ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305
РІШЕННЯ
Іменем України
17.03.2009Справа №2-30/10458-2008 За позовом Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Керч в особі Держаної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АРК, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 114.
До відповідачів: 1. Войківської сільської ради, с. Войкове, Ленінський район, вул. Шосейна, буд.10.
2. Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_1.
Про визнання недійсним договору оренди землі.
Суддя Ловягіна Ю.Ю.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача Бекіров, представник за дов. від 08.01.2009р., у справі.
Від відповідача 1. не зявився.
2. не зявився.
Прокурор Сокол, посвідчення №08089.
Суть спору: Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор, м. Керч в особі Держаної інспекції по контролю за використанням та охороною земель АРК, м. Сімферополь звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів - Войківської сільської Ради, с. Войкове, Ленінський район та Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, Ленінський район, смт. Багерово про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.05.2005 р. площею 0,04 га. укладеного між Войківською сільською Радою та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 недійсним.
02 лютого 2009 року Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор уточнив позовні вимоги та просить визнати договір оренди земельної ділянки пл. 0,04га від 05.05.2005р. укладений між Войківською сільською радою та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 недійсним. Даною заявою прокурор фактично усунув помилку допущену в прізвищі відповідача 2, оскільки в прохальній частині позову прізвище відповідача 2 було вказано ОСОБА_2. Дана заява була прийнята судом до розгляду.
Позовні вимоги прокурором мотивовані тим, що договір оренди землі між Войківською сільською радою та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 укладено з порушенням вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі», ст. 13 Закону України «Про оцінку земель», ст. 201 Земельного кодексу України, яким закріплено обовязковість проведення грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. А тому, прокурор та позивач просять визнати договір оренд від 05.05.2005 р. недійсним на підставі ст. 203, 215 ЦК України.
Представник першого відповідача - Войківської сільської ради в судове засідання жодного разу не зявився, витребуваних судом документів не надав, 09.02.2009р. на адресу суду надіслав телеграму про розгляд справи у відсутності його представника.
04 лютого 2009 року другим відповідачем - Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 був наданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечує з мотивів, що сплачував орендну плату у відповідності з тарифною ставкою, яку обґрунтувала Ленінська державна податкова інспекція та відповідно з коефіцієнтами та діючими нормативними документами. Також він зазначив, що нормативно-грошова оцінка орендованої земельної ділянки була замовлена и зобовязувався представити її до 10.02.2009р.
В судові засідання 02.03.2009 р., 17.03.2009 р. відповідач 2 у судове засідання не зявився, витребувані документи не представив, докази проведення нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки не надав.
16.03.2009 р. від відповідача 2 надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою. Однак суд не задовольняє клопотання відповідача 2 про відкладення розгляду справи з наступного.
На підставі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд неодноразово витребував у відповідача 2 документи які підтверджують проведення нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки, однак відповідач необхідних документів не надав, поштою до суду їх не надіслав. Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Ухвалою від 26.01.2009 р. за клопотанням сторін та прокурора строк розгляду справи продовжено на підставі ст. 69 ГПК України, однак справа повинна бути розглянута у розумний строк.
З урахуванням зловживань відповідачем своїми правами, невиконання їм вимог суду, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України. Інших доказів представлено в матеріали справи не було.
Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
в с т а н о в и в:
05 травня 2005 року між Войківською сільською радою (орендодавець) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (а.с. 4-6).
Предмет договору обумовлений сторонами в п. 1 договору, згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування магазину, на підставі рішення 15 сесії 24-го скликання Войківськової сільської ради від 12.08.2004р., яка знаходиться: АР Крим, Ленінський район, с. Курортне, вул. Набережна.
Пунктом 2 договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0400га забудованих земель, за рахунок земель не наданих у власність або у постійне користування в с. Курортне Войковсьої сільської ради.
Орендоване майно було передано орендарю на підставі акту прийому-передачі від 17.06.2005р. (а.с. 8).
Пунктом 5 договору оренди земельної ділянки встановлено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки не проводилась.
Порядок сплати орендної плати зазначено в договорі в розділі «Орендна плата». Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 559,94грн. за рік.
Строк дії договору встановлений договором на 5 років з переважним правом орендаря продовжити строк дії договору за попереднім повідомленням орендодавця (за 30 днів до закінчення строку договору) про цей намір.
Дослідивши надані докази та заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступного.
Пунктом 10 розяснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» визначено, що відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998 року№ 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року№ 2535-XII також передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
На підставі ст. 23, 24 Закону України «Про плату за землю» грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.
Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України. (ст. 201 Земельного кодексу України).
Стаття 13 Закону України «Про оцінку земель» закріплює обовязковість проведення грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування грунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст. 15 Закону України «Про оцінку земель»).
Відповідно до ст.ст. 21, 23 Закону України «Про оцінку земель», ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктах підлягає державній експертизі та затверджується сільською, селищної, міською радою.
Отже, обовязковою вимогою при укладанні договору оренди земельної ділянки є технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
В порушення вищезазначених вимог Законів, в пункті 4 договору оренди землі від 05.05.2005р. вказано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась, що також підтверджується листом Войківської сільської ради від 30.09.2008р. (а.с. 3) та листом Ленінського районного відділу земельних ресурсів від 25.09.2008р. (а.с. 7).
На підставі частини 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. (частині 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).
З викладених обставин, аналізуючи приведені норми, суд вважає, що договір оренди земельної ділянки укладений 05 травня 2005 року між Войківською сільською радою та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 є недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки його положення не відповідають актам, що регулюють земельні відносини.
Не приймаються до уваги посилання відповідача 2 на те, що нормативно-грошова оцінка орендованої земельної ділянки була замовлена та зроблена, оскільки відповідні докази в матеріали справи на момент винесення рішення судом в матеріали справи не надані.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Також, суд звертає увагу на те, що на підставі ст. 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. (частина 2 ст. 236 ЦК України).
З вкладеного, суд визнає договір оренди земельної ділянки від 05.05.2005 р. недійсним на майбутнє.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідачів відповідно до ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 17 березня 2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 25 березня 2009 року.
Керуючись ст. 44, 49, 82 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити.
2.Визнати договір оренди землі від 05.05.2005 р., укладений між Войківською сільською радою та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 недійсним на майбутнє.
3.Стягнути з Войківської сільської ради, с. Войкове, Ленінський район, вул. Шосейна, 10 (ідентифікаційний код 04369021) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 51,0 грн. державного мита.
4.Стягнути з Войківської сільської ради, с. Войкове, Ленінський район, вул. Шосейна, 10 (ідентифікаційний код 04369021) на користь Державного бюджету України (р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000) 59,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 51,0 грн. державного мита.
6.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000) 59,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримЛовягіна Ю.Ю.
Судове рішення № 5377399, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 17.03.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 10458-2008. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: