Ухвала суду № 53741524, 24.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3682/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

24 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» до Бородянського відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київські області про визнання протиправним рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року позивач - Приватне сільськогосподарське підприємство «Колос», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бородянського відділення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київські області ), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить визнати протиправним і скасувати рішення у формі листа від 31.07.2015 №400/10/20-314.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано та не доведено належним чином обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що лист відповідача від 31.07.2015 №400/10/20-314 посилань на перелічені у пункті 299.10 статті 299 Податкового кодексу України підстави для анулювання реєстрації платником єдиного податку, не містить, що свідчить про порушення відповідачем порядку анулювання реєстрації ПСП "Колос", як платника єдиного податку четвертої групи.

Суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсною та відкликання довідки про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік від 13.03.2015 №101/10/118.

Також суд зазначив, що враховуючи, що матеріалами справи спростовується висновок відповідача про наявність у ПСП "Колос", станом на 01.01.2015, податкового боргу, відмова відповідача в прийнятті податкової звітності з фіксованого сільськогосподарського податку, яка подана ним 20.02.2015, є протиправною.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Приватне сільськогосподарське підприємство "Колос" (ідентифікаційний код 30684507, місцезнаходження: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Леніна, буд 224-А) зареєстроване Бородянської районною державною адміністрацією Київської області 04.02.2000 як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №106595 (т.1, а.с. 12).

Відповідно до розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2014 рік за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, питома вага доходу, отриманого ПСП "Колос" від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, у загальній сумі доходу за 2014 рік складає 99,18% (т.1, а.с. 223).

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2015 році позивач, з метою застосування спрощеної системи оподаткування, подав до контролюючого органу:

- загальну звітну податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (№9117894 від 20.02.2015) (т.1, а.с. 191-193);

- звітну податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік по Бородянській селищній раді (№9019113790 від 20.02.2015) (т.1, а.с. 194-196);

- відомості про наявність земельних ділянок №9019113088 та №9019113235 від 20.02.2015 (т.1, а.с. 197-211);

- звітну податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік по Загальцівській сільській раді (№9019115484 від 20.02.2015) (т.1, а.с. 218-219);

- відомості про наявність земельних ділянок №9019115466 від 20.02.2015 (т.1, а.с. 220-221);

- звітну податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік по Дружнянській сільській раді (№909115965 від 20.02.2015) (т.1, а.с. 213-215);

- відомості про наявність земельних ділянок №9019115859 від 20.02.2015 (т.1, а.с. 216);

- розрахунок частки сільськогосподарського виробництва за 2014 рік (т.1, а.с 223).

13 березня 2015 року Бородянським відділенням Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області видано довідку за №101/10/118 про підтвердження ПСП "Колос" статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік (т.1, а.с. 16).

07 серпня 2015 року на адресу позивача надійшов лист Бородянського відділення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 31.07.2015 №400/10/20-314 яким повідомлено про наявність у позивача, станом 01.01.2015, заборгованості у розмірі 4661,17 грн. зі сплати єдиного податку з сільськогосподарських виробників. Зазначено про неможливість ПСП "Колос", в силу положень підпункту 291.51.3 пункту 291.51 статті 291 Податкового кодексу України, бути платником єдиного податку четвертої групи в 2015 році, про невизнання його податкової звітності, поданої у лютому 2015 року та про недійсність довідки про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік за №101/10/18 від 31.03.2015.

Вважаючи зазначене рішення, викладене у листі, протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків відносяться до четвертої групи платників єдиного податку.

Згідно із пунктом 298.8 статті 298 Податкового кодексу України порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 - 298.8.4 цієї статті.

Відповідно до положень підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

За приписами підпункту 291.51.3 пункту 291.51 статті 291 Податкового кодексу України не може бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало твердження відповідача про наявність у ПСП "Колос", станом на 01.01.2015, заборгованості зі сплати податку з сільськогосподарських товаровиробників.

За доводами відповідача, заборгованість позивача у розмірі 4661,17 грн. виникла внаслідок збільшення у 2014 році площі земельних ділянок, що перебувають в оренді у ПСП "Колос".

