Рішення № 53614083, 20.11.2015, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1948/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Колодко Л.В.

при секретарі Тітровій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з названим позовом в суд і просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 „Страхова група „ТАС на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 50000,00 гривень; стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 17564,43 гривень збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу та судові витрати стягнути пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути солідарно з АТ „СГ „ТАС та ОСОБА_2 на його користь 67564,43 гривень збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу, а також стягнути з відповідачів судові втрати пропорційно задоволеним вимогам.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 30.09.2012 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів „ЗАЗ-1102, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, „Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням і „Chevrolet, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4 Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення вимог пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України відповідачем ОСОБА_2, який визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП згідно постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07.02.2014 року. У звязку з тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована в ПАТ „Страхова група „ТАС, він звернувся з заявою про відшкодування шкоди, завданої відповідачем ОСОБА_2, в розмірі згідно звіту про оцінку майна в межах ліміту цивільно-правової відповідальності, але йому було відмовлено, оскільки він надав для огляду відповідачу-страховику відремонтований автомобіль.

Крім того, посилаючись на вимоги ст. 1194 ЦК України просив стягнути 17564,43 гривень збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу з ОСОБА_2

Також він поніс витрати, повязані з наданням правової допомоги. в розмірі 2000,00 гривень, які повинні відшкодувати відповідачі.

Його представник ОСОБА_5, який діє за договором про надання юридичних (адвокатських) послуг від 18.06.2015 року, підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх.

Представник відповідача АТ „СГ „ТАС (приватне) ОСОБА_6, який діє за довіреністю №ГО-14/253 від 15.12.2014 року, підписаної Головою Правління ОСОБА_7, позов не визнав, оскільки позивач звернувся за страховим відшкодуванням після спливу одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди і не виконав своїх обовязків щодо збереження пошкодженого майна у такому стані, в якому майно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди та автомобіль не був оглянутий працівником ОСОБА_3 „СГ „ТАС, комісаром або експертом. Внаслідок чого неможливо перевірити розмір заподіяної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на те, що його цивільно-правова відповідальність застрахована в ОСОБА_3 „Страхова група „ТАС. Ліміт цивільно-правової відповідальності складає 50000,00 гривень. Тому ОСОБА_3 „Страхова група „ТАС має нести відповідальність за страхове відшкодування перед позивачем ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась з його вини.

Він, позивачу сплатив 3000,00 гривень і той запевняв, що матеріальних і моральних претензій не матиме.

Заслухавши сторін, показання свідка ОСОБА_4, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

30.09.2012 року, о 20 годині 00 хвилин, на 91 км автодороги Бориспіль-Дніпропетровськ відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів „ЗАЗ-1102, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, „Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, і „Chevrolet, державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби пошкоджені.

Позивачу ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду, що повязана з пошкодженням транспортного засобу, який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС 584108.

Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07.02.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, але провадження в справі закрито, у звязку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Автомобіль марки „ЗАЗ-1102, державний номерний знак НОМЕР_1, належить ОСОБА_2

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована АТ „СГ „ТАС (приватне) за полісом обовязкового страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ2961487 від 23.03.2012 року. Ліміт відповідальності страховика за шкоду, спричинену пошкодженням майна становить 50000,00 гривень.

Ці обставини визнали сторони і підтверджуються довідкою від 30.09.2012 року ВДАІ Переяслав-Хмельницького МВ ГУ МВС України в Київській області, листом-повідомленням ОСОБА_1 №3340 від 20.03.2014 року з ОСОБА_3 „СГ „ТАС, заявою ОСОБА_1 від 07.03.2014 року про страхове відшкодування в адресу ОСОБА_3 „СГ „ТАС, переліком документів, необхідних для врегулювання страхового випадку за договором страхування ОСЦПВВНТЗ від 06.03.2014 року в адресу ОСОБА_3 „СГ „ТАС, заявою ОСОБА_1 від 06.03.2014 року в адресу ОСОБА_3 „СГ „ТАС.

Між сторонами склались правовідносини, що регулюються Законом України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1961-IV від 01.07.2004 року, Законом України „Про страхування №85/96-ВР від 07.03.1996 року, ст.ст. 980, 988,991, 1187, 1190,1191,1194 ЦК України.

13.12.2011 року між позивачем та АТ „Просто страхування був укладений Договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу „Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 Строк зазначеного договору діє з 14.12.2011 року до 13.12.2012 року.

З повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку від 01.10.2012 року вбачається, що позивач в адресу АТ „Просто страхування в трьохденний строк звернувся до страхової компанії з повідомленням про настання страхового випадку. Про це було заведено страхову справу.

З повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду в трьохденний строк звернувся відповідач ОСОБА_2, якого визнано винним в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, до ОСОБА_3 „Страхова група „ТАС, де застрахована його цивільно-правова відповідальність за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ2961487 від 23.03.2012 року, що визнали сторони.

Таким чином, страхувальник ОСОБА_3 „СГ „ТАС своєчасно дізнався про подію та мав можливість брати участь в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно вимог ст. 34 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1961-IV від 01.07.2004 року АТ „Просто страхування протягом 10-ти робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду направив свого представника (експерта управління виплат ОСОБА_8) до місцязнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку. В результаті огляду було зафіксовано фотознімками пошкодження транспортного засобу „Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_2, які були отримані в результаті дорожньо-транспортної пригоди 30.09.2012 року.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про страхування №85/96-ВР від 07.03.1996 року страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; 3) у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору; 4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором; 5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або у разі збільшення вартості майна внести відповідні зміни до договору страхування; 6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов'язки страховика.

