Ухвала суду № 53845817, 15.11.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 1-660/2011

Провадження №11/0290/1109/2012 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Рупак А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Вінниця

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Рупака А.А.

суддів: Сілакова С.М. Ковальської І.А.

з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 з доповненням на вирок Замостянського районного суду міста Вінниці від 21 червня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 18 квітня 2007 року Немирівським районним судом Вінницької області за ст. 185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік (19 травня 2008 року Оратівським районним судом Вінницької області скасовано звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, направлений для відбування покарання згідно вироку Немирівського районного суду Вінницької області від 18 квітня 2007 року; постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 25 березня 2010 року звільнений умовно-достроково на один рік чотири місяці три дні),

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 121 ч.2, 122 ч.1 КК України і призначено покарання:

-за ст. 121 ч.2 КК України - 8 (вісім) років позбавлення волі;

-за ст. 122 ч.1 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч.1 КК України, шляхом повного поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_3 покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 71 ч.1 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 18 квітня 2007 року та призначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 9 (девяти) років позбавлення волі.

Стягнуто з засудженого на користь ОСОБА_4 2360 (дві тисячі триста шістдесят) грн. 61 коп. матеріальної шкоди та 20000 ( двадцять тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнуто з засудженого на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (ідентифікаційний код - 24525055, рахунок - 31250272210172, банк одержувача - ГУДКУ у Вінницькій області, МФО - 802015) витрати за проведення судово - трасологічної експертизи в сумі 412 (чотириста дванадцять) грн. 80 коп.

Вирішено питання про речові докази.

Відповідно до вироку суду, 09 травня 2010 року в період часу з 09:00 до 12:00 год. ОСОБА_3 в будинку № 9 по вул. П. Запорожця в м. Вінниці разом з господарями будинку - братами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 розпивали спиртні напої. В подальшому між ОСОБА_3 та вищезазначеними особами, внаслідок зясування обставин зникнення у нього грошей, виник конфлікт, під час якого ОСОБА_3 шляхом нанесення численних хаотичних ударів в різні частини тіла кулаками та ногами наніс ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тілесні ушкодження, які згідно висновків експертів № 1039, № 1040/1243 відносяться до категорії легких. ОСОБА_7 були нанесені тілесні ушкодження у вигляді забійної рани, синців та садна на голові, крововиливів, підконюнктивів правого та лівого ока, синців на передній поверхні шиї, на тильних поверхнях правої та лівої кистей, на правому та лівому передпліччях, на правому стегні, в ділянках правого та лівого колінних суглобів, на правій гомілці, які згідно висновку експерта № 1041/1242 від 30 червня 2012 року, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, виникли від дії тупого твердого предмету. Під час стаціонарного лікування у ОСОБА_7 також були виявлені ушкодження у вигляді закритого перелому сьомого ребра зліва, струсу головного мозку, які виникли від дії тупого предмету. Закритий перелом сьомого ребра зліва за своїм характером належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоровя; струс головного мозку належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 почав наносити ОСОБА_8 численні удари в різні частини тіла кулаками та ногами. Від отриманих ударів ОСОБА_8 втратив рівновагу та впав на землю. ОСОБА_3 продовжив умисно наносити йому численні хаотичні удари в різні частини тіла кулаками та ногами. В результаті отриманих травм ОСОБА_8 помер на місці події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 328 від 10 червня 2012 року, у ОСОБА_8 виявлена сполучна травма тіла: закрита черепно-мозкова травма, синці на голові з масивними крововиливами в мякі тканини, вогнищево-зливні субарахноїдальні крововиливи з проривом в шлуночки головного мозку, набряк головного мозку, закрита тупа травма грудей та живота, синці на грудях, переломи 2,4,6 ребер зліва, з 3 по 11 ребро справа, з яких з 4 по 10 по кількох анатомічних лініях з пошкодженням пристінкової та легеневої плеври, розривами правої легені та правостороннім гемотораксом 650 мл., розриви печінки в ділянці воріт, гемоперітонеум 150 мл, крововилив в жирову капсулу правої нирки, крововиливи та рана на губах, синці на правій руці та обох ногах. Тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_8, виникли, можливо, 09 травня 2010 року незадовго до настання смерті від неодноразової дії тупих твердих предметів, якими могли бути взуті ноги людини. Сполучна травма тіла, виявлена на трупі ОСОБА_8, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як такого, що викликало сукупність загрозливих для життя явищ,, спричинених комплексом ушкоджень, та стоїть в причинному звязку зі смертю. Між отриманими тілесними ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_8 існує причинний зв'язок. Причиною смерті ОСОБА_8 стала сполучна травма тіла. Враховуючи важкість отриманих ним травм, смерть настала через короткий проміжок часу після нанесення йому тілесних ушкоджень.

В апеляції засудженого з доповненням ставиться питання про скасування вироку суду у звязку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, а також просить перекваліфікувати злочини за ст.121 ч.2 КК України на ст. 124 КК України, та з ст. 122 ч.1 КК України на ст. 128 КК України. На думку засудженого у справі відсутні прямі докази його вини, так як він вході конфлікту з потерпілими був змушений захищатися від них, а в основу обвинувачення покладені докази, здобуті незаконним шляхом, а саме шляхом застосування фізичного та психологічного тиску на нього.

Апеляція прокурора відкликана до початку розгляду справи.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію засудженого з доповненнями, прокурора Миколайчука Д.Г., який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції.

Відповідно до ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як видно з вироку, суд належним чином дотримав зазначені вимоги та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих злочинів та доводи апеляції не спростовують висновків суду.

Доводи апеляції засудженого про заподіяння ним тілесних ушкоджень під час захисту від неправомірних дій інших осіб не ґрунтуються на законі, оскільки з показань потерпілої ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_6, які узгоджуються між собою, видно, що засуджений почергово наносив всім присутнім особам тілесні ушкодження та присутні не здійснювали будь-який протиправних дій відносно ОСОБА_3 Суд у вироку належним чином обґрунтував відсутність підстав для кваліфікації дій засудженого за статтями, що передбачають відповідальність за вчинення злочинів при перевищенні меж необхідної оборони.

Також не ґрунтуються на законі доводи апеляції засудженого про надання ним зізнавальних показів під впливом психологічного та фізичного тиску з боку працівників правоохоронних органів, оскільки судом перевірені зазначені заяви ОСОБА_3Ю, та в ході здійснення дослідчої перевірки факти зловживання посадовим становищем працівниками міліції не найшли свого підтвердження (т.3, а.с. 196).

Призначене ж судом покарання з урахуванням тяжкості злочину та особи засудженого, який є раніше судимим, вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, не має постійної роботи, що свідчить про небажання адаптуватися до належних суспільних відносин, відповідає вимогам ст.65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання засудженого.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 з доповненням залишити без задоволення.

Вирок Замостянського районного суду міста Вінниці від 21 червня 2012 року щодо ОСОБА_3 за ст.ст.121 ч.2, 122 ч.1 КК України залишити без змін.

Судді: