Ухвала суду № 537285, 01.02.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

при секретарі: Ільченко О.М.,

за участю представника відповідача Поповіченка О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Соломянському районі м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2005 року по справі № 11/22 за позовом ВАТ «Промтехкомплекс» до ДПІ у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду м. Києва від 31 березня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08 червня 2005 року, позовні вимоги ВАТ «Промтехкомплекс» до ДПІ у Соломянському районі м. Києва задоволено, визнано недійсними податкового повідомлення-рішення № 35-2611/3 від 17.11.2004 року та податкового повідомлення-рішення від 17.11.2004 року про збільшення суми штрафної санкції з податку на прибуток.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 07 липня 2005 року звернувся до Вищого господарського суду України, який своєю ухвалою від 02 листопада 2005 року на підставі розділу VIIПрикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України направив її до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Соломянському районі м. Києва просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в задоволені позову.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін з огляду на наступне.

Підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень став акт позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ВАТ «Промтехкомплекс» з період з 01.12.2003 року по 31.12.2003 року № 22/2611/13694300 від 08.04.2004р., яким було встановлено, зокрема, порушення позивачем п.п.8.6.1 п. 8.6 ст.8, п.п.8.2. п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, занижено податок на прибуток підприємства за 2001-2003 роки.

Задовольняючи вимоги ВАТ «Промтехкомплекс» про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції, з яким правильно погодилася апеляційна інстанція, встановив, що позивач на підставі накладної № 0014 від 15.06.2001 отримало від ТОВ «Аеро-Експрес» наступні товарно-матеріальні цінності: телефонна станція Varix content 840, телефон SD 40, термінал S 47, карта до ПК So/PCI, джерело UPS та монтажні послуги на суму 11181,67 грн. Загальна ціна отриманої продукції та послуг становить 113918,00 грн., у тому числі ПДВ 18986,33 грн. Факт отримання продукції підтверджується також податковою накладною № АЕ 14039 від 15.06.2001 на суму 113918,00 грн., у тому числі ПДВ 18986,33 грн.

Згідно з технічною документацію та Сертифікату відповідності № 023291 від 21.06.2002р., станція є офісним обладнанням для передачі мови, тексту, зображення і даних в мережах ISDN, відповідає коду УКТЗЕД 8517300000 «комутатори для телефонного або телеграфного звязку», має модульну побудову, призначена для підключення багатьох абонентів (використання кількома підрозділами/фірмами), створення корпоративної мережі, забезпечує підключення до мережі звязку загального користування з використанням цифрових ліній передачі даних.

Відповідно до Робочого проекту підключення УВАТС Varix content 840 ВАТ «Промтехкомплекс» до міської телефонної мережі м. Києва, складеного за замовленням № 7777 ВАТ «Український інститут по проектуванню засобів та споруд звязку», всі роботи з проектування, прокладення кабелю та монтажу відповідного обладнання нерозривно повязані саме з телефонною станцією Varix content 840 і не можуть бути відокремлені від неї. Отже збільшують первісну вартість конкретного обєкта основних засобів, який з урахуванням вимог закону необхідно віднести до групи 2 основних фондів ВАТ «Промтехкомплекс», що підлягають амортизації за ставками 6,25 % за календарний квартал.

Висновки судів ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають нормам матеріального права.

Так, відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», матеріальний актив основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 зазначеного Закону (в редакції, що була чинною на момент придбання позивачем у 2001 році телефонної станції Varix content 840), під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування);

група 2 автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.

Також, відповідно до пп. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону, у разі здійснення витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у звязку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону, під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації, відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону, підлягають зокрема витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

Згідно з пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону, норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал). Так, до групи 2 основних фондів застосовується норма амортизації у розмірі 6,25 відсотка.

Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі ПСБО «Основні засоби»), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за № 288/4509, яке набрало чинності з 01.07.2000, який визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи (далі основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності та застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ), визначено таке:

Амортизація систематичний розподілвартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

Вартість, яка амортизується, первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості;

Основні засоби матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік);

Обєкт основних засобів закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно зєднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.

Первісна вартість історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Відповідно до п. 7 ПСБО «Основні засоби» придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є обєкт основних засобів.

Згідно з п. 8 ПСБО «Основні засоби» встановлено, що первісна вартість обєкта основних засобів складається зокрема з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); - суми непрямих податків у звязку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо повязані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

З огляду на зазначене, колегія погоджується з висновком суду, що позивач отримавши телефонну станцію Varix content 840, враховуючи положення норм Закону № 283-97-ВР на час придбання телефонної станції (2001 рік), відніс її, з урахуванням витрат на її монтаж, до другої групи основних фондів, до якої була встановлена норма амортизаційних відрахувань у розмірі 6,25 % за календарний квартал.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скаргиДПІ у Соломянському районі м. Києва проте, що витрати на проектування, прокладення кабелю та монтаж відповідного обладнання (телефонної станції Varix content 840) збільшують вартість групи 1 основних фондів та підлягають амортизації за ставкою, передбачено для цієї групи основних фондів 1,25 відсотка на календарний квартална увагу не заслуговують, оскільки не ґрунтуються на фактичних обставинах придбання та встановлення вказаного обладнання і суперечать вимогам закону.

Враховуючи наведене, суди прийшли до обґрунтованого висновку, щодо наявності підстав для визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 35-2611/3 від 17.11.2004 року та податкового повідомлення-рішення від 17.11.2004 року про збільшення суми штрафної санкції з податку на прибуток.

Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Соломянському районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/_____Шипуліна Т.М.

Судді:

/підписи/

______

Бившева Л.І.

______

Голубєва Г.К.

______ Костенко М.І. ______ Маринчак Н.Є.З оригіналом згідно.

Суддя Шипуліна Т.М.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

при секретарі: Ільченко О.М.,

за участю представника відповідача Поповіченка О.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Соломянському районі м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2005 року по справі № 11/22 за позовом ВАТ «Промтехкомплекс» до ДПІ у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія,

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України та керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Соломянському районі м. Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 31.03.2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2005 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/_____Шипуліна Т.М.

Судді:

/підписи/

______

Бившева Л.І.

______

Голубєва Г.К.

______ Костенко М.І. ______ Маринчак Н.Є.З оригіналом згідно.

Суддя Шипуліна Т.М.