосховище (літера "А"); гараж (літера "Б"); павільйон для госсолі (літера "В"); склад МТС (літера "Г"); павільйон ПП-1-74 (літера "Д"); павільйон ПП-1-74 (літера "Е"); павільйон МТПС-1 (літера "Ж"); модель “Кисловодськ” (літера "И"); склад МТС (літера "К").

18 червня 1996 року Бюро технічної інвентаризації м. Києва вказані приміщення зареєструвало за Товариством покупців членів трудового колективу торгово-закупівельної бази “Комерція” (Колективне підприємство “Комерція”) у реєстровій книзі за № 139-з.

Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна база «Контракт», затвердженого загальними зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна база «Контракт»(протокол № 1 від 10.12.1998 року) зі змінами зареєстрованими Соломянською райдержадміністрацією міста Києва від 25.04.2002 року останнє створене на базі викупленого цілісного майнового комплексу торгово-закупівельної бази «Комерція»(договір купівлі-продажу № 000407/30 від 01.12.1995року. свідоцтво про власність від 17.01.1996 року). Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна база «Контракт»є правонаступником майнових та немайнових прав і обовязків Колективного підприємства «Комерція», однойменної організації орендарів та правонаступником товариства покупців ( пункт 1.1. Статуту).

04 липня 2000 року між позивачем по справі - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна база «Контракт»(продавець) та Корпорацією «ЕнергоІмпекс Україна»(покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, відповідно до якого позивач (продавець) продав, а покупець купив наступні нежитлові будівлі, які знаходяться в місті Києві по вул. Дніпропетровській, 22: модуль “Кисловодськ” (літера "И") площею 911,0 кв.м; павільйон ПП-1-74 (літера "Е") площею 211,50 кв.м; павільйон МТПС (літера "Ж") площею 211,40 кв.м; павільйон ПП-1-74 (літера "Д") площею 211,30 кв.м; МТС цегляний (літера "К") площею 153,40 кв.м. Загальна площа відчужуваних приміщень становила 1698,60 кв.м.

В послідуючому, Корпорація “Енергоімпекс-Україна” придбані у Позивача нежилі приміщення передала у власність Дочірньому підприємству “Торговий дім “РОДЕНЬ”, що підтверджується Свідоцтвом про право власності серії МК № 010004808, виданим Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації.

12.04.2005 року між Дочірнім підприємством «Торговий дім «Родень»та Приватним підприємством «Юнікс»укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу, відповідно до умов якого дочірнє підприємство «Торговий дім «Родень»продало, а приватне підприємство «Юнікс»придбало майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22, який складається з модуля “Кисловодськ” (літера "И"), площею 899,40 кв.м; павільйона ПП-1-74 (літера "Е"), площею 191,50 кв.м; павільйона МТПС (літера "Ж"), площею 211,40 кв.м; павільйона ПП-1-74 (літера "Д"), площею 211,30 кв.м; МТС цегляного (літера "К"), площею 153,40 кв.м. Загальна площа відчужуваного майнового комплексу становила 1666,30 кв.м.

Згідно реєстраційного посвідчення № 011514 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна нежилі приміщення загальною площею 1666,30 кв.м. зареєстровані за Приватним підприємством «Юнікс»на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Чернокур О.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 12.04.2005 року № 943 та акту прийому-передачі № 1 від 12.04.2005 року.

Відповідно до довідкихарактеристики від 21.04.2008 року, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації права власності на обєкти нерухомого майна частка приватного підприємства «Юнікс», право власності якого підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київською міського нотаріальною конторою Чернокур О.М. від 12.04.2005 року, акт прийому-передачі від 12.04.2005 року, складає 22/100.

Згідно вказаної довідки-характеристики від 21.04.2008 року, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації права власності на обєкти нерухомого майна за Товариством покупців членів трудового колективу торгово-закупівельної бази «Комерція»(колективне підприємство «Комерція») на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Київською державною нотаріальною конторою №: від 30.11.1995 року № 4у-2026, зареєстровані нежитлові будівлі загальною площею 6176,50 кв.м., в тому числі плодосховище 3-х поверхове ( літера «А»), площею 580,80 кв.м., гараж для автопогрузчиків (літера «Б»), площею 66,80 кв.м., павільйон для госсолі (літера «В»), площею 210,0 кв.м., МТС цегляний ( 1 поверх) ( літера «Г»), площею 90,90кв.м.., частка Товариства покупців членів трудового колективу торгово-закупівельної бази «Комерція»(колективне підприємство «Комерція») складає 78/100.

Таким чином, співвласниками нежилих приміщень, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22 на час розгляду справи є позивач та відповідач-1 по справі та вказані приміщення зареєстровані за одним реєстровим номером № 139-з.

Спір виник внаслідок того, що, як зазначає позивач в позовній заяві, в процесі здіснення своєї господарської діяльності він не має можливості повноцінно користуватися своїми правами як власника по відношенню до належних йому нежилих приміщень, оскільки вказані приміщення не зареєстровані як окрема одиниця права власності.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право володіння означає юридично забезпечену можливість власника мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

Право користування це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей.

Право розпорядження це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом (стаття 319 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Субєктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (ст. 356 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із матеріалів справи, нежилі приміщення, які належать на праві власності позивачу та відповідачу визначені, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою-характеристикою, договором купівлі-продажу державного комунального майна від 30.11.1995 року, укладеного між регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву та Товариством покупців членів трудового колективу торгово-закупівельної бази “Комерція” (Колективне підприємство “Комерція”), договором купівлі-продажу нежилих будівель від 04.07.2000 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна база «Контракт»та Корпорацією «ЕнергоІмпекс Україна», договором купівлі-продажу майнового комплексу від 12.04.2005 року.

