Вирок № 5383026, 13.08.2009, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-196/2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2009 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Саєнко С.В., адвоката ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стецьківка Сумського району, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого 27.12.2007 року Сумським районним судом за ст. 187 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від покарання на підставі ст. 104 КК України з іспитовим строком терміном на 2 роки,

у скоєнні злочину, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин за слідуючих обставин.

Ввечері 23.08.2008 року ОСОБА_3, разом зі своїм знайомим ОСОБА_4, який засуджений за даний злочин, відпочиваючи за столиком біля магазину „Долина” що в с. Стецьківка по вул. Куйбишева, побачили у раніше знайомої їм мешканки с. Стецьківка Сумського району ОСОБА_2, яка сиділа за столиком разом з ними, мобільний телефон. ОСОБА_3. усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, вступив в злочинну змову з ОСОБА_4 щодо викрадення мобільного телефону у ОСОБА_2

Реалізуючи свій злочинний намір, в ніч з 23 на 24 серпня 2008 року близько 00 год 15 хв. ОСОБА_3, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_4 діждавшись, коли ОСОБА_2 пішла до дому, прослідували слідом за нею. Йдучи за потерпілою, та дочекавшись слушної нагоди, а саме коли ОСОБА_2 дійшла до неосвітленої частини вулиці, і проходила біля будинку № 189 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наздогнали останню, та висунули вимогу передати їм мобільний телефон. ОСОБА_2 відмовилася виконати їх вимогу, про що повідомила останнім.

ОСОБА_4, з метою відкритого заволодіння мобільним телефоном, знаходячись позаду ОСОБА_2, вдарив потерпілу один раз кулаком по голові в область потилиці. Від удару потерпіла впала на землю, однак відразу самостійно піднялася, та почала тікати від ОСОБА_4 та ОСОБА_3

ОСОБА_3 продовжуючи свої злочинні дії, разом з ОСОБА_4, наздогнали ОСОБА_2 між домоволодіннями АДРЕСА_2, після чого ОСОБА_4 схопив ОСОБА_2 за руку, потягнув до себе, та відразу вдарив її два рази кулаком в область лівого ока. Від удару ОСОБА_2 впала на землю, на спину. ОСОБА_4 нахилився над потерпілою, та розірвавши кріплення шнурка, на якому в потерпілої був одягнений на шиї мобільний телефон, відкрито заволодів належним їй мобільним телефоном „Нокіа 6131”, вартістю згідно товарознавчої експертизи № 1279 від 25.09.2008 р. 803 грн, з картою памяті, вартістю згідно товарознавчої експертизи № 1279 від 25.09.2008 р. 45 грн. та СІМ-карткою оператора стільникового звязку „МТС”, вартістю згідно довідки 25 грн., на рахунку якої на той час залишалось 1 грн. 60 коп.

Після цього ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 зникли з місця події.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілій ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: «крововилив розміром 4,5х6 см навколо лівого ока багрово-синюшного кольору по центру», що згідно висновку судово-медичної експертизи № 1858 від 30.09.2008 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Викраденим майном ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 в подальшому розпорядився на власний розсуд в наслідок чого потерпілій ОСОБА_2 спричинено шкода на загальну суму 874 грн. 60 коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчинені злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України визнав повністю та суду пояснив, що разом з ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 23.08.2008 року сиділи за столиками біля магазину „Долина”, він дійсно побачив у ОСОБА_2 мобільний телефон. Близько 23 години він разом з ОСОБА_4 вийшли з магазину та бачили, як ОСОБА_2 пішла до дому сама. За пропозицією ОСОБА_4, вони пішли слідом за нею, наздогнали її і ОСОБА_4 наказав ОСОБА_2 віддати належний їй телефон. Коли ОСОБА_2 відмовилась передати телефон ОСОБА_4 наніс їй удар від чого вона упала на землю. Потім підвелася на ноги та стала тікати від них, але вони знову її наздогнали і ОСОБА_4 наніс декілька ударів ОСОБА_2, від яких вона знову упала на землю. Коли вона знаходилася на землі ОСОБА_4 зірвав з її шиї мобільний телефон та передав йому, а ОСОБА_2 піднялася з землі та побігла по улиці. Після цього вони з ОСОБА_4 розійшлися по домівках, прийшовши додому він ліг спати, телефон залишив біля ліжка. Коли проснувся в ранці батько йому розповів, що вночі приходив ОСОБА_4 та забрав телефон.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина в інкримінованому йому злочині доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 23.08.2008 року вона разом з подругою ОСОБА_5 відпочивала за столиками біля магазину «Долина», по вул. Куйбишева, с. Стецьківка Сумського району. Разом з ними за столиком сиділи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Коли близько 00.15 години вона йшла до дому, то їй на мобільний зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що бачила, як ОСОБА_4 та ОСОБА_3 пішли по вулиці, в тому ж напрямку, що і вона, та попередила, щоб вона була обережна. Відразу після цього вона почула голос ОСОБА_4, який знаходився позаду неї. Він їй сказав, щоб вона віддала йому свій мобільний телефон. Не повертаючись до ОСОБА_4, та не зупиняючи ходу, вона відповіла, що свій телефон вона не віддасть. Як тільки вона це відповіла, то відчула один удар кулаком по голові ззаду в область потилиці. Хто її вдарив вона не бачила. Удар був сильний, від удару вона впала на землю, обличчям до низу, майже відразу піднялася та почала бігти, тікати від хлопців. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наздогнали її. ОСОБА_4 схопив її за руку, потягнув до себе, та відразу вдарив її два рази кулаком в область лівого ока. Від удару вона впала на землю, на спину. ОСОБА_4 нахилився над нею, та розірвавши кріплення шнурка, на якому в неї був надітий на шиї мобільний телефон, забрав її мобільний телефон „Нокіа 6131”, та передав його ОСОБА_3, який стояв поруч. Після цього ОСОБА_3, вона не бачила, так як вона втекла від них. На слідуючий день вона зробила заяву в міліцію, а ще через декілька днів до неї додому приїжджали ОСОБА_4 з ОСОБА_6, останній просив вийти для розмови з ним її меншого брата, але брат відмовився і вони поїхали від їхнього двору.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 23.08.2008 року вона разом з подругою ОСОБА_2 відпочивала за столиками біля магазину «Долина», по вул. Куйбишева, с. Стецьківка Сумського району. Разом з ними за столиком сиділи ОСОБА_6 та ОСОБА_4 Близько 00.15 години вона та ОСОБА_2 пішли до дому в різних напрямках. Коли вона проходила мимо колодязя, то побачила, що біля колодязя стояли ОСОБА_4 та ОСОБА_3, потім останній слідом за ОСОБА_2, хоча вона знала, що його будинок знаходиться в іншій стороні. Потім також в тому ж напрямку пішов і ОСОБА_4 Коли вона пройшла їх, то по мобільному зателефонувала ОСОБА_2, та сказала, щоб вона була обачною, так як ОСОБА_3 пішов слідом за нею. Коли вона дійшла до дому, приблизно через 7 хвилин, то вона знову зателефонувала ОСОБА_2, однак її телефон був вимкнений. Наступного дня до неї до дому приїхала ОСОБА_2, та розповіла, що по дорозі її наздогнали ОСОБА_3 та ОСОБА_4, побили її та викрали мобільний телефон.

Крім того, вина підсудного стверджується:

- протоколом огляду місця події (а.с. 20-23);

- протоколом добровільної видачі, під час чого ОСОБА_7 видала працівникам міліції мобільний телефон «Нокіа» (а.с. 13);

- висновком товарознавчої експертизи № 1279 від 25.09.2008 р. згідно якої вартість мобільного телефону «Нокіа 6131» скаладає 803 грн, карта памяті - 48 грн. (а.с. 35-37);

- висновком судово - медичної експертизи № 1858 від 30.09.2008 року, згідно якого потерпілій ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження, що відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 39 -42).

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.

Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 186 ч. 2 КК України, так як він відкрито заволодів чужим майном, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілої.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристики на нього, визнання ним своєї вини.

Помякшуючих відповідальність ОСОБА_3 обставин суд не вбачає.

Обтяжуючими обставинами є вчинення злочинів в стані алкогольного спяніння та рецидив злочину .

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливо лише в умовах ізоляції від суспільства.

Поскільки підсудний за вироком Сумського районного суду Сумської області від 27.12.2007 року був засуджений до пяти років позбавлення волі і йому на підставі ст.. 104 КК України був встановлений іспитовий строк 2 роки, то відповідно до ст.. 71 КК України до покарання за новий злочин необхідно частково приєднати не відбуте покарання за цим вироком.

Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати підлягають стягненню з підсудного, питання речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 71 КК України до даного покарання частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Сумського районного суду Сумської області від 27.12.2007 року у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі і остаточно до відбування призначити 5 (пять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж тримання під вартою, рахуючи строк з 16 березня 2009 року, тобто з часу фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 112 гривень 68 копійок із зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 35221004000389 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області.

Речовий доказ мобільний телефон «Nokia», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_2 залишити в її розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а для засудженого в той же строк з дня вручення копії вироку.

Суддя Б.М.Клочко