Рішення № 5396166, 20.10.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-Б тел. 230 31 34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2008 р. Справа 1/202 За позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва До Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” Третя особа Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації,

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго”

Прозобовязання вчинити певні дії

Суддя Шабунін С.В.

Представники:

Від позивачаПанова С.А.представник за довіреністю від 17.06.2008 р. № 1669/38, Печена Л.Р. представник за довіреністю від 17.06.2008 р. № 1670/38 Від відповідача Медін В.Г.представник за довіреністю від 30.09.2008 р. № 224 Від третьої особи-1 Науменко С.В. представник за довіреністю від 28.07.2008 р. № 02-491 Від третьої особи-2Комісар С.П. представник за довіреністю від 11.06.2008 р. № Д07/3411 У судовому засіданні, яке відбулося 20.10.2008 р., за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: У травні 2008 року Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва звернулося до Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” з позовом від 12.05.2008 р. № 1181/38 про зобовязання зарахувати грошові кошти в сумі 4038535,77 грн. в оплату за поставлену воду та приймання стічних вод згідно з договором № 047302/2-09 від 18.08.2004 р. Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 1/202 від 04.06.2008 р. та призначено розгляд на 17.06.2008 р. (суддя Мельник В.І.). Згідно з розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва № 30 від 09.06.2008 р. справу № 1/202 передано на розгляд судді Шабуніну С.В. у звязку зі знаходженням судді Мельника В.І. на лікарняному та його щорічною відпусткою.

Ухвалою від 11.06.2008 р. справу № 1/202 прийнято до свого провадження суддею Шабуніним С.В. та призначено до розгляду на 21.07.2008 р.

Ухвалою від 21.07.2008 р. за клопотанням представників сторін у справі № 1/202 було продовжено строк вирішення спору.

21.07.2008 р., 20.08.2008 р., 01.09.2008 р., 17.09.2008 р., 01.10.2008 р. та 13.10.2008 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався, а також оголошувалася перерва в судовому засіданні.

У ході розгляду спору по суті представники Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва підтримали заявлені вимоги та просила позов задовольнити, зобовязавши відповідача зарахувати 4038535,77 грн. в рахунок оплати за поставлену воду та приймання стічних вод згідно з договором № 04730/2-09 від 18.08.2004 р.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представників позивача, позов мотивований неправомірною відмовою відповідача зарахувати спірні суми в рахунок погашення грошових зобовязань за договором № 04730/2-09 від 18.08.2004 р. Позивач зазначає, що після прийняття Господарським судом міста Києва рішення у справі № 6/321-23/415, яким третю особу-1 зобовязано не перераховувати на користь третьої особи-2 кошти, що становлять вартість холодної води, яка використовується для приготування гарячої води, а також після укладення 30.09.2005 р. відповідачем, третьою особою-1 та третьою особою-2 тристоронньої угоди про впорядкування розрахунків, відповідач отримав грошові кошти в сумі 4038535,77 грн., що становлять вартість холодної води для підігріву гарячої, перераховані позивачем на користь третьої особи-2 за період з 01.01.2004 р. по 30.09.2005 р., але не зарахував їх в оплату холодної води, внаслідок чого, борг позивача перед відповідачем збільшився на вказану суму.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримав відзив на позовну заяву та подані письмові пояснення, у задоволенні позову просив відмовити.

Згідно з відзивом від 17.07.2008 р. відповідач вважає, що позовні вимоги лежать за межами строку позовної давності і не можуть бути задоволенні судом, оскільки позивач просить стягнути з відповідача 4038535,77 грн. за період з 01.01.2004 р. по 30.09.2005 р., тоді як позов подано до суду у травні 2008 року.

У своїх письмових поясненнях відповідач вказує, що до 01.10.2005 р. кошти, що надійшли від населення до третьої особи-1, спочатку перераховувалися третій особі-2, яка в подальшому перераховувала їх відповідачу, а з 01.10.2005 р. ці кошти третя особа-1 на стадії розщеплення перераховує безпосередньо відповідачу. На цій підставі, Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” зазначає про відсутність у позивача правових підстав вимагати зарахувати спірні кошти, сплачені як вартість холодної води в рахунок договору № 04730/2-09 від 18.08.2004 р.

Третя особа-1, залучена до участі у справі ухвалою від 21.07.2008 р., надала для залучення до матеріалів справи пояснення від 17.09.2008 р., підтримані її представником, в яких повідомляється, що відповідно до угоди про впорядкування взаєморозрахунків від 30.09.2005 р., укладеної між третьою особою-2, відповідачем та третьою особою-1, перераховані структурними підрозділами позивача кошти в сумі 4038535,73 грн., прийняті відповідачем як оплата вартості холодної води.