Відповідно до ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У відповідності до ч. 2 ст. 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Під час судового розгляду сторони по справі погодили, що нежилі приміщення, які належать позивачу та відповідачу є відокремленими самостійними приміщеннями (групами приміщень),які використовуються останніми незалежно один від одного, тобто їх експлуатація та обслуговування здійснюється сторонами окремо та незалежно один від одного, тому їх виділення в натурі є технічно можливим.

Крім того, за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України експертом Буратевичем О.І., складено висновок № 517 від 14.07.2009 року, яким визначено, що поділ в натурі обєктів цілісного майнового комплексу, за адресою: м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22, технічно можливий, при якому: позивачеві виділяються в натурі нежитлові будівлі ,загальною площею 6176,50 кв.м., які складаються із 4-ох приміщень, а саме: плодосховище 3-хповерхове (літера»А»), площею 5808,80кв.м., гараж для автопогрузчиків ( літера «Б»), площею 66.80кв.м., павільйон для госсолі ( літера «В»), площею 210,0кв.м., МТС цегляний ( 1 поверх) (літера «Г»), площею 90,90 кв.м.; відповідачеві -1 виділяються у натурі нежитлові будівлі майнового комплексу, загальною площею 1698,60 кв.м., а саме павільйон ПП-1-74 (літера «Д»), площею 211,30 кв.м., павільйон ПП-1-74 ( літера «Е»), площею 211,50 кв.м., павільйон МТПС-1 ( літера «Ж»), площею 211,40кв.м., модуль «Кисловодськ»( літера «И»), площею 911.0 кв.м., МТС цегляний ( літера «К»), площею 153,40кв.м.

Відповідно до ст. 22 Господарського-процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї -небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи те, що відповідачем- 1 частково визнано позов, і таке визнання не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, воно приймається господарським судом (ст. 78 ГПК України).

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги передбачене ст. 364 Цивільного кодексу України право співвласника на виділ в натурі частки майна, що є у спільній власності та визнання позову відповідачем, суд вважає позовні вимоги в частині виділення в натурі Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-закупівельна база «Контракт»нежилих приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22 загальною площею 6176,50 кв.м, які складаються з 4-х приміщень, а саме: плодосховище 3-х поверхове (літера "А") площею 5808,80 кв.м; гараж (літера "Б") площею 66,80 кв.м; павільйон для держсолі (літера "В") площею 210,0 кв.м; склад МТС цегляний (літера "Г") площею 90,90 кв.м., та визнання виділеної частки окремим обєктом нерухомого майна обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 20 Господарського кодексу встановлено, що права та законні інтереси субєктів господарювання захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Нормами ст. 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Реєстрація прав власності юридичних (фізичних) осіб на об'єкти нерухомого майна здійснюється на підставі Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р.

Відповідно до п.1.6 Тимчасового положення № 7/5 реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Згідно п. 2.1 Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

У відповідності з додатком № 1 до Тимчасового положення правовстановлювальними документами є: договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема, купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотекодержателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності, а також рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши положення чинного законодавства та враховуючи заяву відповідача- 1 про визнання позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на вказані нежитлові приміщення та про зобовязання відповідача-2 щодо проведення державної реєстрації його прав.

Враховуючи те, що позивач просив судові витрати покласти на нього та така заява не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає вказану заяву позивача, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по оплаті державного мита в сумі 4374,07 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виділити в натурі Товариству з обмеженою відповідальністю “Торгово-закупівельна база “Контракт” (03151, м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22, ідентифікаційний код 19481812) нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22 загальною площею 6176,50 кв.м, які складаються з 4-х приміщень, а саме:

- плодосховище 3-х поверхове (літера "А") площею 5808,80 кв.м;

- гараж (літера "Б") площею 66,80 кв.м;

- павільйон для держсолі (літера "В") площею 210,0 кв.м;

- склад МТС цегляний (літера "Г") площею 90,90 кв.м.,

та визнати виділену частку окремим обєктом нерухомого майна.

3.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-закупівельна база “Контракт” (03151, м.Київ, вул. Дніпропетровська, 22, ідентифікаційний код 19481812) право власності на нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22 загальною площею 6176,50 кв.м, які складаються з 4-х приміщень, а саме:

- плодосховище 3-х поверхове (літера "А") площею 5808,80 кв.м;

- гараж (літера "Б") площею 66,80 кв.м;

- павільйон для держсолі (літера "В") площею 210,0 кв.м;

- склад МТС цегляний (літера "Г") площею 90,90 кв.м.,

як на окрему одиницю права власності.

4. Зобовязати Комунальне підприємство “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна” (01601, м.Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В, п/р 2600900990851 в КБ “Хрещатик”, МФО 300670, код ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-закупівельна база “Контракт” (03151, м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22, ідентифікаційний код 19481812) на нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22 загальною площею 6176,50 кв.м, які складаються з 4-х приміщень, а саме приміщення, що позначені на плані за поверхами:

- плодосховище 3-х поверхове (літера "А") площею 5808,80 кв.м;

- гараж (літера "Б") площею 66,80 кв.м;

- павільйон для держсолі (літера "В") площею 210,0 кв.м;

- склад МТС цегляний (літера "Г") площею 90,90 кв.м.,

як на окрему одиницю права власності.

5. Видати наказ після набрання після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя О.А.Кролевець