Постанова № 53930160, 25.11.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2015 р.Справа № 916/2585/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Головея В.М., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання Максиміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Бонтлаб В.В., довіреність № б/н, дата видачі : 02.07.15;

від відповідача - ОСОБА_2, посвідчення № 1107, дата видачі : 06.05.06;

Відповідач - ФОП ОСОБА_3, паспорт серія № НОМЕР_1, дата видачі : 02.09.15;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області від 29 липня 2015 року

по справі № 916/2585/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 137 261,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 137 261,57 грн., що складаються з 61 518,76 грн. основного боргу за договором №251-О від 23.05.2014 року, 632,03 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 18 807,54 грн. пені, 12 979,16 грн. 28% річних, 31 020,32 грн. індексу інфляії та 12 303,76 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29 липня 2015 року по справі № 916/2585/15 (суддя Мостепаненко Ю.І.) позов задоволено. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „СПЕКТР-АГРО" 61 518 грн. 76 коп. - основного боргу, 632 грн. 03 коп. - відсотків за користування товарним кредитом, 18 807 грн. 54 коп. - пені, 12 979 грн. 16 коп. - 28% річних, 31 020 грн. 32 коп. - інфляційних нарахувань, 12 303 грн. 76 коп. - штрафу та 2 745 грн. 23 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ТОВ „СПЕКТР-АГРО", а отже і їх задоволення в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати частково та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 75 742,81 грн., які складаються з 632,03 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 18 807,54 грн. пені, 12 979,16 грн. річних, 31 020,32 грн. інфляції, 12 303,76 грн. штрафу.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що не знав про судовий розгляд справи, участі в судових засіданнях не приймав, та дізнався про судову справу при здійсненні виконавчого провадження.

Апелянт зазначає, що розмір штрафних санкцій, розрахований позивачем, перевищує суму основної заборгованості за кредитом, а тому просив відмовити в їх стягненні, також зазначав, що одночасне нарахування відсотків за користування товарним кредитом, 28% річних, пені, інфляційних нарахувань та штрафу є фактично подвійною мірою відповідальності, що є порушенням ст.61 Конституції України.

Відповідно до ст.85 ГПК України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду в частині стягнення штрафних санкцій, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду, 23 травня 2014 року між ТОВ „СПЕКТР-АГРО" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 251-О (Договір), відповідно до п. 1.1 якого в строки визначені договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов Договору.

Відповідно до умов п.1.2. договору, найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю та базис поставки, порядок та термін оплати товару, та нарахованих відсотків, інші умови визначені в Додатках до договору, які є невід'ємною його частиною. Фактична номенклатура, асортимент та кількість по задоволеним Постачальником замовленням визначаються згідно видаткових накладних. Перераховані аванси зараховуються в оплату Товару, який було реалізовано в першу чергу.

П. 2.1 Договору передбачено, що ціна договору становить загальну вартість товару, визначену із врахуванням вимог п. 2.2 -2.5 договору, що передається за цим договором та сум належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в Додатках до договору.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що Покупець проводить розрахунки з Постачальником на умовах внесення оплати вартості (ціни) товару, визначену із врахуванням вимог п. 2.2 - 2.5, у вигляді авансової частини та відстроченого платежу, в розмірах вказаних в Додатках до договору, шляхом перерахування коштів в національній валюті на банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до п.п.2.7, 2.8 договору, за користування товарним кредитом, Покупець сплачує на користь Постачальника відсотки, розмір яких передбачений Додатком до Договору. Сума відсотків підлягає оподаткуванню податку на додану вартість. Податок на додану вартість додається до нарахованої суми відсотків та підлягає обов'язковій оплаті Покупцем.

Строк користування товарним кредитом починається з дня, передбаченого Додатком до договору, але не раніше наступного за днем отримання товару Покупцем, та закінчується в день повного розрахунку Покупцем за поставлений товар.

Відсотки за користування товарним кредитом, нараховуються Постачальником щомісячно. До 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, сторони підписують акт надання (приймання - передачі) послуг товарного кредитування. Акт про надання послуг товарного кредитування надсилається Постачальником на адресу Покупця, що вказана в тексті цього Договору. Покупець зобов'язується підписати акт та повернути його протягом 1 дня з дати отримання. У разі якщо підписаний акт не повертається Постачальнику, акт вважається схваленим та підписаним Покупцем. Сплата нарахованих відсотків відбувається одночасно з оплатою вартості (ціни) товару, відповідно до затвердженого графіку оплати товару Покупцем в Додатку до даного договору (п. 2.11 Договору).

