Ухвала суду № 53644943, 18.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Справа № 876/4313/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Бєлкіної Н.І.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Дацко А.О.;

від відповідача - Ортинська Н.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2015р. в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській обл. про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб,-

В С Т А Н О В И Л А:

27.01.2015р. позивач Публічне акціонерне товариство /ПАТ/ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000291702 від 05.07.2013р., винесене відповідачем Дрогобицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській обл. (правонаступником якої є Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція /ОДПІ/ Головного управління /ГУ/ ДФС у Львівській обл.) (а.с.4-6).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2015р. заявлений позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000291702 від 05.07.2013р., прийняте Дрогобицькою ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл.; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.118-120).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Дрогобицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл., яка покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.127-128).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що проведеною перевіркою виявлено несвоєчасне перерахування позивачем до бюджету податку на доходи фізичних осіб у строки, встановлені Податковим кодексом /ПК/ України для місячного податкового періоду; в силу приписів пп.168.5.1 п.168.5 ст.168, п.176.2 ст.176, п.203.1 ст.203 цього Кодексу механізм справляння податку на доходи фізичних осіб /ПДФО/ не передбачає визначення та нарахування цього податку в декларації, а при його справлянні обов'язковою умовою є те, що цей податок має бути нарахований, утриманий та сплачений до бюджету до або під час виплати. При цьому, сплата такого податку має відбуватися до бюджету протягом 30 днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Відповідальність за таке правопорушення передбачена ст.127 ПК України, яка торкається ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) ПДФО під час виплати доходу або до його виплати (тобто, незалежно від виплати оподаткованого доходу, коли такий дохід податковим агентом нарахований, але не виплачений). На противагу ст.127 ПК України норма ст.126 цього Кодексу є загальною.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 29.03.2013р.-25.04.2013р. ревізорами Державної податкової служби у Львівській обл. ДПС України проведено планову перевірку ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено Акт перевірки № 63/22-10/00240158 від 08.05.2013р. (а.с.65-115).

Перевіркою встановлено порушення, зокрема, вимог п.31.1 ст.31, п.57.1 ст.57, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, абз.«а» п.176.2 ст.176 ПК України та Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України», в результаті чого допущено несвоєчасне перерахування до бюджету ПДФО податковим агентом у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду з вересня по грудень 2011 року, з січня по листопад 2012 року на загальну суму 2818568 грн. 25 коп., що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податків, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету в сумі 1409284 грн. 12 коп.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000291702 від 05.07.2013р. про збільшення суми грошових зобов'язань з ПДФО в розмірі 1409284 грн. 12 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7).

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення є факти несвоєчасного перерахування до бюджету нарахованого податку з доходів фізичних осіб у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду, що відповідає правопорушенню, передбаченому ст.127 ПК України.

Також застосуванню штрафної санкції, визначеної п.127.2 ст.127 ПК України, слугувало те, що попереднім Актом перевірки № 3/23-5/00240158 від 04.01.2012р. за період з 01.04.2010р. по 30.09.2011р. виявлено неперерахування до бюджету ПДФО податковим агентом у строки, встановлені пп.168.5.1 п.168 ст.168 ПК України для місячного податкового періоду за серпень 2011 року в сумі 178756 грн. 71 коп., що потягнуло накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податків, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету в розмірі 44689 грн. 18 коп. На підставі цього акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000061702 від 19.01.2012р. на загальну суму 49431 грн. 08 коп., з яким позивач погодився (а.с.16, 44, 45-51).

При вирішенні наведеного спору колегія суддів виходить з того, що згідно з пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідачем не заперечується та обставина, що ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» виплачувало заробітну плату з одночасним перерахуванням відповідної суми податку з такого доходу фізичних осіб (працівників) (а.с.98-100).

Однак відповідач обґрунтовує застосування санкцій порушенням пп.168.1.5 п.168.1 ПК України, оскільки податок на суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, не сплачено у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Колегія суддів зазначає, що згідно п.127.1 ст.127 ПК України передбачено санкції за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Тобто, склад вказаного порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Між тим, позивачем заробітна плата, тобто дохід, не була виплачена у звітний період; також позивач при несвоєчасній виплаті вказаного доходу працівникам здійснював одночасну сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Таким чином, в діях позивача є відсутнім склад правопорушення, за яке передбачено санкції по зазначеному п.127.1 ст.127 ПК України, оскільки порушення правил нарахування, утримання та сплати (неперерахування) податків у джерела виплати має місце тоді, коли платником податків не нараховано і в подальшому не виплачено і не сплачено податки до бюджету.

Окрім цього, у випадку несвоєчасної сплати до бюджету нарахованих та утриманих сум податку з доходів фізичних осіб застосовуються штрафні санкції на підставі приписів п.126.1 ст.126 ПК України, оскільки відповідальність за п.127.1 ст.127 ПК України настає при несплаті податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Фактично у розглядуваному випадку податковий орган застосовує санкції за несвоєчасне перерахування податку без виплати доходу. Але зазначений склад порушення не передбачає санкції за несвоєчасне перерахування податку до виплати доходу, а лише пов'язує склад порушення з фактом виплати доходу без сплати податку.

Норми щодо застосування санкцій не підлягають розширеному тлумаченню.

Також у розглядуваному випадку позивач своєчасно нарахував податок на доходи фізичних осіб, тобто, узгодив грошові зобов'язання по цьому податку, однак із порушенням місячного строку здійснив його перерахування до бюджету, що призвело порушення строків сплати податку до бюджету.

Окрім цього, податковим органом не встановлено будь-яких порушень правильності нарахування та/або утримання податку з доходів фізичних осіб, а також не встановлено фактів сплати цього податку після виплати заробітної плати працівникам, а тому у відповідача є відсутніми правові підстави для застосування до ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» відповідальності у вигляді штрафу 50 відсотків від суми несвоєчасно сплачених узгоджених податкових зобов'язань по ПДФО на підставі ст.127 ПК України.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність визначення ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» грошових зобов'язань з ПДФО (застосування штрафних (фінансових) санкцій) на підставі ст.127 ПК України.

Стосовно звільнення позивача від відповідальності за вчинене порушення колегія суддів зазначає, що суд не може підміняти собою державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Скасування спірного податкового повідомлення-рішення не позбавляє можливості відповідача прийняти нове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку із своєчасною сплатою позивачем до бюджету податку на доходи фізичних осіб, обравши правильну підставу застосування таких санкцій.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням вищенаведеного та обставин справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних висновків про підставність та обґрунтованість позовних вимог, через що заявлений позов підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській обл. на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.03.2015р. в адміністративній справі № 813/439/15 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Бруновська