Постанова № 53644936, 02.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року Справа № 876/2578/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Макарика В.Я., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до товариства з обмеженою відповідальністю «Техмонтажнакладка» про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В :

управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Техмонтажнакладка» просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у розмірі 582,70 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано обставини справи та невірно надано оцінку доказам.

В апеляційній скарзі зазначає, що абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами і та 2 статті 1 вказаного Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відшкодуванню Пенсійному фонду України підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», незалежно від їх часу призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону, а саме: для чоловіків - 60 років, для жінок - 55 років.

Згідно з ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно якого підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 - відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Органом Пенсійного фонду України призначено пенсію за віком на пільгових умовах гр. ОСОБА_1 відповідно до довідки, що уточнюють особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії відповідно де ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виданих відповідачем.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

А отже апелянт вважає, що помісячний розрахунок не є обов'язковим.

УПФ України в Галицькому районі м. Львова у відповідності до п. 6.4 Інструкції, направило на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що вказана адреса є абонентською скринькою підприємства. При цьому апелянт зазначає, що і судові повістки, й копія постанови судом скеровувались саме на дану адресу.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто порядок встановлений Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах відшкодовуються в повному обсязі.

Відповідач видав гр. ОСОБА_1 довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що свідчить про те, що на день видачі таких довідок він не заперечував того, що така особа набула трудового стажу на ТзОВ «Т ехмонтажналадка». Виходячи з наведеного апелянт вважає, що ТзОВ «Техмонтажналадка» зобов'язане відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії гр. ОСОБА_1, який працював на вказаному підприємстві та набув пільговий стаж.

Згідно з п.п. 7 п. 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03,2001 № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми.

На підставі викладеного просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2015 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Розглядаючи спір суд першої інстанції правильно вказав, що пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Частиною 5 вказаного пункту 2 Прикінцевих положень Закону передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663.

Відповідно до п. 6.1 вказаної Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у п.п.2.1.1 п.2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, розпорядження про призначення пенсії, а також враховуючи особливий характер роботи на ТзОВ «Техмонтажналадка», право на пільгову пенсію за списком 2 за період роботи в ТзОВ «Техмонтажналадка» набув працівник ОСОБА_1

Крім тог, суд вірно вказав, що згідно п.6.4 зазначеної вище Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Позивачем на підтвердження надіслання відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», надано було суду першої інстанції копії скерованих конвертів, в котрих відповідачу направлялись розрахунки фактичних витрат, такі конверти скеровувались за адресою м. Львів, вул. П.Мирного, 11, при цьому суд встановив, що згідно витягу з ЄДРПОУ відповідач знаходиться за адресою м. Львів, вул. П.Мирного, 24. Крім того на підтвердження направлення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період вересень, червень 2014 року позивач надав копії реєстрів поштових відправлень.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції вважав, що несплата відповідачем сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період травень-листопад 2014 року в розмірі 585,40 грн. сталась з вини позивача, оскільки відповідач розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не отримував, так як такі позивачем направлялись не за місцем знаходження відповідача, а відповідно останній не міг знати розміру сум, що підлягали до відшкодування, що в такому випадку є наслідком відмови судом у задоволенні позову.

Однак колегія суддів зазначає, що як уже згадувалось вище відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Тому суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що помісячний розрахунок не є обов'язковим.

Крім того, згідно матеріалів справи УПФ України в Галицькому районі м. Львова у відповідності до п. 6.4 Інструкції, направило на адресу відповідача, м. Львів, вул. П.Мирного, 11, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Судом першої інстанції встановлено, що вказана адреса є абонентською скринькою підприємства. При цьому колегія суддів зазначає, що і суд першої інстанції здійснював листування з відповідачем за вказаною адресою. Тому, твердження суду першої інстанції, що несплата відповідачем сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період травень-листопад 2014 року в розмірі 585,40 грн. сталась з вини позивача, оскільки відповідач розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не отримував, так як такі позивачем направлялись не за місцем знаходження відповідача, не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Крім того, судом з'ясовано, що згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пенсіонер ОСОБА_1, працював з 1980 по 1985 роки на Львівській комплексній дільниці Харківської СУ «Техмонтажналадка», котра входила до складу Харківської СУ «Техмонтажналадка», тобто була його структурним підрозділом, а згідно указу Харківської СУ «Техмонтажналадка» від 17.12.1991 року №89 цей структурний підрозділ з 02.01.1992 року перетворений в Львівську виробничу госпрозрахункову дільницю з окремим розрахунковим рахунком, окремим балансом та печаткою. І згідно Положення Львівська виробнича госпрозрахункова дільницю Харківської СУ «Техмонтажналадка», є в складі і безпосередньому підпорядкуванні Харківської СУ «Техмонтажналадка» та являється самостійним структурним підрозділом, та не являється юридночною особою.

Суд вважав, що оскільки правонаступництво є можливе щодо юридичної особи, а не її відокремленого підрозділу, котрий не є юридичною особою, то відповідач, є тим суб'єктом, що повинен нести витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, проте за обставин даної справи, такі витрати відшкодуванню ним не підлягають. Однак такий висновок суд першої інстанції є суперечливим сам по собі та зроблений за відсутності з'ясування чи ТзОВ «Техмонтажналадка» відповідач є правонаступником по зобов'язання попереднього підприємства, при цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що саме відповідач видавав довідку про особливі умови праці для призначення пенсії на пільгових умовах.

З врахуванням вище наведеного, колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду не відповідають обставинам справи, а позовні вимоги - задовольнити.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова - задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2015 року у справі № 813/8104/14 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Техмонтажнакладка» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 584,40 грн. за період травень-листопад 2014 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді В.Я. Макарик

Т.І. Шинкар

Повний текст постанови виготовлений 06.11.2015 року