Згідно п.2.12 договору, моментом переходу права власності на товар від Постачальника до Покупця є дата виписки видаткової накладної на товар.

Пунктом 3.2.1 Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку та термінів, передбачених п. 2 Договору та Додатку до договору.

П. 5.1 Договору визначено, що господарські зобов'язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін, крім зобов'язань Покупця по оплаті вартості товару, процентів за користування товарним кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям - до повного їх виконання.

П. 7.2 Договору передбачено, що у випадку порушення умов даного договору, Постачальник має право притягти Покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановленні договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом. За порушення даних умов договору Покупець:

А) сплачує за кожен день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення;

Б) сплачує штраф в розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалась на наступний день після прострочення виконання грошового зобов'язання;

В) сплачує на користь Постачальника 28% річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до п.7.3 договору, керуючись ст. 259 ЦК України сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всім зобов'язанням (сплати заборгованості, пені, штрафу, відсотки та індексу інфляції), що виникла на підставі цього договору до 3 років. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань здійснюється без застосування ч. 6 ст. 232 ГК України.

У додатку № 1/СА000008285 від 23.05.2014р. до договору № 251-О від 23.05.2014р. сторонами встановлено, що позивач поставляє відповідачу інсектициди - ОСОБА_4 55% к.е. у кількості 15 одиниць на загальну суму 3 240,00грн., яка оплачується відповідачем на умовах відстроченого платежу, а саме:

- 648,00 грн. - до 23.05.2014р.;

- 864,00 грн. - до 01.09.2014р.;

- 864,00 грн. - до 01.10.2014р.;

- 864,00 грн. - до 01.11.2014р., а також встановлено, що відсотки за користування товарним кредитом становлять 1% річних.

У додатку № 1/СА000008693 від 29.05.2014р. до договору № 251-О від 23.05.2014р. сторонами встановлено, що позивач поставляє відповідачу фунгіцид - Консенто 450 к.с.(4х5 л) у кількості 25 одиниць, фунгіцид Дерозал, 50% к.с. (4х5 л) у кількості 10 одиниць, прилипачі, склеювачі Тренд (ПАР) (5 л) у кількості 10 одиниць на загальну суму 12 659,40 грн., яка оплачується відповідачем на умовах відстроченого платежу, а саме:

- 2 531,88 грн. - до 06.06.2014р.;

- 3 375,84 грн. - до 01.09.2014р.;

- 3 375,84 грн. - до 01.10.2014р.;

- 3 375,84 грн. - до 01.11.2014р., а також встановлено, що відсотки за користування товарним кредитом становлять 1% річних.

У додатку № 1/СА000009970 від 20.06.2014р. до договору № 251-О від 23.05.2014р. сторонами встановлено, що позивач поставляє відповідачу фунгіцид - Танос, 50% в.г. у кількості 20 одиниць на загальну суму 17621,52 грн., яка оплачується відповідачем на умовах відстроченого платежу, а саме:

- 3 524,30 грн. - до 27.06.2014р.;

- 4 699,07 грн. - до 01.09.2014р.;

- 4 699,07 грн. - до 01.10.2014р.;

- 4 699,08 грн. - до 01.11.2014р., а також встановлено, що відсотки за користування товарним кредитом становлять 1% річних.

У додатку № 1/СА000010338 від 02.07.2014р. до договору № 251-О від 23.05.2014р. сторонами встановлено, що позивач поставляє відповідачу інсектициди -Пірінекс Супер, к.е. у кількості 20 одиниць, інсектициди - Ланнат к.р. у кількості 20 одиниць, фунгіцид - Косайд 2 000 в.г. (5кг) у кількості 70 одиниць на загальну суму 22 167,84 грн., яка оплачується відповідачем на умовах відстроченого платежу, а саме:

- 6 650,35 грн. - до 14.07.2014р.;

- 5 172,49 грн. - до 01.09.2014р.;

- 5 172,50 грн. - до 01.10.2014р.;

- 5 172,50 грн. - до 01.11.2014р., а також встановлено, що відсотки за користування товарним кредитом становлять 1% річних.

