Ухвала суду № 53647014, 02.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2015 року м. Київ К/800/14244/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайла О.М.СуддівПилипчук Н.Г. Ланченко Л.В.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Агро Буд»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року

у справі №2а-1670/6112/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Агро Буд»

до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними висновків,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Агро Буд» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними висновків.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 05 листопада 2012 року задовольнив адміністративний позов, визнав протиправними дії відповідача щодо неможливості проведення зустрічної перевірки позивача з питань правомірності проведення господарських відносин із платниками податків за квітень-травень 2012 року за результатами якого складено акт від 03 вересня 2012 року №859/22-6/37440093. У частині позовних вимог про визнання протиправними висновків відповідача, викладених у акті перевірки від 03 вересня 2012 року №859/22-6/37440093 «Про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за квітень - травень 2012 року» провадження закрив. Стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 32,19 грн. Повернув позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 2 113,81 грн.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою 26 лютого 2013 року скасував рішення суду першої інстанції у частині визнання протиправними дій відповідача щодо неможливості проведення зустрічної перевірки позивача з питань правомірності проведення господарських відносин із платниками податків за квітень-травень 2012 року за результатами якого складено акт від 03 вересня 2012 року №859/22-6/37440093 та прийняв у цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовив. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач на адресу суду касаційної інстанції надіслав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Позивач зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Полтавської міської ради про що свідчить свідоцтво від 16 грудня 2010 року №15881020000009573.

Працівниками контролюючого органу здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт від 03 вересня 2012 року №859/22-6/37440093 «Про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за квітень-травень 2012 року», за висновками якого податковий орган встановив неможливість підтвердження реальності проведених господарських відносин із платниками податків за квітень-травень 2012 року з урахуванням сутності таких відносин, відповідності змісту операцій, що зафіксовані в документах, реальним обставинам та відсутність документального підтвердження господарських відносин позивача з покупцями та постачальниками за період квітень-травень 2012 року. За висновками акту перевірки, у позивача відсутні необхідні умови для введення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби вбачається проведення позивачем транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами - покупцями.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із відсутності порушення права або законного інтересу позивача, оскільки дії з проведення зустрічних звірок платника та зі складення актів про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.

Відповідно до приписів підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За змістом пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

В свою чергу, механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначається Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232.

Поряд із цим, наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Відповідно до пункту 4.4 вказаних Методичних рекомендацій визначено, що в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки затверджена Додатком № 3 до згаданих Методичних рекомендацій. Відповідна форма, серед іншого, передбачає внесення до акту про неможливість окремих відомостей, що стосуються суб'єкта проведення звірки.

Зі змісту викладеного вбачається, що дії з проведення зустрічної звірки та з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки є, по суті, виконанням службовими особами своїх обов'язків, а самі по собі висновки вказаних актів не створюють відносин владного підпорядкування, що є необхідною ознакою публічно-правових відносин. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17 статті 17 Податкового кодексу України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження: дій службової особи податкового органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відповідно до приписів статті 17 КАС України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

У даному випадку дії податкового органу з метою проведення зустрічної звірки та складання відповідного акта є лише способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, що не порушує права платника, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом зустрічної звірки позивача не проведено та відповідної довідки не складено, про що свідчить і сам акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Отже, відповідні дії не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не проведена. Тож жодних правових наслідків, які могли порушувати права платника податків та бути предметом оскарження, у даному випадку не виникло.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За встановлених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду попередньої судової інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо неможливості проведення зустрічної звірки позивача, за результатами якого складено акт.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду попередньої інстанції.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Агро Буд» залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі №2а-1670/6112/12 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.