Постанова № 53818883, 25.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2566/15

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Турецької І.О.,судді -Градовського Ю.М.при секретарі -Дубині Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, третя особа: ОСОБА_6, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2015 року ОСОБА_5 (надалі - позивач) звернувся з позовом до департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області (надалі - відповідач, Департамент) в якому заявив наступні вимоги:

- визнати неправомірними дії Департаменту щодо не проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, земельного та комунального законодавства громадянкою ОСОБА_6, у тому числі у розрізі порушення прав позивача як власника суміжного домоволодіння НОМЕР_1 і як власника суміжної земельної ділянки НОМЕР_2;

- зобов'язати Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області у десятиденний термін провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, земельного та комунального законодавства громадянкою ОСОБА_6, у тому числі у розрізі порушення прав позивача, як власника суміжного домоволодіння НОМЕР_1 і як власника суміжної земельної ділянки НОМЕР_2.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач є власником земельної ділянки, будівель і споруд по АДРЕСА_1. Суміжний для позивача землекористувач ОСОБА_6, яка мешкає у сусідньому домоволодінні НОМЕР_3, здійснює забудову своєї земельної ділянки з порушенням протипожежних та інших норм, яка створює небезпеку для майна позивача, оскільки ОСОБА_6 здійснює будівництво у безпосередній близькості до належного позивачу нерухомого майна. Позивач неодноразово звертався із відповідними заявами до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в яких просив провести перевірку, але жодної відповіді не отримав. Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо не проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, земельного та комунального законодавства громадянкою ОСОБА_6 та просить зобов'язати відповідача провести відповідну перевірку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в який просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення позивача до адміністративного суду з позовом до відповідача викликано незадоволення заяв позивача про проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час здійснення забудови громадянкою ОСОБА_6 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, яка є суміжною із земельною ділянкою позивача.

Копії відповідних звернень від 01.07.2014 року, від 22.04.2015 року та від 30.04.2015 року долучені позивачем до матеріалів справи (а.с.9-11).

До матеріалів справи також долучено лист Головного управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 20.05.2015 року №Д-49/02-37/1 (а.с.30), яким було розглянуто заяву позивача від 06.05.2015 року та повідомлено про те, що Головне управління та його територіальні підрозділи не мають повноважень та можливості щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) відносно домоволодіння гр. ОСОБА_6; виходом на місце співробітника територіального органу державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки візуальним оглядом встановлено, що між будівлями гаражів не витримано протипожежний розрив; звернення позивача направлено до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області для розгляду заяви по суті.

Матеріали справи не містять доказів того факту, що до моменту звернення позивача в суд з цим позовом вищевказані заяви позивача були розглянути по суті органами державного архітектурно-будівельного контролю, а також доказів реагування на них шляхом проведення відповідних перевірок, про які просив позивач у вказаних заявах.

Отже, предметом дослідження у даній справі є дії та бездіяльність позивача щодо реагування на заяви позивача про здійснення державного архітектурно-будівельного контролю забудови гр. ОСОБА_6 земельної ділянки в АДРЕСА_2.

Відповідно до п.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішення даного спору, колегія суддів враховує приписи законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини, а саме: Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Указ Президента України «Про Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» від 08.07.2011 року №439/2011 та Постанова КМУ від 23.05.2011 року №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

Слід зазначити, що посилання позивача в обґрунтування своєї позиції на положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є помилковими, оскільки відповідно до ч.2 ст.2 цього закону його дія не поширюється, зокрема, на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду).

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Держархбудінспекція України та її територіальні органи мають право, зокрема: проводити перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; дотримання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; розглядати справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень; зупиняти підготовчі та будівельні роботи, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; видавати обов'язкові до виконання приписи щодо: а) усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; в) усунення порушень вимог законодавства у сфері житлово-комунального господарства; складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства; складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства; здійснювати контроль за виконанням виданих приписів про усунення порушень, тощо.

Згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, підставами для проведення якої є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

З огляду на наведені нормативні положення, колегія суддів вважає, що заяви позивача від 01.007.2014 року, від 22.04.2015 року та від 30.04.2015 року (а.с.9-11) вимагали від останнього проведення позапланової перевірки відповідності виконання ОСОБА_6 будівельних робіт вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Оскільки відповідачем до моменту звернення позивача до суду такої перевірки проведено не було, колегія суддів приходить до висновку, що з боку відповідача має місце протиправна бездіяльність щодо не проведення такої перевірки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції послався на факт видання відповідачем направлення №1560 від 22.05.2015 року для проведення позапланової перевірки на АДРЕСА_2, що, на думку суду першої інстанції, свідчить про фактичне виконання позовних вимог та про відсутність предмету спору.

Апелянт з такою позицією суду першої інстанції не погодився з тих підстав, що, по-перше - видача такого направлення ще не свідчить про виконання відповідачем свого обов'язку по проведенню вказаної перевірки, а по-друге - станом на 07.07.2015 року така перевірка проведена не була.

Колегія суддів погоджується з твердженнями апелянта про те, що видача відповідачем під час розгляду даної справи направлення на проведення перевірки №1560 від 22.05.2015 року не є доказом фактичного добровільного виконання відповідачем свого обов'язку по проведенню вищевказаної перевірки.

Таким доказом може буди лише складений посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної перевірки акт перевірки відповідно до вимог, установлених Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

До моменту завершення розгляду даної справи відповідачем не надано суду доказів проведення перевірки на підставі вищезазначеного направлення №1560 від 22.05.2015 року.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При вирішенні питання щодо способу судового захисту прав та інтересів позивача, колегія суддів вважає, що таким способом повинно бути визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перевірки дотримання ОСОБА_6 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_2, а також зобов'язання відповідача провести таку перевірку.

При цьому колегія суддів не вбачає правових підстав для визначення саме десятиденного терміну для проведення такої перевірки, на якому наполягає позивач, оскільки наведені вище нормативно-правові акті вимог щодо такого строку не встановлюють.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 110,08 грн. (а.с.3, 45).

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до прийняття помилкового рішення, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року - скасувати.

Винести по справі нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_5 до департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області.

Визнати протиправною бездіяльність департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області щодо не проведення перевірки дотримання ОСОБА_6 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_2.

Зобов'язати департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області провести перевірку дотримання ОСОБА_6 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на користь ОСОБА_5 понесені ним судові витрати в сумі 110 (сто десять) гривень 08 коп..

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 листопада 2015 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: І.О. Турецька Ю.М. Градовський