Ухвала суду № 53818573, 04.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року м. Львів № 876/1983/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.

представника апелянта: Беззаботнова В.В.

представника позивача: Мамченко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

06.08.2012 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» звернувся в суд із позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 353/0002222320/0/10825 від 07.08.2009 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 року позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення № 353/0002222320/0/10825 від 07.08.2009 року.

Не погоджуючись із даною постановою, апелянт Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить апеляційний суд, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 р. скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Представник апелянта Беззаботнов В.В. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.

В судовому засіданні представник позивача Мамченко К.О. просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи, податковий орган в період з 29.07.2009 р. по 30.07.2009 р. провів позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2009 року, за результатами якої складено акт від 30.07.2009 р. № 101/23-2/32836226.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009 року в сумі 85487 грн.

На підставі даного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 07.08.2009 року № 353/0002222320/0/10825, яким позивачеві зменшено суму заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2009 року на 85487 грн..

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 1.8 статті 1 цього Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу наведених вище правових положень видно, що платник податків має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за наявності від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у попередньому до звітного періоді; а також від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у звітному податковому періоді, в межах суми податку, сплаченого постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Пунктом 5.12.2 п. 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р. (в редакції наказу № 213 від 15.06.2005 р., із змінами внесеними наказом № 159 від 17.03.2008 р.), бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24 Декларації з ПДВ).

Зі змісту акту перевірки та матеріалів справи видно, що позивач задекларував до бюджетного відшкодування у червні 2009 року суму ПДВ у розмірі 14772781 грн. сплачених постачальникам товарів (послуг) та на митницю у попередніх до червня 2009 р. податкових періодах, що складається з 14160849 грн. ПДВ, сплаченого у травні 2009 р. митним органам та 611931,46 грн. ПДВ сплаченого постачальникам товарів і послуг на території України.

Судом першої інстанції вірно встановлено та враховано, що при наявності від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у травні 2009 року у сумі 12286997 грн., а також маючи від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у червні 2009 року у сумі 22060926 грн., позивач заявив до бюджетного відшкодування суму у розмірі 14772781 грн. ПДВ, сплаченого митним органам та постачальникам товарів і послуг на території України, у тому числі 85487 грн. ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно не відображено в акті перевірки суми ПДВ, сплачені постачальникам товарів, послуг у травні 2009 року по податковим накладним, включеним до податкового кредиту квітня 2009 року, які не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів і не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів, тобто оплату ПДВ на оскаржувану суму 85487 грн.

При цьому, наявність у позивача усіх необхідних первинних документів, які підтверджують факт оплати сум ПДВ у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг) підтверджується матеріалами справи. У матеріалах адміністративної справи відсутні докази того, що необхідні платіжні та інші документи не були надані контролюючому органу в період перевірки.

Таким чином, дослідивши фактичні обставини справи судом не встановлено порушення позивачем ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому оскаржене податкове повідомлення-рішення від 07.08.2009 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів апелянта про те, що позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до суду з даним позовом колегія суддів зазначає наступне.

До 30.07.2010 року строк звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень був визначений Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Підпунктом 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 цього Закону було встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

А пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 цього Закону було встановлено, що строки давності становлять 1095 днів.

ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» оскаржує податкове повідомлення-рішення від 07.08.2009 року, отже, право звернення до суду з даним позовом виникло у підприємства з моменту отримання цього рішення.

Тому, при визначенні строків звернення до адміністративного суду з даним позовом слід застосовувати строки, які були передбачені пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 та пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме 1095 днів.

Враховуючи, що ТзОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» звернулось до суду 06.08.2012 року, колегія суддів приходить до висновку, що строк звернення до суду ним не пропущений.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ст.200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 року у справі за № 2а-0770/2505/12 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: М.В. Костів

Р.М. Шавель