У додатку № 1/СА000010614 від 09.07.2014р. до договору № 251-О від 23.05.2014р. сторонами встановлено, що позивач поставляє відповідачу фунгіцид Фольпан 80, в.г. у кількості 20 одиниць, фунгіцид Квадріс 250 SC к.с. (12х1) у кількості 8 одиниць, фунгіцид Танос, 50% в.г. у кількості 0,4 одиниці на загальну суму 8 330,00 грн., яка оплачується відповідачем на умовах відстроченого платежу, а саме:

- 1 666,00 грн. - до 23.07.2014р.;

- 2 221,33 грн. - до 01.09.2014р.;

- 2 221,33 грн. - до 01.10.2014р.;

- 2 221,34 грн. - до 01.11.2014р., а також встановлено, що відсотки за користування товарним кредитом становлять 1% річних.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору № 251-О від 23.05.2014р. позивач постав відповідачу товар на загальну суму 64 018,76 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-№ 9041 від 23.05.2014р. на суму 3 240,00 грн. (згідно додатку № 1/СА000008285 від 23.05.2014р. до договору № 251-О від 23.05.2014р.);

-№ 9472 від 02.06.2014р. на суму 12 659,40 грн. (згідно додатку № 1/СА000008693 від 29.05.2014р. до договору № 251-О від 23.05.2014р.);

-№ 11336 від 20.06.2014р. на суму 17 621,52 грн. (згідно додатку № 1/СА000009970 від 20.06.2014р. до договору № 251-О від 23.05.2014р.);

-№ 11997 від 02.07.2014р. на суму 22 167,84 грн. (згідно додатку № 1/СА000010338 від 02.07.2014р. до договору № 251-О від 23.05.2014р.);

-№ 12547 від 09.07.2014р. на суму 8 330,00 грн. (згідно додатку № 1/СА000010614 від 09.07.2014р.);

29.05.2014р. відповідачем сплачено 2500 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 29.05.2014р., які зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною № 9041 від 23.05.2014р. - в сумі 648,00 грн. та в рахунок часткової передплати за видатковою накладною № 9472 від 02.06.2014р. - в сумі 1 852 грн.

Товар, отриманий позивачем на суму 61 518,76 грн. залишився несплаченим.

Позивач на вказану суму несплаченого відповідачем товару нарахував відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 632,70 грн., про що склав відповідні акти надання послуг, а саме: № 16689 від 12.09.2014р. на суму 140,56 грн.; № 18296 від 06.10.2014р. на суму 60,67 грн.; № 20047 від 06.11.2014р. на суму 62,70 грн.; № 21298 від 05.12.2014р. на суму 60,67 грн.; № 133 від 13.01.2015р. на суму 62,70 грн.; № 624 від 13.02.2015р. на суму 62,70 грн.; № 1354 від 03.03.2015р. на суму 56,63 грн.; № 3738 від 02.04.2015р. на суму 62,70 грн.; № 9859 від 02.06.2015р. на суму 62,70 грн.

Зазначені акти підписані відповідачем, окрім актів надання послуг №3738 від 02.04.2015р., №9859 від 02.06.2015р., які були направлені позивачем на адресу ФОП ОСОБА_3 06.04.2015р. та 05.06.2015р., що підтверджується поштовими повідомленнями разом із описами вкладення, наявними в матеріалах справи, однак, не були повернуті останнім.

Вищезазначене і стало підставою для звернення ТОВ „СПЕКТР-АГРО" до суду з позовом.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610, ч.2 ст.615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в сумі 61 518,76 грн., оскільки вона підтверджується належно оформленими первинними документами, а саме видатковими накладними, що свідчать про отримання товару відповідачем.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача основну заборгованість в розмірі 61 518,76 грн.

Також судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення інфляційних втрат та 28% річних, які нараховані відповідно до ст.625 ЦК України та умов договору, пунктом 7.2 якого сторони передбачили, що за порушення даних умов договору Покупець сплачує на користь Постачальника 28% річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення.

Також правомірним є і нарахування відсотків за користування товарним кредитом, нарахованих на підставі п.п.2.7, 2.8 договору.

Щодо доводів апелянта про неспіврозмірність штрафних санкцій порівняно з розміром основної заборгованості, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Крім того, ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначалось вище, відповідно до п.7.3 договору, керуючись ст. 259 ЦК України сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності по всім зобов'язанням (сплати заборгованості, пені, штрафу, відсотки та індексу інфляції), що виникла на підставі цього договору до 3 років. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань здійснюється без застосування ч. 6 ст. 232 ГК України.

За таких обставин, суд відхиляє посилання апелянта на обмеження строку нарахування пені шестимісячним терміном, оскільки сторони за взаємною згодою передбачили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань здійснюється без застосування ч. 6 ст. 232 ГК України.

