Ухвала суду № 53638328, 18.11.2015, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №812/5076/12

Провадження №6/333/321/15

УХВАЛА

Іменем України

18 листопада 2015 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Тучкова С.С.,

при секретарі Шелесько Ю.О.,

за участю заявника ОСОБА_1,

державного виконавця Лаврової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення по цивільній справі №812/5076/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, орган виконання судового рішення Комунарський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про надання відстрочки виконання рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05.10.2012 року по цивільній справі №812/5076/12 на період дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», посилаючись на те, що квартира, на яку звернуто стягнення, була придбана до укладення кредитного договору не за рахунок кредиту, наданого в іноземній валюті, є єдиним постійним місцем проживання її сімї та в силу зазначеного вище закону, що відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.5 ЦК України, ст.58 Конституції України має в даному випадку зворотну дію в часі, не підлягає примусовому стягненню протягом всього часу дії мораторію та є безумовною підставою для зупинення виконання судового рішення про стягнення на предмет іпотеки. Крім того, на даний час у суді розглядається спір про визнання кредитного договору, забезпеченого іпотекою, недійсним, вирішення якого може вплинути на виконання рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05.10.2012 року.

У судовому засіданні заявник доводи заяви підтримала з підстав, викладених у ній, та просила суд її задовольнити.

Представник стягувача, будучи належним чином повідомленим судом про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, надав суду заяву, в якій щодо відстрочки виконання рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05.10.2012 року заперечував у повному обсязі, зазначаючи, що заявник просить надати відстрочку виконання рішення за виконавчим листом, боржником за яким є інша особа ОСОБА_2 ОСОБА_1 є неналежним заявником, оскільки просить надати відстрочку у виконанні рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру, яка належить ОСОБА_2 на праві власності. Крім того, при розгляді скарги на дії державного виконавця по справі №333/389/15-ц судом було встановлено, що у боржника за виконавчим листом про звернення стягнення на предмет іпотеки, ОСОБА_2, є інше нерухоме майно.

Боржник ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим судом про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, щодо відстрочки виконання рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05.10.2012 року заперечував у повному обсязі, з аналогічних підстав, які викладені в заяві представника стягувача. Пізніше боржник ОСОБА_2 подав через канцелярію суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, щодо відстрочки виконання рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05.10.2012 року не заперечував.

Державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 у судовому засіданні щодо відстрочки виконання рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05.10.2012 року заперечувала у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_2 є власником квартири, на яку звернуто стягнення, має інше місце проживання та надав свою згоду на звернення стягнення.

Суд, заслухавши пояснення заявника, державного виконавця, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, прийшов до наступних висновків.

Рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05.10.2012 року по цивільній справі №812/5076/2012 позов Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший український міжнародний банк» 60946 доларів США 19 центів заборгованість за кредитом, 27529 доларів США 01 цент заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 19.03.2009 року по 17.05.2012 року, 42063 гривні 28 копійок пеня за порушення строків виконання зобовязань за період з 18.06.2011 року по 17.05.2012 року, 5193 гривні 50 копійок штраф за порушення обов`язків, передбачених п.4.3.2 4.3.6 кредитного договору, 97249 гривень 30 копійок штраф за невиконання умов страхування, а разом 88475 доларів США 20 центів та 144506 гривень 08 копійок заборгованості за кредитним договором №6261189 від 12.05.2008 року, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Перший український міжнародний банк» за кредитним договором №6261189 від 12.05.2008 року в розмірі 88475 доларів США 20 центів та 144506 гривень 08 копійок, звернено стягнення на предмет договору іпотеки №6272853 від 12.05.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрованого в реєстрі за №1812, а саме: квартиру, загальною площею 71,91 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, та зареєстрованого в реєстрі за №2074, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі оцінки, проведеної в межах процедури виконавчого провадження, відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність (а.с.94-98).

На виконання вказаного рішення суду Комунарським районним судом м.Запоріжжя було видано виконавчі листи.

Виконавчий лист про звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2, боржником за яким є ОСОБА_2, виданий 22.11.2012 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя, предявлено за місцем знаходження майна до Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції.

Відповідно до постанови державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 від 06.07.2015 року за вказаним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження №48016842.

На цей час рішення суду по цивільній справі №812/5076/12 за позовом ПАТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотекине виконано.