Так, протягом IV кварталу 2014 року ПСП "Колос" уклало та зареєструвало додаткові договори оренди земельних ділянок:

- в межах території Дружнянської сільської ради з 16.10.2014 у розмірі 22,177 га;

- в межах території Загальцівської сільської ради з 23.10.2014 у розмірі 17,4654 га, з 29.11.2014 - у розмірі 7,4257 га;

- в межах території Бородянської селищної ради з 07.11.2014 у розмірі 159,7163 га.

Порядок нарахування та строки сплати фіксованого сільськогосподарського податку на момент збільшення площі земельних ділянок було врегульовано положеннями статті 306 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 31.12.2014.

Пунктом 306.1 статті 306 Податкового кодексу України було встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Пунктом 306.5 статті 306 Податкового кодексу України передбачалось, що якщо протягом податкового (звітного) періоду у платника податку змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, такий платник зобов'язаний уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року; подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що у зв'язку із збільшенням площі орендованих земельних ділянок ПСП "Колос" подало до податкового органу податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку на 2014 рік та відомості про наявність земельних ділянок, які були прийняті відповідачем, що підтверджується квитанціями №2.

Всього за 2014 рік позивачем, з урахуванням нових звітних та нових загальних декларацій, було визначено суму фіксованого сільськогосподарського податку у розмірі 11459,02 грн., у тому числі: 9202,78 грн. - за землі в межах території Бородянської селищної ради; 1156,93 грн. - за землі в межах території Загальцівької сільської ради; 1099,31 грн. - за землі в межах території Дружнянської сільської ради.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, правильність математичного розрахунку суми фіксованого сільськогосподарського податку визначеного позивачем на 2014 рік податковим органом не заперечується.

Суму фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 рік у розмірі 11459,02 сплачено позивачем відповідно до платіжних доручень, копії яких містяться у матеріалах справи та підтверджується банківськими виписками.

Разом з тим, внаслідок технічної помилки відповідача до картки особового рахунку ПСП "Колос" з фіксованого сільськогосподарського податку за землі на території Бородянської селищної ради включено суми податку, що були відображені в нових загальних деклараціях №9064698963 від 07.11.2014 у розмірі 1004,70 грн., №9064699245 від 07.11.2014 у розмірі 1056,08 грн., №9072925979 від 17.12.2014 у розмірі 1871,73 грн. та подвоєно суми нарахованого податку по нових звітних деклараціях по Бородянській селищній та Загальцівській і Дружнянській сільських радах в сумі 728,66 грн.

Факт технічної помилки при обробці податкових декларацій підтверджується актом звірки між Бородянським відділенням Ірпінської ОДПІ та ПСП "Колос" по нарахуванню та сплаті фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 рік, відповідно до якого борг, який виник у зв'язку з технічною помилкою відповідача, становить 4661,17 грн.

Крім того, колегія суддів вважає слушними зауваження суду першої інстанції, що Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкового органу визнавати недійсними довідки про підтвердження статусу платника єдиного податку з підстав, передбачених підпунктом 291.51.3 пункту 291.51 статті 291 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 291.51 статті 291 Податкового кодексу України встановлений перелік обставин, що виключають можливість суб'єкта господарювання бути платником єдиного податку четвертої групи, серед яких, у тому числі, існування станом на 1 січня базового (звітного) року податкового боргу.

Водночас, у разі якщо суб'єкт господарювання на підставі поданих документів був включений до реєстру платників єдиного податку, така реєстрація може бути анульована виключно з підстав, передбачених пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України.

Натомість лист відповідача від 31.07.2015 №400/10/20-314 посилань на перелічені у пункті 299.10 статті 299 Податкового кодексу України підстави не містить, що свідчить про порушення відповідачем порядку анулювання реєстрації ПСП "Колос", як платника єдиного податку четвертої групи.

Абзацом 2 пункту 299.11 статті 299 встановлено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.51 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив відсутність підстав для визнання недійсною та відкликання довідки про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2015 рік від 13.03.2015 №101/10/118.

Також суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо невизнання відповідачем податкових декларацій з фіксованого сільськогосподарського податку на 2015 рік, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу положень підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Таким чином, своєчасне подання податкової декларації встановленої форми є одним із основних обов'язків платників податків, їх представників та податкових агентів.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктами 48.1, 48.2 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Згідно з пунктом 48.7 статті 47 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Отже, повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 Податкового кодексу України. Зокрема, це відсутність обов'язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

Судом встановлено, що після направлення позивачем електронним шляхом податкових декларацій з фіксованого сільськогосподарського податку за 2015 рік та відомостей про наявність земельних ділянок ним було отримано квитанції за №2, що підтверджує факт прийняття контролюючим органом податкової звітності до бази даних (т.1, а.с. 191, 194, 212, 217, 222).

Натомість в листі Бородянського відділення Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 31.07.2015, відсутні будь-які зауваження щодо того, що подані позивачем декларації №9117894 від 20.02.2015, №9019113790 від 20.02.2015, №9019115484 від 20.02.2015, №909115965 від 20.02.2015, не відповідають нормам статті 48 Податкового кодексу України.

Слід також зауважити, що прийняття контролюючим органом податкової звітності платника податків (та підтвердження цього факту квитанцією №2) є дією, яка вичерпує свою юридичну значимість фактом її вчинення, а нормами чинного законодавства не надано контролюючим органом право відмовляти платникам податків у прийнятті податкової звітності після того як вона вже була прийнята електронним шляхом.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що оскільки матеріалами справи спростовується висновок відповідача про наявність у ПСП "Колос" станом на 01.01.2015 податкового боргу, відмова відповідача в прийнятті податкової звітності з фіксованого сільськогосподарського податку, яка подана ним 20.02.2015, є протиправною.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, визнання судом протиправною відмови у прийнятті податкової звітності (визнання як податкової звітності) означає, що відповідне рішення податкового органу не створило жодних правових наслідків, а податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку за 2015 рік №9117894 від 20.02.2015, №9019113790 від 20.02.2015, №9019115484 від 20.02.2015, №909115965 від 20.02.2015, а також відомості про наявність земельних ділянок є поданими у день їх фактичного отримання контролюючим органом .

Аналогічні за змістом висновки викладені також у рішеннях Вищого адміністративного суду України, від 02.02.2015 у справі № К/9991/22625/11, від 20.01.2015 у справі № К/800/54460/14, від 26.01.2015 у справі № К/9991/14791/11, від 23.02.2015 у справі № К/800/55467/13.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню

Слід зазначити, що апелянтом жодних доводів та доказів на спростовування вище викладеного під час апеляційного розгляду справи наведено не було.

Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права в частині розгляду справи з неналежним відповідачем, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Як убачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку, як платник податків, в Бородянському відділенні Ірпінської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, при цьому оскаржувані позивачем дії та рішення здійснені та винесені саме Бородянським відділенням Ірпінської ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області.

Таким чином, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів, які порушені на його думку з боку відповідача, як суб'єкта, який здійснює владні управлінські функції безпосередньо направлені на діяльність позивача у сфері податкового законодавства.

Апелянт, в своїй апеляційній скарзі зазначає, що Бородянське відділення Ірпінської ОДПІ є лише структурним підрозділом Ірпінської ОДПІ, яке підпорядковується начальнику Ірпінської ОДПІ та заступнику начальника - начальнику Бородянського відділення Ірпінської ОДПІ. Проте, апелянт не надає доказів, що Бородянське відділення Ірпінської ОДПІ не є суб'єктом владних повноважень, що здійснює владні управлінські функції, в розумінні Податкового кодексу України та не може виступати відповідачем в розумінні Кодексу адміністративного судочинства.

В даному випадку Бородянське відділення Ірпінської ОДПІ по відношенню до позивача є саме суб'єктом владних повноважень, що здійснює відносно нього управлінські функції у сфері податкових правовідносин.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 24.11.2015 року.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.