Постанова № 53784609, 25.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7728/15-п Головуючий у І інстанції Левченко А.В.Провадження № 33/780/718/15 Доповідач у 2 інстанції ДимарецькийКатегорія 429 25.11.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2015 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Димарецький В.М., за участю представника Київської митниці ДФС Петровської А.О., захисника особи, яку притягнуто до відповідальності - адвоката Талая С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Талая С.В. на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2015 року щодо громадянина Саудовської Аравії ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2015 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

Саудовської Аравії, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень з конфіскацією в доход держави вилученої згідно протоколу про порушення митних правил від 25 липня 2015 року за № 0466/125120101/15 валюти в розмірі 26200 доларів США та 800 гривень. Також стягнуто з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Відповідно до зазначеної постанови, 25 липня 2015 року, об 11 год., під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу ,,Приліт" терміналу ,,Д" ДП МА ,,Бориспіль" громадянин ОСОБА_1, який прибув до України з Туреччини, м. Станбул, літаком авіакомпанії ,,Турецькі авіалінії" рейсом ТК 0457, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - ,,зелений коридор", тим самим, відповідно до ч.5 ст.366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром ,,білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю ,,зелений коридор", пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі 37 000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення залу ,,Приліт" терміналу ,Д" ДП МА ,,Бориспіль", де ним була видана готівка в розмірі 37100 доларів США та 2950 гривень. Пасажиру було пропущено 10900 доларів США та 2150 гривень, що становить еквівалент 9999 Євро згідно курсу НБУ на 25.07.2015 року. За протоколом про порушення митних правил було тимчасово затримано 26200 доларів США та 800 гривень.

Захисник Талай С.В. в апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову постанову, якою вилучені кошти у розмірі 26200 доларів США та 800 гривень повернути останьому, оскільки, на думку апелянта, має місце неправильне застосування норм матеріального права, неповне з"ясування обставин справи та порушення норм процесуального права в суді першої інстанції. Апелянт також вважає, що застосування до його підзахисного конфіскації, в якості додаткового адміністративного стягнення, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції ,,З захисту прав і основних свобод людини", тобто є не співрозмірним, оскільки покладає на ОСОБА_1 ,,індивідуальний надмірний тягар". Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення щодо конфіскації не звернуто увагу на наявність пом"якшуючих відповідальність обставин, а саме: щире розкаяння винного та вчинення правопорушення при збігу тяжких особистих обставин, правопорушення було вчинено вперше та з необережності, вилучена валюта ввозилась в Україну на лікування. При цьому обтяжуючих відповідальність особи обставин не встановлено.

Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до відповідальності, приймаючи до уваги доводи апелянта, з метою всебічного, повного та об'єктивного з"ясування обставин справи, перевірки доводів автора апеляційної скарги, вислухавши пояснення: захисника, який підтримав апеляційну скаргу, представника Київської митниці ДФС, яка заперечувала проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та надані під час апеляційного розгляду документи, приходить до наступного.

Згідно ст. 17 (Застосування судами Конвенції та практики Суду) Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до свої власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним. Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення.

Апеляційним судом, як і судом першої інстанції було встановлено, що правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 полягало у переміщенні через митний кордон України - ,,зелений коридор" не задекларованих митному органу коштів, які перевищують 10 000 євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.

За вказаних вище даних слід погодитись з висновком суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Що ж до призначеного судом першої інстанції стягнення ОСОБА_1, то апеляційний суд приходить до такого.

Так, під час апеляційного розгляду даної справи встановлено, що кошти, які знаходились у ОСОБА_1 під час проходження митного контролю не мали ознак приховування, про їх наявність, суму, необхідність та бажання задекларувати, тобто діяти відповідно до законів України при проходженні митного контролю правопорушник повідомив працівників митниці. Дані, які б свідчили про незаконність походження згаданих коштів, в матеріалах справи відсутні, навпаки законність їх походження підтверджується відповідним документом, який наявний в матеріалах справи. Даних, які свідчили про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності немає, кошти, які ввозились останнім потрібні були на оплату лікування в Україні, як його самого, так і його брата. Зазначені обставини підтверджуються наданими документами.

Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

З огляду на наведене, враховуючи обставини справи, приходжу до висновку, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку не відповідає вимогам положень ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції ,,З захисту прав і основних свобод людини", практиці Європейського Суду з прав людини, тобто є не пропорційним, оскільки не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та покладає на ОСОБА_1 ,,індивідуальний надмірний тягар".

За вказаних обставин постанову судді суду першої інстанції слід змінити та звільнити ОСОБА_1 від додаткового стягнення - у вигляді конфіскації тимчасово вилучених грошових коштів, повернувши їх йому.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Талая С.В. задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 вересня 2015 року щодо громадянина ОСОБА_1, в частині накладення стягнення у вигляді конфіскації тимчасово вилучених грошових коштів, змінити.

Грошові кошти в сумі 26200 (двадцять шість тисяч двісті) доларів США та 800 (вісімсот) гривень, які були тимчасово вилученої згідно протоколу про порушення митних правил від 25 липня 2015 року за № 0466/125120101/15, повернути громадянину ОСОБА_1.

В решті постанову залишити без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області підпис В. Димарецький