Статтею 991 ЦК України передбачено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

В силу пункту 22.1 ст. 22 Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1961-IV від 01.07.2004 року у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вже зазначалось страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Факт настання такої події, 30.09.2012 року, підтверджується вищезазначеними доказами, показаннями свідка ОСОБА_4.

Виходячи із змісту вищезазначених норм Закону можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобовязаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком.

Згідно звіту №2445 від 26.04.2013 року про оцінку майна (автотоварознавче дослідження) вартість заподіяної шкоди автомобілю „Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_2, визначена на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження і становить 67564,43 гривень.

Посилання представника відповідача АТ „СГ „ТАС (приватне) ОСОБА_6, який діє за довіреністю №ГО-14/253 від 15.12.2014 року, підписаної Головою Правління ОСОБА_7, що позивачем не виконано обовязків, визначених Законом і неможливо встановити розмір заподіяної шкоди та позивач не подав заяву про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, необгрунтоване і відхиляється вищезазначеними в судовому засіданні доказами та показаннями свідка ОСОБА_4 який показав, що під час дорожньо-транспортної пригоди, 30.09.2012 року, транспортний засіб „Chevrolet, державний номерний знак НОМЕР_3, що належить йому, з вини ОСОБА_2 отримав пошкодження. Йому заподіяно матеріальну шкоду, яка згідно звіту від 03.10.2012 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 складає 10104,18 гривень.

Його страхова відповідальність застрахована в АТ „Просто страхування, яку він повідомив про страховий випадок 30.09.2012року.

За відшкодуванням шкоди звернувся в ОСОБА_3 „Страхова група „ТАС після ухвалення постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07.02.2014 року відносно ОСОБА_2, який визнаний винуватцем дорожньо-транспортної пригоди. І йому ОСОБА_3 „Страхова група „ТАС відшкодувала шкоду, заподіяну дорожньо-транспортною пригодою за участю ОСОБА_2

В силу статті 60 ЦПК України Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Сторонам, в тому числі представнику відповідача АТ „СГ „ТАС (приватне) розяснено право на проведення судової експертизи щодо визначення розміру матеріальної шкоди.

Представник АТ „СГ „ТАС (приватне) ОСОБА_6, не погоджуючись з розміром заподіяної шкоди позивачу, відмовився скористатись таким правом.

Позивач, відповідно до переліку документів, необхідних для врегулювання страхового випадку за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів подав всі документи, які надаються потерпілою особою у тому числі й і оригінал звіту експертної організації, який серед іншого містить фотоматеріали пошкоджень транспортного засобу „Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_2, протокол огляду транспортного засобу з описом пошкоджень транспортного засобу та калькуляції та заяву з зазначенням про ухвалення постанови, Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом від 07.02.2014 року щодо визнання ОСОБА_2- 07.03.2014р.

Постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 18.06.2013 року відносно нього (ОСОБА_1П.) свідчить, що провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП закрито, у звязку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та постанова Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07.02.2014 року свідчить про те, що ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, але провадження в справі закрито, у звязку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідач АТ „СГ „ТАС (приватне) з моменту дізнання, 30.09.2012 року, про подію, мав можливість брати участь в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, зокрема ознайомитися з усіма обставинами події та оглянути наявні документи щодо дорожньо-транспортної пригоди та пошкоджений автомобіль „Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_2.

Тому, відмова відповідача ОСОБА_3 „Страхова група „ТАС у виплаті страхового відшкодування у звязку з наданням позивачем відремонтованого автомобіля, безпідставна для здійснення зазначеного страхового відшкодування, оскільки позивачем здійсненні всі необхідні дії для отримання йому належного страхового відшкодування.

Отже, зважаючи на вище дослідженні докази, відповідач ОСОБА_3 „Страхова група „ТАС повинен відшкодувати позивачу ОСОБА_1 страхове відшкодування в звязку з дорожньо-транспортною пригодою, в розмірі 50000,00 гривень - ліміту цивільно-правової відповідальності відповідача ОСОБА_2

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини заподіяння позивачу шкоди спільними діями відповідачів, а тому вимоги про стягнення шкоди солідарно суперечать вимогам ст.ст. 1187, 1190, 1191 ЦК України.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки розмір заподіяної шкоди становить 67564,43 гривень, з них 50000,00 гривень складає розмір страхової виплати, яку повинна відшкодувати ОСОБА_3 „Страхова група „ТАС, то відповідач ОСОБА_2 має відшкодувати позивачу розмір збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу, що складає 17564,43 гривень різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно зі ст.ст. 82, 88 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони, понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи відсутність розрахунку правової допомоги в порядку встановленому Законом України „Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах та норм ЦПК України, вимоги позивача про стягнення вартості правової допомоги, зважаючи на відсутність ухвали суду про допуск до участі в справі особи, яка надає правову допомогу, як передбачено ст. 56 ЦПК України, вимоги про стягнення оплати правової допомоги задоволенню не підлягають.

З врахуванням вищевикладеного, позов ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди підлягає частковому задоволенню.

В силу вимог ст. 88 ЦПК України, витрати, понесені позивачем, стягуються з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 980, 988, 991,1187, 1190, 1191, 1194 ЦК України, Законом України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №1961-IV від 01.07.2004 року, Законом України „Про страхування №85/96-ВР від 07.03.1996 року, ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212, 213, 214 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування 50000 ( пятдесят тисяч) гривень та 500 гривень судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17564 ( сімнадцять тисяч пятсот шістдесят чотири) гривень 43 копійки та 175 гривень 64 копійки судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до апеляційного суду Київської області з дня його проголошення через міськрайонний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Складання повного рішення виконано 20.11.2015 року.

Суддя: Л.В. Колодко