Ухвала суду № 53794892, 12.11.2015, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 307/1209/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2015 року м. Ужгород

Колегія суддів палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого Дроботі В.В.

суддів Боднар О.В., Власова С.О.

при секретарі Рогач О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою відповідача публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»на рішення Тячівського районного суду від 13 лютого 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача за кредитним договором.

Позивач зазначав, що в кінці 2008 року відповідач змінив умови кредитного договору, укладеного 6 вересня 2007 року, в частині розміру щомісячних платежів збільшивши його з 530,84 до 624,77 доларів США. У січні-березні 2009 року між ним та відповідачем з цього приводу відбулась переписка, з якої йому стало відомо про незаконні дії банку щодо підвищення процентної ставки кредиту.

Посилаючись на те, що банк не вправі був в односторонньому порядку змінювати умови кредитного договору, позивач просив захистити його права,як споживача фінансових послуг.

Рішенням суду дії ПАТ КБ «Приватбанк» щодо підняття процентної ставки по кредитному договору № MKTWGK НОМЕР_1 від 6 вересня 2007 року такими, що здійснені з порушенням п.2.3.1 кредитного договору .

Банк забовязано здійснити перерахунок сплачених ОСОБА_1 коштів за даним договором за процентною ставкою, що діяла на час укладення кредитного договору.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати, ухваливши нове про відмову у позові. Вказує на те, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення з даними вимогами. Не дивлячись на подану банком заяву до ухвалення судом рішення, суд в рішенні жодних мотивів відхилення заяви про застосування позовної давності не навів.

Колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлені слідуючі факти та обставини.

6 вересня 2007 року попередник відповідача закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № MKTWGK НОМЕР_1, згідно умов якого банк надав позивачу кредит у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в сумі 55125,74 доларів США на споживчі цілі, а позичальник зобовязувався щомісячно погашати кредит, сплатити страхові платежі та щомісячно сплачувати проценти за його користування у розмірі 0,84% на суму залишку заборгованості.

П. 2.3.1 договору сторони передбачили право банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом при зміні конюнктури ринку грошових ресурсів в Україні. При реалізації цього права банк повинен був надіслати позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

У звязку із збільшенням у лютому 2009 року банком розміру щомісячного платежу, передбаченого п.7.1 договору між банком та позивачем відбулось листування, в процесі якого позичальник намагався зясувати чи, дійсно, банк підняв процентну ставку, якщо ця ставка збільшена, то які підстави для цього, яка дата вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Листами Голови правління Приватбанку № 30.1.0.0/2-090130/337 від 21 лютого 2009 року, № 30.1.0.0/2-090317/879 від 24 березня 2009 року та № 30.1.0.0/2-090122/391 від 28 березня 2009 року стверджено, що за вказаним вище кредитним договором банк позивачу процентну ставку не підвищував (а.с. 12, 20,21).

В той же час графіком погашення заборгованості та розрахунком по руху сплачених коштів, складених відповідачем, доведено, що регіональне відділення ПАТ КБ «Приватбанк» з кінця 2008 року аж до кінця строку виконання грошового зобовязання (вересень 2027 року) визначило позивачу для щомісячної сплати підвищений розмір платежів процентів за користування кредитом (а.с. 13,118-121).

Таким чином, у діях відповідача є плутанина в питанні збільшення розміру процентної ставки, яка спрямована на дезінформацію позичальника.

В той же час, є доведеним, що позивач жодних збільшених платежів процентної ставки в період з 2008 року по час звернення до суду з даним позовом не здійснював ( виписка з рахунку № 2998053972044).

На вимогу апеляційного суду № 17544/22-ц/777/1485/15 від 18 серпня 2015 року надати оригінали документів, які б стверджували дотримання ПАТ КБ «Приватбанк» умов договору, передбачених п. 2.3.1. представник банку повідомив, що ані оригіналів, ані копій повідомлень про збільшення процентної ставки та реєстру про надіслання позичальнику такого повідомлення, в банку немає( судове засідання від 12 листопада 2015 року).

Одночасно представник відповідача підтвердив, що банк в дійсності підвищив процентну ставку по одержаному ОСОБА_1 кредиту.

Враховуючи те, що в грудні 2008 року відповідач при збільшенні процентної ставки порушив умови п.2.3.1 кредитного договору щодо підстав та процедури реалізації такого права банку, а також вимоги ст. 629,651 ЦК України суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про визнання таких дій банку незаконними.

Доводи скарги про необхідність застосування строку позовної давності до вимог позивача до уваги прийняті бути не можуть.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

П. 7.1 договору передбачений строк виконання даного кредитного зобовязання 3 вересня 2027 року. Отже, позивач не пропустив строк звернення до суду.

Враховуючи наведене, підстав для застосування ст. 267 ЦК України немає.

Колегія констатує, що жодні права апелянта, як позикодавця, оскаржуваним рішенням не порушені.

Позивач повинен до 2027 року погасити одержаний кредит та сплачувати щомісячні платежі, передбачені при укладенні кредитного договору.

Відповідно до положень ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відповідача відхилити.

Рішення Тячівського районного суду від 19 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Закарпатської області ОСОБА_2