Третя особа-2, залучена до участі у справі ухвалою від 20.08.2008 р., письмових пояснень для залучення до матеріалів справи не подала. Під час розгляду спору по суті представник третьої особи-2 підтвердив обставини спірних правовідносин, викладених позивачем у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до установчих документів Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва позивач у справі є управителем та балансоутримувачем житлових будинків комунальної власності Соломянського району м. Києва, надає мешканцям таких будинків житлово-комунальні послуги по утриманню і технічному обслуговуванню будинків та постачанню холодної, гарячої води, центрального опалення та водовідведення.

Матеріалами справи, а саме довідками про включення до Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій України стверджується, що до складу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва входять житлово-експлуатаційні структурні підрозділи без права юридичної особи, а саме: дільниці по експлуатації житла № 901-914.

Згідно з договором № 04730/2-09 від 18.08.2004 р., укладеним між Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал” та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва відповідач є виробником і постачальником холодної води, а також послуг з водовідведення в будинки Соломянського району м. Києва.

Відповідно до встановленого законодавством та розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 80 від 27.01.1997 р. порядку проведення розрахунків за комунальні послуги, в тому числі, послуги відповідача, Головним інформаційно-обчислювальним центром Київської міської державної адміністрації кошти, що надходили від населення, розщеплювалися та перераховувалися постачальникам комунальних послуг, в тому числі і відповідачу.

Відповідно до вимог розпорядження Київської міської державної адміністрації № 80 від 27 січня 1997 р. “Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги” між позивачем та Головним інформаційно-обчислювальним центром Київської міської державної адміністрації було укладено два договори на виконання робіт № 165 від 01.10.2001 р. та 13.11 2003 р.

За своєю правовою природою вищевказані договори є договорами доручення, оскільки передбачають обовязок третьої особи-1 вчинити від імені та за рахунок позивача певні юридичні дії: виготовити рахунки на сплату комунальних послуг, одержати на транзитний рахунок від мешканців належних позивачу будинків платежі за надані житлово-комунальні послуги, розщепити та перерахувати одержані платежі постачальникам послуг.

Відповідно до вимог ст.ст. 62, 386 ЦК УРСР, ст. 1000 ЦК України, чинних на час виникнення спірних правовідносин, правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обовязки довірителя.

Згідно з п. 1.1 договору № 165 від 01.10.2001 р. тертя особа-1 зобовязалася проводити роботи по розщепленню та перерахуванню комунальних платежів населення, які поступили на його спеціальний рахунок.

В ході розгляду спору представниками сторін підтверджено, що на виконання цього договору третя особа-1 проводила акумулювання коштів, які надійшли від мешканців Соломянського району, їх розщеплення і перерахування постачальникам комунальних послуг, зокрема, відповідачу. Також, в ході розгляду справи представниками сторін та третіх осіб не заперечено, що на протязі 2001-2005 років третя особа-1 перераховувала третій особі-2, котра є виробником та постачальником гарячої води і послуг з центрального опалення, грошові кошти за гаряче водопостачання. В складі цих коштів перераховувалися і кошти, які становили вартість холодної води, що використовувалася для приготування гарячої.

04.07.2005 р. Господарським судом міста Києва прийнято рішення у справі № 6/321-23/415, яким третю особу-1 зобовязано не перераховувати на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” кошти, що складають вартість холодної води, що використовується для приготування гарячої води. На виконання цього рішення третя особа-1 з жовтня 2005 року почала перераховувати на користь відповідача кошти, що становлять вартість холодної води, яка використовується третьою особою-2 для приготування гарячої води.

30.09.2005 р. між відповідачем та третіми особами було укладено угоду про впорядкування взаєморозрахунків з додатками до неї. За змістом вказаної угоди її сторони дійшли згоди, що за період 1 січня 2004-30 вересня 2005 років відповідачем були одержані кошти у розмірі 33741 676,57 грн., що становлять вартість холодної води, яка підігрівається. У звязку з необхідністю повернення цих коштів третій особі-1 та перерахування їх на користь третьої особи-2, сторони за угодою дійшли згоди припинити взаємні зобовязання шляхом зарахування зустрічних грошових зобовязань відповідача та третьої особи-2 у розмірі 33741 676,57 грн.

Згідно з умовами п. 4 угоди від 30.09.2005 р. третя особа-1 протягом 90 днів з дня підписання угоди надає на погодження сторонам заповнений перелік платників (споживачів), якими були сплачені кошти, які становлять вартість холодної води, що підігрівається.

У відповідності з листом третьої особи-1 № 02/543 від 26.10.2006 р. з переліком житлово-комунальних організацій, предметом регулювання вищезгаданої угоди від 30.09.2005 р. в числі інших були кошти у 4 038 535,73 грн., сплачені позивачем протягом-1 січня 2004-30 вересня 2005 років на транзитний рахунок Комунального підприємства “Головний інформаційно-обчислювальний центр” та перераховані на користь відповідача як вартість холодної води, що підігрівається.

В ході розгляду спору по суті представники третіх осіб підтвердили, що відповідно до угоди від 30.09.2005 р. у розрахунки з відповідачем були включені кошти в сумі 4038535,73 грн., що сплачувалися структурними підрозділами позивача на транзитний рахунок третьої особи-1.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту порушеного права є примусове виконання обов'язку в натурі.

Отже, матеріалами справи та поясненнями представників третіх осіб стверджується, що в ході вирішення питання про впорядкування розрахунків борг відповідача перед третьою особою-2 за спожиту електроенергію було зменшено на суму 33471676,57 грн., в яку входили 4038535,73 грн., перераховані структурними підрозділами позивача.

Разом з тим, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні вимог про зобовязання зарахувати спірну суму в рахунок погашення зобовязань за договором № 047302/2-09 від 18.08.2004 р., вказуючи, що позивачем пропущено строк для звернення до суду з позовом про стягнення 4038535,77 грн., а також посилаючись на те, що поставлена відповідачем холодна вода на адресу третьої особи-2 для вироблення гарячої води до 01.10.2008 р., немає відношення до договору № 047302/2-09 від 18.08.2004 р., на поставку питної води та приймання стічних вод.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши заперечення відповідача, суд вважає їх необґрунтованими, зважаючи на наступне:

У квітні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10528932,27 грн. безпідставно одержаних коштів та 950055,86 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, в рішенні від 25.09.2007 р. № 42/235 встановлено, що частково поясненнями позивача, наявними у справі інформаційними довідками, листами третьої особи-1 № 02-508 від 13.10.2005 р., 02-205 від 11.05.2006 р., поясненнями відповідача стверджується факт перерахування на користь відповідача в рахунок оплати за поставлену теплову енергію у складі коштів, одержаних на транзитний рахунок Комунального підприємства “Головний інформаційно-обчислювальний центр” як оплату мешканцями належних позивачу будинків послуг гарячого водопостачання, сум, що становлять вартість холодної води, що підігрівається (питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання), у розмірі 11051 767,05 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2007 р. у справі № 42/235 у задоволенні вказаного позову відмовлено через пропуск трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України, але зазначено, що позивач не позбавлений можливості ставити питання про виконання угоди від 30.09.2005 р. щодо впорядкування взаєморозрахунків.

Таким чином, спір про стягнення з відповідача грошових коштів за спірний період вирішено вже судом, а позивач звернувся до суду з позовом про зобовязання зарахувати грошові кошти в сумі 4038535,77 грн. в оплату за поставлену воду та приймання стічних вод згідно з договором № 047302/2-09 від 18.08.2004 р., а не про їх стягнення. Тобто, оскільки в межах позову, поданого у травні 2008 року, питання стягнення грошової суми не ставиться, посилання відповідача на доцільність відмови у його задоволення через пропуск строку для звернення до суду, видаються не обґрунтованими.

Щодо посилань відповідача на те, що розрахунки між ним та третіми особами за поставку холодної води для вироблення гарячої, немає відношення до угоди з позивачем на поставку питної води та приймання стічних вод, суд вважає за доцільне зазначити наступне:

За твердженнями представників позивача постачання холодної та гарячої води для задоволення потреб мешканців житлових будинків комунальної власності Соломянського району м. Києва відбувається лише за договором № 047302/2-09 від 18.08.2004 р. на поставку питної води та приймання стічних вод.

Враховуючи, що у відповідності з положеннями Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” під споживанням питної води розуміється її використання для забезпечення як господарських, так і побутових, фізіологічних, санітарно-гігієнічних потреб, заявлення позивачем вимог про зарахування коштів, перерахованих за холодну воду на підігрів в рахунок боргу за договором № 047302/2-09 від 18.08.2004 р. на поставку питної води та приймання стічних вод видається прийнятним та таким, що не порушує права та інтереси відповідача.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва слід задовольнити, зобовязавши Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва зарахувати грошові кошти в сумі 4038535,73 грн. в оплату за поставлену воду та приймання стічних вод згідно з договором № 04730/3-09 від 18.08.2004 р. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, додатку до угоди від 30.09.2005 р. та підтверджено поясненнями представників позивача, при складанні позову № 1181/38 від 12.05.2008 р. було допущено описку в сумі 4038535,73 грн., а саме, технічно помилково вказано 4038535,77 грн.

У відповідності з нормами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Зобовязати Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, ідентифікаційний код 03327664) зарахувати грошові кошти в сумі 4038535,73 грн. в оплату Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, ідентифікаційний код 31720192) за поставлену воду та приймання стічних вод згідно з договором № 04730/3-09 від 18.08.2004 р.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, ідентифікаційний код 03327664) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Соломянського району м. Києва (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, ідентифікаційний код 31720192) 85 (вісімдесят пять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя С.В. Шабунін

Дата підписання: 24.11.2008 р.

справа № 1/20220.10.08