Ухвала суду № 53645030, 05.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2674/13-а

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Яковлева Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області до приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсії за період з 01 жовтня 2012 року по 25 березня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське Пароплавство» подало апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову постанову, якою відмовити управлінню Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області в задоволенні позовних вимог в частині щодо стягнення заборгованості за виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на загальну суму 6902,72 грн. за період з 01.10.2012р. по 25.03.2013р.

Постановою від 04 червня 2013 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд у повному обсязі задовольнив адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області до приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсії за період з 01 жовтня 2012 року по 25 березня 2013 року в сумі 61350,36 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального права та неправильного вирішення справи.

При цьому, апелянт не погоджується з висновками суду лише в частині щодо стягнення з приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» заборгованості за виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на загальну суму 6902,72 грн. за період з 01.10.2012р. по 25.03.2013р., посилаючись на те, що жоден із вказаних пенсіонерів не має передбаченого п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пільгового стажу роботи на підприємстві 12 років 6 місяців. У зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права на пенсію за віком на пільгових умовах, у приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» відсутній обов'язок покривати витрати управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області на виплату та доставку таких пенсій.

Також апелянт посилається на призначення вказаним працівниками пенсій по ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що не передбачає обов'язку підприємства відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату та доставку пенсій.

Управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області та є платником страхових внесків. На підприємстві виконуються роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Суд першої інстанції встановив, що у ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» працювали громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на роботах, які відносяться до Списку №1 та ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12 на роботах, що відносяться до Списку № 2. Особливий характер роботи вказаних працівників за Списком № 1 та Списком №2 або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, підтверджуються відповідними уточнюючими довідками.

Також суд першої інстанції встановив, що за період жовтень 2012 року - березень 2013 року ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» має заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у загальному розмірі 61350,36 грн. (в тому числі: за Списком №1 в сумі 37947,4 грн., за Списком №2 в сумі 23402,96 грн.), яка виникла згідно направлених на адресу підприємства розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд першої інстанції, з посиланням на Розділ XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зазначив, що підприємства, які підтвердили наявність у працівника спеціального трудового стажу відповідно до записів у трудових книжках або виданих уточнюючих довідок, зобов'язані відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відбувається щомісячно до 25 числа у розмірі сум, зазначених у повідомленні Пенсійного фонду.

Суд першої інстанції встановив, що ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» не дотримується положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, щодо відшкодування витрат управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, оскільки вказаним працівникам пільгова пенсія призначена відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та вони мають необхідний стаж роботи на підприємстві та необхідний пільговий стаж, а також досягли віку, необхідного для призначення пільгової пенсії.

Стосовно працівників ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_2, суд першої інстанції послався на наявність судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлено обов'язок ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» сплачувати на користь управління Пенсійного фонду України у м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі фактичні витрати на виплату пільгових пенсій вказаним пенсіонерам, тому за висновками суду, вказані обставини є встановленими та не підлягають доказуванню.

Оскільки, ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» не сплачувало понесені управлінням Пенсійного фонду України у м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгованість відповідача перед Управлінням складає 61350,36 грн., а також, у зв'язку з тим, що підприємство не надало доказів оскарження дій пенсійного органу по нарахуванню відшкодування, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову управління Пенсійного фонду України у м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про стягнення суми боргу в судовому порядку.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є обов'язок ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України у м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за період з 01 жовтня 2012 року по 25 березня 2013 року в сумі 61350,36 грн.

В апеляційній скарзі апелянт не заперечує обов'язку ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» щодо відшкодування позивачу фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» вважає незаконним висновок суду першої інстанції щодо необхідності підприємством покрити витрати на виплату та доставку пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на загальну суму 6902,72 грн. за період з 01.10.2012р. по 25.03.2013р., посилаючись на те, що жоден із вказаних пенсіонерів не має, передбаченого п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пільгового стажу роботи на підприємстві 12 років 6 місяців, а відтак, не має права на пенсію за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим у апелянта відсутній обов'язок покривати витрати позивача на виплату та доставку пенсій вказаним пенсіонерам.

Апелянт посилається на призначення вказаним працівниками пенсій по ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що не передбачає обов'язку підприємства відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату та доставку пенсій.

Апеляційний суд відхиляє зазначені доводи апелянта, оскільки відповідно до матеріалів справи - розрахунків витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по вказаних пенсіонерах, всі зазначені пенсіонери набули право на пенсію за віком на пільгових умовах після набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, а тому пільгова пенсія їм призначена правомірно, відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 року №1058 та відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно абз.4 п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

Стаття 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»врегульовує порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону.

Так, відповідно до цієї статті особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до абз.1, 2 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництвом, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали як до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто до 01.01.1992 року, так і після цієї дати, то призначення їм пільгової пенсії за нормами ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є правомірним.

Згідно із ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400 для платників збору суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а згідно п.2 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» ставка збору на такий об'єкт оподаткування складає 100 відсотків.

Відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, підприємства-роботодавці зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Інструкцією №21-1 визначений порядок дій ПФУ при вирішенні питань щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Так, відповідно до пп.6.4 п.6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування визначається у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємству. При цьому, відповідно до пп.6.2 п.6 Інструкції №21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абз.3 пп.1 п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Долучені до матеріалів справи розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону №1788, за формою та змістом відповідають вимогам до них, викладених в Інструкції №21-1.

За таких обставин, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості перед УПФУ на суму 61350,36 коп. та прийняв правильне рішення про стягнення цієї суми.

Посилання апелянта на те, що пенсії ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повинні бути призначені за статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», апеляційний суд вважає помилковими, оскільки за цією статтею пенсія призначається особам, які набули право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, а, як вже зазначено вище, вказані пенсіонери набули право на пенсію після введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, апеляційний суд встановив, що при поданні в липні 2013 року апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції ПрАТ «Українське Дунайське Пароплавство» сплачено 57,35 грн. судового збору, тоді як відповідно до п.3.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», в редакції Закону чинного з 16.05.2013р., розмір судового збору, в даному випадку, складає 306,75 грн. таким чином, з апелянта підлягає стягненню до Державного бюджету України 249,40 грн. недоплаченого судового збору за подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 94, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року залишити без змін.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» (код ЄДРПОУ: 01125821; місцезнаходження: 65600, Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Краснофлотська, будинок 28), 249,40 грн. (двісті сорок дев'ять гривень 40 коп.) недоплаченого судового збору за подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду (код ЄДРПУО: 34380461), на наступні реквізити:

Отримувач коштівУК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38016923 Банк отримувачаГУДКСУ в Одеській області Код банку отримувача (МФО)828011 Рахунок отримувача31212206781008 Код класифікації доходів бюджету22030001 Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Ю.В. Яковлев