Ухвала суду № 53863439, 23.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2015р. Справа № 876/7657/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): не з’явився

відповідача-1 у справі: не з’явився

відповідача-2 у справі: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Тисменицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (правонаступник – Тисменицька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області)

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.07.2014р. у справі №2а-1870/12/0970

за позовом Тисменицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (правонаступник – Тисменицька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Соснина”

відповідача-2: Приватного підприємства “Інвідіа”

про застосування санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

04.08.2011р. позивач: Тисменецька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Соснина”, Приватного підприємства “Інвідіа” про визнання недійсним правочину укладеного між ТзОВ "Соснина" та ПП "Інвідіа" та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину в сумі 1112800,00грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що укладений між ТзОВ “Соснина” та ПП “Інвідіа” договір купівлі-продажу товару (мокросолених шкір ВРХ) завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а отже є нікчемним, оскільки носить безтоварний характер з формальним відображенням у бухгалтерському обліку. Підтверджуються такі висновки результатами невиїзної документальної перевірки ПП “Інвідіа”, згідно з якими у підприємства відсутні офісні, виробничі приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби, а кількісний склад працівників - одна особа. У зв'язку з цим договір між ТзОВ “Соснина” і ПП “Інвідіа” підлягає визнанню недійсним, а в дохід держави – стягнення коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину в сумі 1112800,00грн.

За результатами розгляду справи Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки вимога позивача про визнання недійсним правочину, укладеного між відповідачами є безпідставною, крім того, позивачем пропущено строк, встановлений ст.250 ГК України, для звернення про застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): Тисменецька ОДПІ оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт вказує, що встановлений ст.250 ГК України строк не є процесуальним, не визначає строку звернення до суду про стягнення зазначених санкцій та помилково покладено судом першої інстанції в основу правового обгрунтування рішення. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

В судове засідання сторони не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Соснина” зареєстровано, як юридична особа, 03.04.2000p. Тисменицькою райдержадміністрацією. Вказана інформація міститься в акті планової виїзної перевірки ТзОВ “Соснина” від 01.02.2011p. №599/2330/30906118.

Приватне підприємство “Інвідіа” 21.01.2009p. зареєстроване як юридична особа виконавчим документом Львівської міської ради (акт невиїзної документальної перевірки від 23.09.2010p. №4397/23-4/36312812.

ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області з 20.12.2010p. по 25.01.2011p. проведено планову виїзну перевірку ТзОВ “Соснина” з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.07.2009p. по 30.09.2010p., та валютного законодавства за період з 01.09.2009p. по 30.09.2010p., за результатами якої складено акт від 01.02.2011p. №599/2330/30906118.

Перевіркою з'ясовано, що ТзОВ “Соснина” в липні 2009 року придбало у ПП “Інвідіа” товар – мокросолені шкіри великої рогатої худоби.

Підставою для придбання зазначеного товару слугував договір між ПП “Інвідіа” (продавець) та ТзОВ “Соснина” (покупець) за №2009-048 від 01.07.2009p.

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи долучені копії податкових накладних, а саме від 01.07.2009p. №7010000004 на загальну суму з ПДВ 179930,00грн.; від 07.07.2009p. №7070000001 на загальну суму з ПДВ 332870,00грн.; від 10.07.2009p. №7100000001 на загальну суму з ПДВ 368280,00грн.; від 16.07.2009p. №7160000001 на загальну суму з ПДВ 231720,00грн.; копії видаткової накладної № РН-8050001 від 05.08.2009p. на загальну суму з ПДВ 220000,00грн. і податкової накладної №8050000001 від 05.08.2009p.; копії видаткової накладної за №РН-8060002 від 06.08.2009p. на загальну суму з ПДВ 185000,00грн. і податкової накладної №8060000002 від 06.08.2009p.; копії видаткової накладної №РН-8100006 від 10.08.2009p. на загальну суму з ПДВ 50000,00грн. і податкової накладної №8100000005 від 10.08.2009p.; копії видаткової накладної №РН-8120002 від 12.08.2009p. на загальну суму з ПДВ 399000,00грн. і податкової накладної №8120000002 від 12.08.2009p.

Крім того, сторонами надані суду копії платіжних доручень, проведені банківською установою, на підтвердження перерахування ТзОВ “Соснина” коштів ПП “Інвідіа” за придбаний товар.

Під час проведення зазначеної планової виїзної перевірки ТзОВ “Соснина” ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області вважала, що господарські операції між ТзОВ “Соснина” і ПП “Інвідіа” в липні 2009p. є нікчемними. При цьому контролюючий орган посилався на акт невиїзної документальної перевірки ПП “Інвідіа”, згідно з висновками якого правочини укладені підприємством в липні 2009p. визнані нікчемними.

Відповідно до ст.208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін – у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені ч.1 ст.208 Господарського кодексу України. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в ч.1 ст.238 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегією суддів беруться до уваги доводи апеляційної скарги щодо помилкового висновку суду першої інстанції про пропущення позивачем строку на звернення до суду у відповідності до ст.250 ГК України. Колегія суддів звертає увагу на те, що, справді, ст.250 ГК України не визначає строк звернення до суду з позовом про застосування санкцій. Позивач може звертатися з таким позовом в межах загальних строків позовної давності. Одночасно слід зазначити, що дана стаття встановлює граничні строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Проте, з даної статті вбачається, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення. Строк застосування таких санкцій слід відраховувати з моменту укладення відповідачами договору від 01.07.2009р. Оскільки ДПІ в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулася в суд із позовом 01.08.2011р., а господарські відносини між відповідачами мали місце в липні 2009 року, то строк на притягнення до адміністративно-господарських санкцій минув і позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені.

Згідно із вимогами ст.228 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вимогами ч.1 ст.236 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається, відтак в суду відсутні законні підстав для визнання недійним оспорюваного даним позовом правочину.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що підстав для задоволення позову немає, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, хоча суд першої інстанції і прийшов до помилкового висновку щодо пропущеного позивачем строку на звернення до суду, проте, загалом правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив вірне по суті судове рішення, підстав для скасування якого колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Тисменицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (правонаступник – Тисменицька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області) на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.07.2014р. у справі №2а-1870/12/0970 за позовом Тисменицької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (правонаступник – Тисменицька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області) до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Соснина”, відповідача-2: Приватного підприємства “Інвідіа” про застосування санкцій, - залишити без задоволення.

2. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.07.2014р. у справі №2а-1870/12/0970, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.11.2015р.