Так, сторони у пункті 7.2 Договору передбачили, що у випадку порушення умов даного договору, Постачальник має право притягти Покупця до відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановленні договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків за користування товарним кредитом. За порушення даних умов договору Покупець:

А) сплачує за кожен день прострочення на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення;

Б) сплачує штраф в розмірі 20% від несплаченої суми, яка склалась на наступний день після прострочення виконання грошового зобов'язання;

В) сплачує на користь Постачальника 28% річних від простроченої суми та індекс інфляції за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Судова колегія перевірила розрахунки відсотків за користування товарним кредитом, пені, 28% річних, інфляційних нарахувань, штрафу та дійшла висновку про вірність їх нарахування.

Разом з тим, норми ЦК України, ГК України та ГПК України передбачають можливість зменшення судом розміру штрафних санкцій які підлягають стягненню, за наявності певних умов.

Згідно ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України також встановлює, що розмір неустойки може бути зменшеним за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення.

При цьому, при застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. Слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

З викладеного вбачається, що зазначені норми дають право суду на зменшення неустойки в залежності від співвідношення її розміру і збитків.

Пунктом 3 ч.1 ст.83 ГПК України суду надане право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В контексті згаданої норми при зменшення розміру неустойки повинно бути взяти до уваги ступень виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З урахуванням визначених Вищим господарським судом України в Постанові Пленуму "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р. критеріїв застосування положень п. 3 ст. 83 ГПК України, колегія суддів також відзначає, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, як зазначено касаційною інстанцією в даній Постанові, при стягненні штрафних санкцій суд також повинен виходити з принципів справедливості, добросовісності та розумності.

З вищенаведених правових норм вбачається, що вирішення питання про зменшення штрафних санкцій законодавством віддано на розсуд суду, який досліджує та об'єктивно оцінює докази у справі, та при прийнятті рішення керується, в тому числі, власним переконанням, заснованим на суті правових норм та оцінці доказів у їх сукупності.

Розглядаючи питання про зменшення штрафних санкцій, судова колегія приймає до уваги відсутність негативних наслідків для позивача, викликаних простроченням виконання у вигляді заподіяної шкоди, а також зауважує, що заявлені до стягнення штрафні санкції складають сумарно 75742,81 грн., що на 14224,02 грн. більше, ніж розмір основної заборгованості відповідача, що, на думку судової колегії, являється неспіврозмірним та необґрунтованим, та являється зловживанням кредитором своїм правом вимагати застосування відповідальності за порушення боржником свого грошового зобов'язання.

За таких обставин, враховуючи викладене, а також з метою недопущення безпідставного збагачення позивача за рахунок відповідача, а також недопущення заінтересованості кредитора у виникненні прострочення боржника, судова колегія вважає можливим застосувати положення пункту 3 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені до 1000 грн, та штрафу до 1000 грн.

Аналогічної правової позиції притримується Вищий господарський суд України в постановах у справах № 5023/3165/12 від 19.12.2012 р., № 908/1608/14 від 03.04.2014 р., № 921/167/13-г від 03.04.2014 р.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що навіть з урахуванням зменшених штрафних санкцій незмінними залишились суми 632 грн. 03 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 12 979 грн. 16 коп. 28% річних, 31 020 грн. 32 коп. інфляційних нарахувань, що загалом складає 44631,51 грн.

На думку судової колегії, вказана сума є достатньою в якості відповідальності за порушення грошового зобов'язання відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за доцільне змінити оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафу та пені, зменшити розмір пені до 1000 грн, та штрафу до 1000 грн., в решті рішення залишити без змін.

Згідно положень ч.2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись п.3 ч.1 ст.83, ст. 99, п.4 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 29 липня 2015 року по справі № 916/2585/15 змінити в частині стягнення штрафних санкцій, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" 61 518 грн. 76 коп. (шістдесят одна тисяча п'ятсот вісімнадцять грн. 76 коп.) - основного боргу, 632 грн. 03 коп. (шістсот тридцять дві грн. 03 коп.) - відсотків за користування товарним кредитом, 12 979 грн. 16 коп. (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять грн. 16 коп.) - 28% річних, 31 020 грн. 32 коп. (тридцять одна тисяча двадцять грн. 32 коп.) - інфляційних нарахувань, 1000,00 грн. (одна тисяча грн.) - штрафу та 1000,00 грн. (одна тисяча грн.) - пені, 2 745 грн. 23 коп. (дві тисячі сімсот сорок п'ять грн. 23 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити».

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 30.11.2015 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.М. Головей

Суддя В.А. Лисенко