Постанова № 53798047, 26.11.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/9200/15-п 26.11.2015

Провадження №33/784/266/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі: головуючої - судді Фаріонової О.М.

за участю секретаря Луговенко К.С.

особи, яка притягнута

до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2015 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Курлози, Кривоозерського району Миколаївської області, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2,

- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 4000 грн.

Згідно постанови судді, 19.08.2015 року, близько 11 год. 35 хв., ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Subaru», н/з НОМЕР_1, по вул. Енгельса в м. Очакові, з ознаками алкогольного сп'яніння, та відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить постанову скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Посилається на наступні порушення, допущені працівниками ДАІ при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1: останній транспортним засобом не керував і працівниками ДАІ не зупинявся; не роз'яснено ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в зв'язку із чим позбавлено права на захист; працівники ДАІ вказували, де ставити підпис та які пояснення необхідно надати; свідки були запрошені після складання протоколу; копія протоколу ОСОБА_1 не надавалась.

Зазначає, що працівник ДАІ не склав жодного документа, який би підтверджував, що ОСОБА_1 має ознаки сп'яніння, не складена форма направлення на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, до протоколу не внесено жодних відомостей про те, чи був відсторонений ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Заслухавши ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є правильними та ґрунтуються на досліджених судом доказах.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку він відмовився у присутності двох свідків.

При складанні протоколу ОСОБА_1 не висловлював будь-яких скарг щодо процедури його огляду на місці зупинки, що спростовує наведені апелянтом доводи в цій частині.

Твердження апелянта під час апеляційного розгляду про те, що працівники ДАІ чинили на ОСОБА_1 психологічний тиск, не знайшли свого підтвердження, та спростовуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були присутні при складанні протоколу, та пояснення яких повністю співпадають з власноручно наданими поясненнями ОСОБА_1 про його відмову від проведення медичного огляду для визначення стану сп'яніння.

Більш того, ця відмова зафіксована за допомогою відеозйомки, і відеозапис, здійснений працівниками ДАІ МВС України при складанні протоколу, приєднаний до матеріалів справи.

Отже, протокол складався з застосуванням відеозйомки, тобто в умовах, які виключали застосування на водія будь-якого тиску з боку працівників ДАІ.

Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 вказав, що саме він керував транспортний засобом, тобто під час складання протоколу таких доводів водій не висловлював.

Не знайшли підтвердження доводи апелянта про нероз'яснення ОСОБА_1 вимог ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, та про не вручення копії протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки вони спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, в якому ОСОБА_1 підтвердив своїми підписами як про роз'яснення процесуальних прав, так і про отримання його копії.

Порушення порядку складання протоколу працівниками ДАІ матеріалами справи не підтверджується. Посилання апелянта на те, що працівники ДАІ не складали форму направлення на медичний огляд є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проведення такого огляду.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він всупереч вимогам п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.

Призначаючи стягнення за вчинення адміністративного правопорушення у виді штрафу, суд невірно визначив його розмір, оскільки санкція ч.1 ст. 130 КУпАП (в редакції Закону України № 596-VIII від 14 липня 2015 року, який набрав законної сили 19.08.2015 року) передбачає штраф у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у меншому розмірі, ніж призначено судом.

Таким чином, постанова суду підлягає зміні з пом'якшенням адміністративного стягнення до меж, передбачених санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 289, 294 КУпАП, суд ,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 28 жовтня 2015 року у відношенні ОСОБА_1 змінити в частині визначення розміру штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та призначити штраф у розмірі 3400 грн.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча: