Рішення № 5364730, 20.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/24320.10.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши матеріали справи№ 14/243

за позовомДочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Білоцерківський комбінат хлібопродуктів"

доДержавного комітету України з державного матеріального резерву;

Державного підприємства "Новотроїцький елеватор"

простягнення 124275,96 грн.

за участю представників сторін від позивачаЛупан І.С. від відповідача 1Глузманова М.П.

від відповідача 2не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Білоцерківський комбінат хлібопродуктів" (надалі ДП ДАК "Хліб України" "Білоцерківський КХП") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного комітету України з державного матеріального резерву (надалі - Комітет), Державного підприємства "Новотроїцький елеватор" (надалі ДП "Новотроїцький елеватор") про стягнення 124275,96 грн. заборгованості за зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Позовні вимоги заявлені про стягнення 124275,96 грн. заборгованості за фактичні витрати на зберігання матеріальних цінностей державного резерву за період з 14.09.2005 р. по 31.08.2008 р. за договором № юр-2зб/318-2005 від 29.08.2005 р., та за період з 01.08.2005 р. по 15.08.2008 р. за договором № 110 від 19.08.2004 р. про відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобовязано сторони виконати певні дії.

Розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувались перерви в судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2008 р. призначено судову бухгалтерську (економічну) експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

22 липня 2009 р. до господарського суду міста Києва надійшов висновок № 2881 судово-економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2009 р. провадження у справі поновлено.

Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги, відповідно до останнього уточнення від 26.08.2009 р. просить суд стягнути з Комітету заборгованість у сумі 72092,95 грн. та з ДП "Новотроїцький елеватор" 52487,48 грн.

Відповідач-1 проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у позові з підстав зазначених у відзиві.

Відповідач-2 в судові засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву не надав, вимог ухвал суду не виконав.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2004 р. між ДП ДАК "Хліб України" "Білоцерківський КХП" та ДП "Новотроїцький елеватор" укладено договір № 110 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, а саме пшениці 4 класу врожаю 2004 року.

29 серпня 2005 року між ДП ДАК "Хліб України" "Білоцерківський КХП" та Комітетом укладено договір № юр-2зб/318-2005 відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, а саме пшениці 3-5 класів врожаю 2005 року.

Відповідно до умов зазначених договорів зберігання матеріальних цінностей здійснюється на складських приміщеннях позивача без надання права користування ними.

Згідно пункту 1.2 договорів відповідачі (Поклажодавці) передають, а позивач (Зберігач) приймає на відповідальне зберігання цінності згідно з специфікацією у кількості та за вартістю згідно з актом форми Р-16.

Відповідно до п. 4.2 договорів відшкодування витрат із зберігання здійснюється пропорційними частками за узгодженням між поклажодавцем та зберігачем. У разі, коли поклажодавець визнає за можливе, відрахування суми витрат проводиться частинами протягом поточного року.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву, врегульовані главою 66 ЦК України, Законом України “Про державний матеріальний резерв”.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно зі ст. 947 ЦК України витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання. Витрати, які сторони не могли передбачити при укладенні договору зберігання (надзвичайні витрати), відшкодовуються понад плату, яка належить зберігачеві. При безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України “Про державний матеріальний резерв” відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року № 532 “Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву” встановлено, що суми витрат, які підлягають відшкодуванню повинні визначатися на кожний рік.

Згідно п. 2 Порядку відшкодування підприємства, установам та організаціям витрат, повязаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 р. № 532 Державному комітетові з державного матеріального резерву спрямовувати на відшкодування витрат відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичення товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування підприємства, установам та організаціям витрат, повязаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2002 р. № 532, сума витрат, що підлягають відшкодуванню, залежно від номенклатури матеріальних цінностей державного резерву визначається з урахуванням: 1) умов зберігання матеріальних цінностей державного резерву; 2) середнього розміру суми витрат; 3) розміру складських приміщень, майданчиків, холодильних камер, резервуарів, підземних сховищ, де зберігаються матеріальні цінності державного резерву; 4) обсягу додаткових витрат з обслуговування таких цінностей.

У п. 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за встановленою формою за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

Таким чином, фінансування витрат підприємств-зберігачів здійснюється як з державного бюджету, так і з інших джерел.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до умов договорів позивач протягом 14.09.2005 р. - 31.08.2008 р. за договором № юр-2зб/318-2005 від 29.08.2005 р., протягом 01.08.2005 р. - 15.08.2008 р. за договором № 110 від 19.08.2004 р. зберігав у себе матеріальні цінності державного матеріального резерву та поніс витрати на їх зберігання.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, первинними документами, актом перевірки б/н від 21.10.2008 р. проведеної КРВ Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України, приймальними актами форми № Р-16, поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, здійсненим у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, актами виконаних робіт, актами здачі-прийняття робіт.

Належних доказів оплати за договором суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу Державного комітету України з державного матеріального резерву претензію від 27.02.2008 р. № 01-03/71 про сплату заборгованості за послуги по зберіганню зерна.

Комітетом відповідних розрахунків проведено не було.

Оскільки відповідач-1 стверджував, що заявлена позивачем сума витрат є необґрунтованою з метою визначення розміру фактично понесених позивачем витрат на зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву державного резерву за період з 14.09.2005 р. по 31.08.2008 р. за договором № юр-2зб/318-2005 від 29.08.2005 р., та за період з 01.08.2005 р. по 15.08.2008 р. за договором № 110 від 19.08.2004 р., господарським судом ухвалою від 18.03.2009 р. у даній справі була призначена судова бухгалтерська (економічна) експертиза.

Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За результатом судової експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, складено та представлено суду висновок № 2881 від 09.06.2009 р., відповідно до якого встановлено, що витрати позивача на зберігання матеріальних цінностей державного резерву за період з 14.09.2005 р. по 31.08.2008 р. за договором № юр-2зб/318-2005 від 29.08.2005 р. підтверджується у сумі 72092,95 грн., та за період з 01.08.2005 р. по 15.08.2008 р. за договором № 110 від 19.08.2004 р. підтверджується у сумі 52487,48 грн.

Позивач погодився із результатами експертизи, про що зазначив у своїй заяві про уточнення позовних вимог від 26.08.2009 р.

Досліджуючи матеріали та оцінюючи подані докази в їх сукупності, враховуючи надані первинні та облікові документи, оцінюючи висновок судово-економічної експертизи, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 72092,95 грн. витрат, понесених позивачем на зберігання матеріальних цінностей державного резерву за період з 14.09.2005 р. по 31.08.2008 р. за договором № юр-2зб/318-2005 від 29.08.2005 р. та 52487,48 грн. витрат, понесених позивачем на зберігання матеріальних цінностей державного резерву за період з 01.08.2005 р. по 15.08.2008 р. за договором № 110 від 19.08.2004 р.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростували.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Білоцерківський комбінат хлібопродуктів" (74112, Херсонська обл., Великоолександрівський р-н, смт. Біла Криниця, вул. Каховська, 5, код 00952373) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 72092,95 грн. основного боргу, 622,90 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Державного підприємства "Новотроїцький елеватор" (75300, Херсонська обл., смт. Новотроїцьке, вул. Безродного, 154, код 00956543) на користь Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Білоцерківський комбінат хлібопродуктів" (74112, Херсонська обл., Великоолександрівський р-н, смт. Біла Криниця, вул. Каховська, 5, код 00952373) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 52487,48 грн. основного боргу, 622,90 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяМ.М. Нарольський