КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/3350/15 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
У Х В А Л А
Іменем України
24 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі Фуд» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів:
від 21.01.2014р. за №№100250002/2014/000023/2; 100250002/2014/000024/2, 100250002/2014/000025/2;
від 22.01.2014 р. за №№100250002/2014/000028/2;
від 28.01.2014р. за №№ 100250002/2014/000023/2; 100250002/2014/000035/2;
від 04.02.2014р. за №№100250002/2014/000049/1, 100250002/2014/000050/2;
від 05.02.2014р. за №100250002/2014/000056/2;
від 16.04.2014р. за №100250002/2014/0000172/1,100250002/2014/000070/2;
від 15.04.2014р. за №№100250002/2014/000023/2, 100250002/2014/0000164/2;
від 16.04.2014р. за №№100250002/2014/0000170/2, 100250002/2014/0000174/2;
від 17.04.2014 р. за №100250002/2014/0000176/1.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що митниця має право витребувати додаткові документи при дослідженні митної вартості виключно за наявності встановлених законом підстав, зокрема сумнівів, що мають бути належним чином обґрунтовані. Тобто, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхіднi для підтвердження того чи іншого показника.
Відтак, суд дійшов висновку, що у даному випадку витребування митним органом у позивача додаткових документів є передчасним, адже згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України декларант зобов'язаний надавати додаткові документи на підтвердження числових значень митної вартості імпортованих товарів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, 12.07.2013 між ТОВ "Сільпо ПДВПП" та "Iceland Seafood ehf" (Ісландія) був укладений договір купівлі-продажу товарів №456. В подальшому ТОВ "Сільпо ПДВПП" було реорганізоване у ТОВ "Фоззі Фуд", у зв'язку з чим виникла потреба у внесенні змін до контракту №456 від 12.07.2013 (контракт 456-S від 25.12.2013). За умовами вказаного контракту поставка товару мала відбуватися на умовах FCA Клайпеда Литва, згідно умов Інкотермс 2010 року.
21.01.2014 позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів з митною декларацією №100250002/2014/06054 для оформлення поставки скумбрії свіжомороженої, розмірний ряд 300-500 г, країна виробництва Ісландія за митною вартістю 1,8 доларів США/кг.
Аналогічні митні декларації були подані від 21.01.2014 № 100250002/2014/060543 (поставка 456-57), від 21.01.2014 № 100250002/2014/060557 (поставка 456-58), від 22.01.2014 № 100250002/2014/060598 (поставка 456-59), від 28.01.2014 № 100250002/2014/060809 (поставка 456-60), від 28.01.2014 № 100250002/2014/060807 (поставка 456-61), від 04.02.2014 № 100250002/2014/061039 (поставка 456-62), від 04.02.2014 № 100250002/2014/061033 (поставка 456-63), від 05.02.2014 № 100250002/2014/061089 (поставка 456-64), від 06.02.2014 № 100250002/2014/061138 (поставка 456-65), від 16.04.2014 № 100250002/2014/063581 (поставка 456-69), від 15.04.2014 № 100250002/2014/063564 (поставка 456-70) від 15.04.2014 № 100250002/2014/063562 (поставка 456-71), від 16.04.2014 № 100250002/2014/063655 (поставка 456-72), від 17.04.2014 № 100250002/2014/063698 (поставка 456-73), від 15.04.2014 № 100250002/2014/063576 (поставка 456-74).
До вказаних декларацій позивачем додано: картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами (1602); міжнародні автомобільні накладні (СМR) (2730); книжка МДП (СагпеІ ТІR) (2950); рахунок-фактуру до договору про перевезення (3004, тільки щодо поставки № 47-15); довідки про транспортні витрати (3007); інвойси (3105); пакувальні листи (3141); страхові поліси (3530); зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, декларуються та подання якого для митного оформлення не посередницькими договорами (4104); договори про перевезення товару (4301); ветеринарні свідоцтва форм Ф-1, Ф-2(5053); висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (5065); сертифікат відповідності (5111); декларація виробника (5117); підтвердження законності вилучених водних біоресурсів із середовища їх існування або аналогічний документ, підтверджений компетентним органом іноземної держави (5118); інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (5501); інформація про позитивні результати здійснення фіто-санітарного контролю товару (5503); інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (5504); резервна позиція (5511); міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (6001); сертифікат про походження товару форми А (7001); інші некласифіковані документи (9000 тільки відносно поставки №456-58-74).
На вимогу митного органу ТОВ "Фоззі Фуд" надав додаткові документи, а саме: довідки про транспортно-експедиційні витрати; заявки на перевезення товару; договір на перевезення товару; страхові поліси; прайс-листи виробника товару; комерційні пропозиції; огляди цін стосовно вартості риби на світових ринках; статистику цін; експертний висновок, що стосується попередніх поставок від 18.11.2013 №Ц-515; митні декларації країни-відправника.
Проте відповідач виніс картки відмови та прийняв рішення про коригування митної вартості товару:
від 21.01.2014р. за №№100250002/2014/000023/2; 100250002/2014/000024/2, 100250002/2014/000025/2;
від 22.01.2014 р. за №№100250002/2014/000028/2;
від 28.01.2014р. за №№ 100250002/2014/000023/2; 100250002/2014/000035/2;
від 04.02.2014р. за №№100250002/2014/000049/1, 100250002/2014/000050/2;
від 05.02.2014р. за №100250002/2014/000056/2;
від 16.04.2014р. за №100250002/2014/0000172/1,100250002/2014/000070/2;
від 15.04.2014р. за №№100250002/2014/000023/2, 100250002/2014/0000164/2;
від 16.04.2014р. за №№100250002/2014/0000170/2, 100250002/2014/0000174/2;
від 17.04.2014 р. за №100250002/2014/0000176/1.
З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 263 МК України ТОВ "Фоззі-Фуд" подав нові митні декларації з відкоригованою митною вартістю товару, у зв'язку з чим митним органом було прийнято рішення про завершення митного оформлення та випуск товару на митну територію України.
За результатами адміністративного оскарження оспорювані рішення залишені без змін.
Вважаючи, вказані рішення про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.
Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування» Митного кодексу України.
За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин 1-2 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 2 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачено статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний за змістом висновок міститься також у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі № 21-53а15.
З матеріалів справи убачається, що на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом було надано визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України пакет документів.
За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митним органом виявлено по контракту від 25.12.2013 відсутність складової митної вартості-вартість робіт пов'язаної із пакуванням та не виконана вимога щодо зазначення всіх складових. У зв'язку з викладеним на електронну пошту позивача направлено запит про надання додаткових документів
Однак, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено та не заперечується апелянтом, що згідно з умовами контракту 456-S від 25.12.2013 передбачено, що ціна товару включає в себе як вартість продукції, тару, термоусадочну упаковку, маркування навантаження, а умови поставки FOB Інкотермс 2010, що використовувались сторонами правочину, передбачають зобов`язання продавця забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення, за власний рахунок.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що твердження відповідача про відсутність складової митної вартості-вартість робіт пов'язаної із пакуванням є необґрунтованими.
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, вжиття відповідачем поняття "всіх" складових нівелює вимоги щодо конкретизації виявленого митним органом недоліку представлених декларантом документів.
Щодо посилань митного органу на відсутність в довідках про транспортування позивача такої складової митної вартості як складова транспортних витрат, зокрема, завантаження, розвантаження та номер CMR без обґрунтування неможливості встановити вказані дані на підставі наявних документів, суд першої інстанції зауважив, якщо надано довідку про витрати на транспортування, витребування інших документів, які підтверджують витрати на транспортування, є безпідставним.
При цьому ціна товару на умовах поставки FCA включає гуртову ціну з врахуванням транспортних витрат на доставку товару до місця отримання покупцем, його навантаження (розвантаження), тому витребування відповідачем калькуляції транспортних витрат та інших документів для підтвердження числового значення цієї складової митної вартості товарів є неправомірним.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу Україниза основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
За таких обставин, вказані відповідачем недоліки не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів, оскаржуваними рішеннями, а отже висновок суду першої інстанції про їх протиправність є правомірним.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року - без змін.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, апелянтом до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, з Київської міської митниці Державної фіскальної служби підлягає стягненню судовий збір в розмірі 5 359,20 грн. (1 218,00 * 4 * 110%, де 1 218,00 грн. - розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановлений на 1 січня 2015 року).
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року - без змін.
Стягнути з Київської міської митниці Державної фіскальної служби (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ЄДРПОУ одержувача - 38004897, рахунок отримувача - 31211206781007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код отримувача (МФО) - 820019, код бюджетної класифікації - 22030001, код ЄДРПОУ суду 34729486) судовий збір у розмірі 5 359,20 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять гривень 20 копійок).
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Є.Пилипенко
Судді Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 24.11.2015 року.
.
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
Судове рішення № 53741525, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/3350/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: