Ухвала суду № 53818570, 25.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 876/7231/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 04.06.2015р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі про визнання дій протиправними і зобов'язання провести перерахунок пенсії державного службовця,-

В С Т А Н О В И Л А:

12.03.2015р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог, просила визнати протиправними дії відповідача Управління Пенсійного фонду /ПФ/ України в м.Тернополі щодо відмови включити суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення в заробітну плату для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов'язати пенсійний орган здійснити нарахування її пенсії з 30.12.2014р., включивши до сум заробітної плати, з якої нараховується пенсія, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 70 відсотків, відповідно до довідок № 02-01/639 та № 02-01/638 від 29.12.2014р. (а.с.2-4, 25-26).

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 04.06.2015р. заявлений позов задоволено; визнано дії Управління ПФ України в м.Тернополі щодо неврахування у заробіток при призначенні пенсії державного службовця матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати неправомірними; зобов'язано пенсійний орган, починаючи з 30.12.2014р., здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70 відсотків з включенням до суми заробітної плати для обчислення пенсії індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням довідок Департаменту архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації № 02-01/638 та № 02-01/639 від 29.12.2014р.; постанову суду допущено до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць (а.с.31-33).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Управління ПФ України в м.Тернополі, який, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.35-36).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що при визначенні розміру пенсії державним службовцям у заробітну плату слід враховувати виплати, які входять до структури заробітної плати та які передбачені ст.33 Закону України «Про державну службу». Оскільки матеріальна допомога є одноразовою виплатою і не зазначена в переліку складових заробітної плати, тому вона не включається до заробітку, що враховується при призначенні пенсії державним службовцям.

Також такі виплати як матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, індексація грошових доходів населення, грошова винагорода не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, починаючи з 30.12.2014р., позивачу ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності як державному службовцю відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у розмірі 70 відсотків заробітної плати (а.с.5-8, 9, 10).

Відповідно до довідок Департаменту архітектури, будівництва, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної адміністрації №№ 02-01/638 та 02-01/639 від 29.12.2014р. позивачу в період з 01.12.2009р. до 01.12.2014р. виплачені матеріальні допомоги в розмірі 25198 грн. 40 коп. та індексація - у розмірі 12944 грн. 31 коп., на виплачені суми допомоги та індексації нараховані та утримані страхові внески (а.с.11-14).

Також листом Управління ПФ України в м.Тернополі № 52/С-11 від 25.02.2015р. відмовило позивачу у перерахунку пенсії із врахуванням сум виплачених матеріальних допомог та індексації (а.с.9).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплати, доходу), на які відповідно до вказаних Законів нараховуються страхові внески, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці, при цьому враховується основна і додаткова заробітна плата, визначена Законом України «Про оплату праці».

Таким чином, матеріальні допомоги та індексація враховуються під час обчислення середнього заробітку, на них нараховуються страхові внески, а тому останні повинні враховуватися при обчисленні пенсії державного службовця.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають приписам чинного законодавства, з огляду на наступне.

За змістом ст.37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою ст.33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на соціально-побутові потреби, індексація заробітної плати входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч.1 ст.66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких був фактично нарахований та сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, твердження відповідача про те, що матеріальні допомоги та індексація, на які нараховувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, однак які не включаються до складу заробітної плати державного службовця, не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: перевагу надано пенсійним органом положенням Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В частині вимог, які стосуються індексації заробітної плати, колегія суддів враховує, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (ч.1 ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затв. постановою КМ України № 1078 від 17.07.2003р.).

Структуру заробітної плати визначено у ст.2 Закону України «Про оплату праці», якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (ч.2 ст.2 Закону України «Про оплату праці»).

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з пп.2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати, затв. наказом Держкомстату України № 5 від 13.01.2004р.

Таким чином, індексація є складовою частиною заробітної плати.

Окрім того, стосовно призначення спірної пенсії позивачу в розмірі 70 відсотків суми заробітної плати державного службовця, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до ст.37 Закону України «Про державну службу» внесено зміни щодо визначення розміру пенсії державним службовця - 70 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

З огляду на положення ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії (рішення) незаконними і зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Також спірні щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому у разі виникнення підстав для її перерахунку розмірів пенсії визначається лише дата, з якої особа має право на її перерахунок чи отримання пенсії у певному розмірі. Обмеження періоду, протягом якого суб'єкт владних повноважень має здійснювати обчислення пенсії відповідно до вимог закону, є безпідставним та суперечить вимогам ст.19 Конституції України.

Колегія суддів відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають; представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, через що підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 04.06.2015р. в адміністративній справі № 607/4223/15-а залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Бруновська