На підставі ухвали Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 16.03.2015 року по цивільній справі №333/389/15-ц за скаргою ПАТ «Перший Український ОСОБА_6», заінтересовані особи державний виконавець Комунарського ВДВС Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3, ОСОБА_2, на дії державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 встановлено, що боржник за виконавчим провадженням (майновий поручитель) ОСОБА_2 у квартирі, що є предметом іпотеки, не проживає і зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.14 ЦПК України та статті 124 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 373 ЦПК України передбачено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 Постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до положень ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

07.06.2014 року набрав чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Зазначений закон був прийнятий з метою підтримки громадян України, які мають невиконані зобовязання за договорами споживчого кредиту в іноземній валюті (валютних кредитів), укладеними з фінансовими установами та банками України шляхом встановлення порядку і умов конвертації зобовязань за кредитними договорами в іноземній валюті в національну валюту України пропонується мінімалізувати негативні наслідки інфляції національної валюти для громадян України та убезпечити зазначених громадян від виникнення скрутної фінансової ситуації.

Відповідно до частини 1 цього Закону визначено, що протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст.4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із ст.5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м для квартири та 250 кв.м для житлового будинку.

З огляду на ст.3 вказаного Закону він носить тимчасовий характер і втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

За своїм змістом Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлює порядок вирішення спорів щодо примусового звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, а саме: визначає, що за певних умов та протягом певного проміжку часу таке стягнення не проводиться (правові висновки, викладені в Постанові Верховного Суду України по справі №6-58ц15 від 27.05.2015 року).

Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (п.2 ч.1 ст.263 ЦК України), що повною мірою відповідає лексичному значенню цього слова, яке розкривається в тлумачному словнику української мови.

З матеріалів справи вбачається, що боржнику ОСОБА_1 (позичальник) було надано кредитні кошти в іноземній валюті на споживчі цілі. На забезпечення кредитного договору ОСОБА_2 (майновим поручителем) було передано в іпотеку квартиру, загальною площею 71,91 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка використовується ОСОБА_1 та її сімєю для постійного проживання. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно іншого нерухомого житлового майна у власності ОСОБА_1 немає. Згідно з довідкою вих.№1132 від 17.11.2015 року, за спірною адресою зареєстровані і проживають ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Отже, суд вважає, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» розповсюджується на правовідносини, що виникли між стягувачем та боржником ОСОБА_1, у звязку з чим рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії вказаного Закону.

Доводи, висловлені представником Комунарського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у судовому засіданні та викладені у письмових запереченнях стягувача, суд вважає безпідставними.

Так, доводи відносно того, що ОСОБА_1 не є стороною виконавчого провадженні і тому є неналежним субєктом звернення із заявою про відстрочення виконання рішення суду, спростовується наступним. Заявник ОСОБА_1 є відповідачем по цивільній справі №812/5076/12, за якою видано виконавчий лист щодо звернення стягнення на предмет іпотеки і тому вона є боржником у відповідних правовідносинах. Окрім цього, рішення в частині стягнення на предмет іпотеки зачіпає її житлові інтереси та інтереси її доньки, для яких спірна квартира є єдиним житлом. Також, за ст.373 ЦПК України суд у виняткових випадках може відстрочити виконання рішення за заявою сторони,а згідно ч.1 ст.30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Заперечення державного виконавця і стягувача в частині безпідставності повторного розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду з огляду на попередній розгляд судом скарги ПАТ «Перший Український ОСОБА_6», заінтересовані особи державний виконавець Комунарського ВДВС Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3, ОСОБА_2, на дії державного виконавця Комунарського ВДВС Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3, за яким скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.11.2014 року ВП №44794522, винесену державним виконавцем Комунарського ВДВС Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_3 при виконанні виконавчого листа, виданого 22.11.2012 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя на виконання рішення від 05.10.2012 року по цивільній справі №812/5076/12 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_2, спростовується тим, що предметом розгляду скарги було дослідження застосування норм Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» відносно майнового поручителя ОСОБА_2, а не позичальника ОСОБА_1

Таким чином, аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що заява про відстрочку виконання судового рішення підлягає задоволенню на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.210, 373 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення по цивільній справі №812/5076/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, орган виконання судового рішення Комунарський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, задовольнити повністю.

Відстрочити виконання рішення Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05.10.2012 року по цивільній справі №812/5076/2012 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_2, на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков