Ухвала суду № 53732955, 23.11.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

23.11.15р. Справа № 904/9522/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОСОБА_1 Україна" (м. Дніпропетровськ)

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремедікал" (м. Луцьк, Волинської області)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький ОСОБА_2" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором поставки № КДТ26Л від 02.07.2012 у розмірі 16 939 грн. 19 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОСОБА_1 Україна" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремедікал" (далі відповідач-1) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький ОСОБА_2" (далі - відповідач-2) заборгованість за договором поставки № КДТ26Л від 02.07.2012 у загальному розмірі 16 939 грн. 19 коп.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки № КДТ26Л від 02.07.2012 в частині повної та своєчасної оплати поставленого в період з 18.02.2015 по 24.06.2015 товару, наявністю заборгованості в сумі 16 939 грн. 19 коп. При цьому, згідно із договором поруки від 28.07.2015, укладеним між позивачем та вдіповідачем-2, останній зобов'язався перед позивачем частково, в межах 200 грн. 00 коп., виконати грошові зобов'язання відповідача-1 за договором поставки № КДТ26Л від 02.07.2012, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість в сумі 200 грн. 00 коп. та з відповідача-1 заборгованість в сумі 16 739 грн. 19 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 23.11.2015.

У судове засідання 23.11.2015 представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомили. При цьому, від позивача надійшла заява про припинення провадження у справі (вх.суду 75411/15 від 16.11.2015), в якій він повідомляє, що станом на 16.11.2015 відповідач-1 повністю розрахувався з позивачем, на підтвердження чого відповідачем-1 до матеріалів справи долучено відповідні платіжні доручення.

Також у вказаній заяві позивач просить суд повернути із бюджету судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп.

Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, позивач був повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 4994529860641 (№ 4904408540772), що повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду позивачем 05.11.2015.

Відповідач-1 також був повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 4994529859635 (№ 4301641644298), яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання 09.11.2015 ухвали суду відповідачем-1.

Відповідачем-2 ухвала суду була отримана 05.11.2015, що підтверджується поштовим повідомленням № 4994529860650 (№ 4904408540802). Вказане свідчить, що відповідач-2 також був повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвала суду від 30.10.2015 була надіслана сторонам у справі завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, а стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Крім цього, відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОСОБА_1 Україна" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремедікал" (далі покупець, відповідач-1) 02.07.2012 було укладено договір поставки № КДТ26Л (далі - договір) (а.с.13-15), згідно з пунктом 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов'язався поставляти непродовольчі товари відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

У пункті 6.1. договору сторони узгодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2012, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, в тому числі і щодо нарахування неустойки за договором. Сторони домовились, що у випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору, не повідомить другу сторону про припинення його умов (розірвання), договір вважається автоматично пролонгованим на наступний рік на тих же умовах.

Доказів зміни або розірвання договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору поставки № КДТ26Л від 02.07.2012, виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України, а вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань (майново-господарських зобов'язань) згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання умов вказаного вище договору позивач в період з 18.02.2015 по 24.06.2015 здійснив відповідачу-1 поставку товару на загальну суму 20 339 грн. 19 коп., на підтвердження чого додав видаткові накладні (а.с.16-36).

Так, підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, а також товарно-транспортної накладної є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

При цьому, у розділі 4 договору позивачем та відповідачем-1 були узгоджені умови щодо ціни та порядку розрахунків.

В порушення умов договору, відповідачем-1 отриманий товар був оплачений лише частково в сумі 3 400 грн. 00 коп., на підтвердження чого позивач долучив до справи банківські виписки (а.с.37-56).

З урахуванням порушення відповідачем-1 строків оплати поставленого товару, позивачем на адресу відповідача-1 направлялась претензія № 1 від 10.07.2015, яка не була задоволена відповідачем (а.с.57-58).

В подальшому, 28.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОСОБА_1 Україна" (далі - позивач, постачальник, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Купецький ОСОБА_2" було укладено договір поруки за договором поставки № КДТ26Л від 02.07.2012 (далі - договір поруки) (а.с.59-60).

Згідно з пунктом 1.1. договору поруки поручитель зобов'язався перед кредитором частково виконати грошові зобов'язання відповідача-1 (боржника) за договором поставки № КДТ26Л від 02.07.2012 на поставку непродовольчих товарів, що укладений між кредитором і боржником (основний договір). Поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором солідарно в межах 200 грн. 00 коп. (пункт 1.3. договору).

У зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість в сумі 200 грн. 00 коп. та з відповідача-1 заборгованість в сумі 16 739 грн. 19 коп. Вказане і є причиною спору.

При цьому, від позивача надійшла заява про припинення провадження у справі (вх.суду 75411/15 від 16.11.2015), підписана директором ОСОБА_1, в якій він повідомляє, що станом на 16.11.2015 відповідач-1 повністю розрахувався з позивачем.

На підтвердження повного погашення заборгованості перед позивачем до матеріалів справи відповідачем-1 долучено наступні платіжні доручення:

- платіжне доручення № 13539 від 07.10.2015 на суму 500 грн. 00 коп.;

- платіжне доручення № 13656 від 22.10.2015 на суму 1 000 грн. 00 коп.;

- платіжне доручення № 3652 від 04.11.2015 на суму 15 836 грн. 02 коп.

Також у вказаній вище заяві позивач просить суд повернути із бюджету судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як підтверджується доданими відповідачем-1 до матеріалів справи платіжними дорученнями від 07.10.2015, від 22.10.2015 та від 04.11.2015 останнім у повному обсязі погашено заборгованість перед позивачем, яка є предметом спору у даній справі. Вказане також зазначив позивач у своїй заяві про припинення провадження у справі.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Суд звертає увагу, що частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Частиною 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, що діяла на момент звернення із позовом до суду) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 218 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (182 700 грн. 00 коп.).

Ціна позову становить 16 939 грн. 19 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову складала 1 218 грн. 00 коп. (1 розмір мінімальної заробітної плати), що сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення № 1986 від 20.10.2015.

Суд приходить до висновку, що позивач неправомірно просить суд у заяві про припинення провадження у справі від 16.11.2015 повернути йому судовий збір у сумі 1 827 грн. 00 коп., оскільки за подання вказаного позову позивачем було сплачено 1 218 грн. 00 коп. судового збору, як це і передбачено Законом України "Про судовий збір".

При цьому, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, а також надходження заяви позивача щодо повернення йому судового збору, суд вважає за доцільне в порядку визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернути позивачу суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1 218 грн. 00 коп., оскільки провадження у справі припиняється з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.

Керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 904/9522/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОСОБА_1 Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремедікал" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Купецький ОСОБА_2" про стягнення заборгованості за договором поставки № КДТ26Л від 02.07.2012 у загальному розмірі 16 939 грн. 19 коп. - припинити.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОСОБА_1 Україна" (49044, м. Дніпропетровськ, вулиця Шевченка, будинок 17 ; ідентифікаційний код 38199399) сплачений судовий збір у сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп., перерахований згідно з платіжним дорученням № 1986 від 20.10.2015, оригінал якого повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОСОБА_1 Україна".

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя ОСОБА_3