Рішення № 5361355, 13.10.2009, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа № 2-4750/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Матійчук Г.О.,

при секретарі: Шишкарьовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить стягнути з відповідача депозитний вклад за договором банківського вкладу № НОМЕР_1 (вклад КАПІТАЛ) від 28.11.2008 року в сумі 15000,00 гривень, 3.000,00 гривень моральної шкоди, 150,00 гривень у відшкодування судового збору та 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, посилаючись на те, що відповідач відмовився виплатити на його вимогу гроші за зазначеним вище договором банківського вкладу, чим порушив його законні права. Спричинення йому моральної шкоди обґрунтовує тим, що він, людина похилого віку, вимушений постійно хвилюватись та нервувати, оскільки немає впевненості, що вклад буде йому повернено і що його знову не ошукають, як з вкладами «Ощадбанк» за радянських часів, погіршився його стан здоров»я та самопочуття у зв»язку з хвилюванням.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з викладених в ньому підстав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на дію мораторію на задоволення вимог кредиторів та недоведеність позивачем підстав щодо сплати йому моральної шкоди.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 28.11.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір НОМЕР_1 (вклад КАПІТАЛ) в сумі 15000,00 грн. строком на 122 дні з 28.11.2008 року до 29.03.2009 року з виплатою 22 % річних, дія якого, відповідно до додаткового договору від 27.03.2009 року, з 30.03.2009 року продовжена на той самий строк(122 дні) до 29.07.2009 року .

Свої зобов»зання позивач виконав, перерахувавши на рахунок відповідача зазначену в договорі суму (а.с.7)

Після закінчення терміну дії договору позивач звернувся до установи банку з вимогою повернути вклад, (а.с.9), однак йому було відмовлено. В судовому засіданні представник відповідача, обґрунтовуючи відмову видати вклад, посилався на введення тимчасової адміністрації та тимчасового мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, банк зобовязаний видати вклад на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Судом встановлено, що відповідач не виконав вимоги ч. 2 ст. 1060 ЦК України та безпідставно відмовив позивачу у поверненні вкладу, посилаючись на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Оскільки, вимоги ч. 2, ст.1060 ЦК України є однією з умов, на яких між позивачем та відповідачем укладено вищевказаний депозитний договір, суд вважає, що відповідач істотно порушив свої зобовязання по цьому договору, фактично позбавивши останнього його права, передбаченого Законом, на повернення вкладу на першу вимогу, на що він розраховував при укладенні цього договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не довів суду наявність законних підстав для відмови в поверненні позивачу вкладу. Доводи та обґрунтування останнього з цього приводу не підтверджуються належними та допустимими доказами і зводяться до однобічного тлумачення законодавства України на свою користь без належного аналізу вимог ч. 2 ст.1060 ЦК України, яка є спеціальною нормою для правовідносин, що виникли між сторонами.

Також суд вважає посилання представника відповідача на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, в частині відмови у видачі вкладу таким, що не грунтується на вимогах чинного законодавства, а відтак не приймається судом до уваги.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав передбачене договором зобов»язання щодо повернення позивачу суми вкладу в обумовлений договором строк, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми вкладу в розмірі 15000,00 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення моральної шкоди, то вимога позивача в цій частині не підлягає стягненню, виходячи з наступного: ст. 1167 ЦК України регулює позадоговірні відносини, а тому не поширюється на спірні договірні відносини. Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування моральної шкоди.

Наслідки порушення договору встановлені ст. 625 ЦК України, яка не передбачає відшкодування моральної шкоди, не передбачає наслідків порушення договору банком і укладений між сторонами договір банківського вкладу від 28.11.2008 року № НОМЕР_1.

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України і покладає на відповідача обов»язок відшкодувати судові витрати по справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 611, 614, 615, 625, 651, 1060, 1167 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості за договором банківського вкладу задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, МФО 380076, ідентифікаційний код 19357325) на користь ОСОБА_1 депозитний вклад за договором банківського вкладу № НОМЕР_1 (вклад КАПІТАЛ) від 28.11.2008 року в сумі 15000 (п»ятнадцять тисяч) гривень, 150(сто п»ятдесят),00 гривень у відшкодування судового збору та 120 (сто двадцять),00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Г.О.Матійчук