Постанова № 53732849, 19.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Справа № 5021/2737/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області

на постанову та на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 господарського суду Сумської області від 02.06.2015

у справі№ 5021/2737/2011 господарського суду Сумської області за заявою доголови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносплав" Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносплав"провизнання банкрутомарбітражний керуючийУдовенко Роман Петровичв судовому засіданні взяли участь представники :

ПАТ "Укргазбанк"Михно А.О.арбітражний керуючийУдовенко Роман ПетровичВ С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.11.2011 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносплав" (далі - ТОВ "Техносплав") за процедурою, передбаченою ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 30.06.1999 (далі - Закон).

Постановою господарського суду Сумської області від 24.11.2011 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.02.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Техносплав", зокрема, визнано вимоги Глухівської МДПІ у розмірі 5279,78 грн. - основний борг (3 черга), 5,26 грн. - пеня (6 черга); визнано вимоги ДПІ в м. Сумах у розмірі 3 395 145,64 грн. - основний борг (3 черга), 3 415 990,83 грн. - неустойка (штраф, пеня) - 6 черга.

До господарського суду 11.11.2014 надійшла заява №58277/9/18-19-10 від 06.11.2014 Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області ( далі - ДПІ у м. Сумах ) про включення до реєстру вимог кредиторів банкрута вимог ДПІ у м. Сумах на загальну суму 11055004,57 грн. - сума податкового боргу ТОВ "Техносплав" зі сплати податку на додану вартість в розмірі 233908,40 грн., податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 10490316,92 грн., земельному податку з юридичних осіб в розмірі 21484,95 грн., по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 308294,30 грн. (т.8 а.с. 61-62)

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.06.2015 (суддя Костенко Л.А.) в задоволенні заяви ДПІ у м. Сумах до ТОВ "Техносплав" в сумі 11055004,57 грн. у справі відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 (колегія суддів: Фоміна В.О., Крестьянінов О.О., Шевель О.В.) ухвалу господарського суду Сумської області від 02.06.2015 залишено без змін.

ДПІ у м. Сумах звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 02.06.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015, прийняти нове рішення, яким визнати поточні кредиторські вимоги ДПІ у м. Сумах до ТОВ "Техносплав" у сумі 11055004,57 грн. грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального права, зокрема: ст.14, ст.23, ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 30.06.1999).

Судова колегія, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарськими судами при прийнятті оскаржених судових рішень норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами зазначено, що згідно розрахунку податкового боргу ТОВ "Техносплав" борг з ПДВ в розмірі 233908,40 грн. виник в період з 26.09.2011 по 23.02.2014, заборгованість з податку на прибуток в розмірі 10490316,92 грн. виникла в період з 26.09.2011 по 28.01.2014; заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 21484,95 грн. виникла за період з 01.03.2012 по 30.01.2013; заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 308294,30 грн. виникла в період з 26.09.2011 по 30.01.2014.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2011 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Техносплав".

Оголошення про визнання ТОВ "Техносплав" банкрутом опубліковано в газеті "Голос України" від 10.12.2011.

Таким чином, ДПІ заявлено вимоги, які виникли до визнання боржника банкрутом до 10.12.2011, а також вимоги, які виникли після визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ч.3 ст.51 Закону кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня офіційного оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Отже, в спрощеній процедурі банкрутства, передбаченій ст.51 Закону, кредитори заявляють свої вимоги до боржника в місячний строк з дня офіційного оприлюднення постанови про визнання боржника банкрутом.

Судом першої інстанції зазначено, що вимоги ДПІ у м. Сумах станом на 07.11.2011 (дата порушення провадження у справі про банкрутство) є конкурсними і оскільки вони не заявлені своєчасно, то в силу ст.14, 31 Закону не розглядаються та вважаються погашеними.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що до визнання боржника банкрутом кредитором заявлено вимоги з ПДВ в розмірі 18682,05 грн. за період з 26.09.2011 по 19.10.2011; податку на прибуток в розмірі 348885,49 грн. за період з 26.09.2011 по 18.11.2011; орендної плати з юридичних осіб в розмірі 406737,73 грн. за період з 26.09.2011 по 30.10.2011. Зазначені вимоги раніше були заявлені кредитором в ліквідаційній процедурі та вже були предметом розгляду суду першої інстанції при винесенні ухвали господарського суду Сумської області від 19.02.2013, якою визнано вимоги ДПІ у м. Сумах в загальній сумі 6810836,47 грн. та включено їх до реєстру.

Враховуючи, що підстави для повторного включення зазначених вище вимог до реєстру вимог кредиторів відсутні, то суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції в цій частині заявлених вимог ДПІ.

Стосовно заборгованості, яка виникла після визнання боржника банкрутом (після 24.11.2011), то суд апеляційної інстанції, посилаючись на ст.23 Закону, виходив з того, що ці вимоги не мають характеру поточних, оскільки вони мали місце після визнання боржника банкрутом і запровадження ліквідаційної процедури, під час якої нових зобов'язань не виникає, а тому правомірно були відхилені судом першої інстанції.

Колегія частково не погоджується з висновками судів попередніх інстанції щодо вимог ДПІ з орендної плати з юридичних осіб та земельного податку, які заявлені за період після визнання боржника банкрутом, оскільки приписи ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" судами застосовано без врахування порядку регулювання та сплати земельного податку та орендної плати, які в даному випадку є складовими вимог ДПІ у м. Сумах.

Статтею 1 Закону визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 23 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, а вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства (розпорядження майном та санації), можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Також згідно положень зазначеної статті у банкрута припиняється підприємницька діяльність та припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, а також повноваження власника (власників) майна банкрута.

Враховуючи приписи Закону, зокрема, ст.23, 31, слід зазначити, що в ліквідаційній процедурі виникають у банкрута нові зобов'язання, зокрема, з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З матеріалів справи вбачається, що кредитор заявив грошові вимоги до боржника як поточні в розмірі 21484,95 грн. борг по земельному податку, який виник з 29.12.2011 по 26.09.2014 та 308294,30 грн. заборгованість по орендній платі з юридичних осіб. На підтвердження зазначених вимог кредитором надано витяг з інтегрованої картки особового рахунку по платежу "Земельний податок з юридичних осіб" та "орендна плата з юридичних осіб", розрахунок суми податкового боргу.

Згідно з ст. 14.1.72. Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до ст. 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Земельного кодексу України, суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Таким чином, обмеження, передбачені нормами ч. 1 ст. 23 Закону, не стосуються, у даному випадку, вимог ДПІ у м. Сумах щодо земельного податку та орендної плати, оскільки у матеріалах справи відсутні докази припинення земельних відносин, суб'єктом яких є банкрут, а також відсутні докази подання ліквідатором за наявності зміни обставин (визнання боржника банкрутом) уточнюючого розрахунку, у якому виключено суми до сплати, які, не підлягають сплаті після визнання боржника банкрутом.

Враховуючи те, що земельне законодавство не пов'язує визнання особи банкрутом з припиненням зобов'язань зі сплати податку на землю та орендної плати, тому, нараховану ДПІ у м. Сумах суму зі сплати земельного податку та орендної плати, слід вважати витратами пов'язаними з ліквідаційною процедурою, які відповідно до ч.1 ст.31 Закону підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у разі наявності правових підстав для їх нарахування.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на порушення судами першої інстанції та апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права при розгляді кредиторських вимог ДПІ у м. Сумах, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Сумської області від 02.06.2015 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді грошових вимог ДПІ у м. Сумах (вимог ДПІ з орендної плати з юридичних осіб та земельного податку), суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати наявність правових підстав для їх нарахування, встановити дійсний період нарахування, розмір заборгованості по зазначеним податкам; правильно застосувати норми права, які регулюють спірні відносини, розглянути заяву кредитора відповідно до вимог закону та прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 та на господарського суду Сумської області від 02.06.2015 у справі № 5021/2737/2011 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук