Вирок № 53669623, 28.01.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

28.01.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів Дідика В.М. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, з участю секретаря Федич Т.О., прокурора Дьоміної І.Ю., обвинуваченого ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11 кп/777/256/13 за апеляційною скаргою державного обвинувача заступника прокурора Закарпатської області на вирок Мукачівського міськрайонного суду від 07.10.2013 року.

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні 2 малолітніх дітей, судимого: 24.01.2013 року за ч. 1 ст. 296 КК України до штрафу 8 500 грн., засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк визначено тривалістю 1 рік та покладено на нього обовязки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання або роботи, періодично зявлятися в орган кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Постановлено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_3 скасувати, стягнути з нього 784 грн. судових витрат.

Питання щодо речових доказів вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 12.06.2013 року близько 01 год., біля приміщення ПП „Задіак і К-1 по вул. Миру, 88 в м. Мукачеві, на грунті сварки, яка виникла напередодні між ним та працівниками охоронної фірми „Зодіак і К-1, умисно, з метою знищення транспортного засобу шляхом підпалу, кинув в область переднього лівого колеса скляну пляшку із підпаленим фрагментом тканини та рідиною (нафтопродуктом), після чого з місця вчинення правопорушення втік.

Свої злочинні дії ОСОБА_3 довести до кінця не зміг, оскільки працівники даної охоронної фірми помітили факт підпалу та погасили пожежу.

В апеляції прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, порушує питання про скасування вироку в частині призначення покарання. Просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 більш суворе покарання без застосування ст. 75 КК України. Вказує, що судом при призначенні покарання не враховано попередню судимість обвинуваченого, що вини у вчиненому не визнав, не розкаявся.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, яка апеляцію підтримала, пояснення підсудного, який просив вирок залишити без змін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, і його кваліфікація за статтею кримінального закону в апеляції не оспорюються, а тому відповідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Отже, апеляційний суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 12.06.2013 року близько 01 год., біля приміщення ПП „Зодіак і К-1 по вул. Миру, 88 в м. Мукачеві, на грунті сварки, яка виникла напередодні між ним та працівниками охоронної фірми „Задіак і К-1, умисно, з метою знищення транспортного засобу шляхом підпалу, кинув в область переднього лівого колеса скляну пляшку із підпаленим фрагментом тканини та рідиною (нафтопродуктом), після чого з місця вчинення правопорушення втік. Оскільки факт підпалу був помічений, пожежа була погашена.

Юридична кваліфікація діяння ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 194 КК України, як закінчений замах на умисне пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, є правильною.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують і обтяжують покарання.

Зазначених вимог Закону судом першої інстанції дотримано не в повному обсязі.

Так, призначаючи ОСОБА_3 покарання суд вірно взяв до уваги його позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність претензій з боку потерпілого, а також, що на його утриманні знаходяться 2 малолітніх дітей та обґрунтовано дійшов висновку про можливість призначення йому остаточного покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Однак, на думку колегії суддів, судом першої інстанції при визначенні іспитового строку, не враховано попередню судимість ОСОБА_3, що 1 рік іспитового строку не достатній для його виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин, доводи апелянта колегія суддів знаходить частково обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 407, 409 КК України, а тому цей вирок в частині визначення терміну іспитового строку підлягає скасуванню, з постановленням по справі нового вироку, внаслідок його мякості.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, колегія суддів враховує вимоги ст. 65 КК України: ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні 2 малолітніх дітей та відсутність претензій потерпілого.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 404, 407, 409 КПК України, апеляційний суд

З А С У Д И В :

апеляцію державного обвинувача заступника прокурора Закарпатської області задовольнити частково, вирок Мукачівського міськрайонного суду від 07.10.2013 року щодо ОСОБА_3 в частині визначення розміру іспитового строку скасувати.

Встановити ОСОБА_3 іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

В решті вирок Мукачівського міськрайонного суду від 07.10.2013 року залишити без змін.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді: