Рішення № 53610002, 18.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/12449/2015 Головуючий у 1-й інстанції Декаленко В.С.

Доповідач Кравець В.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Кравець В.А.,

суддів Чобіток А.О., Шиманського В.Й.,

за участю секретаря Попандопало Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 p. у сумі 329 701,41 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 4 282 217,96 грн. звернути стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах: трьох-кімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, квартира НОМЕР_1 має загальну площу 161,90 кв.м., жилу - 103,30 кв.м., належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу посвідченого 01 червня 2006 року приватним нотаріусом КМНО Авдієнком В.В., за реєстровим №1463., та машиномісце номер НОМЕР_2, яке розташоване в підземному автопаркінгу по АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 01 червня 2006 року приватним нотаріусом КМНО Авдієнком В.В., за реєстровим №1465, на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», визначивши початкову ціну відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та вирішити питання судового збору.

В мотивування вимог посилався на те, що у зв'язку з невиконанням умов договору кредиту, утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та призначити по справі судово-економічну експертизу, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.

Вказує на те, що він мав намір подати зустрічну позовну заяву, клопотання про призначення судової економічної експертизи, оскільки розмір заборгованості не відповідає умовам договору.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 свою апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» проти апеляційної скарги заперечував , просив рішення суду у справі залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач не виконує умов договору кредиту.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Судом встановлено, що 01.06.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним Банком «Аваль», назву якого змінено на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний Договір № 014/2499/74/36034, згідно умов якого Кредитор, на положеннях та умовах цього Договору, надає Позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 270 000, 00 дол.США на 240 місяців терміном з 01.06.2006 року по 01.06.2026 року. Процентна ставка за користування кредитом складає 12 % річних. Погашення кредиту здійснюється Позичальником згідно графіку погашення кредиту та інших платежів в розмірі 1/240 від суми ліміту щомісячно (a.c. 12-14).

31.03.2009 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода № 1 до Кредитного договору № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року, згідно умов якої сторони домовилися тимчасово на період з 15.04.2009 року до 15.03.2010 року зменшити розмір щомісячного платежу Позичальника за Кредитним договором до розміру процентів (встановити канікули) (а.с. 22-23, 24-26).

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 01.06.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Авдієнко В.В., та зареєстрований в реєстрі за № 1467, згідно умов якого він забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з кредитного Договору № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року, укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому за умовами якого Іпотекодавець зобов'язується перед Іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 270 000 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості за Кредитом до 01.06.2026 року, сплатити проценти за його користування в розмірі 12% річних, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. (а.с. 30-35).

31 березня 2009 року у зв'язку з укладанням між сторонами Додаткової угоди №1 до кредитного Договору № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року, між ним було укладено Додаткову угоду № 1 до вищезазначеного договору Іпотеки, в якій сторони погодили пункт 1.1 договору Іпотеки, посвідченого 01.06.2006 року приватним нотаріусом КМНО Авдієнко В.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1467, викласти в новій редакції, а саме: «Цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що витікають з кредитного Договору № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року укладеного між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого Іпотекодавець зобов'язується перед Іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 289 288,43 доларів США, з кінцевим терміном повернення до 01.06.2026 року, сплатити проценти за його користування в розмірі 12% річних, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати Іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору (а.с. 36).

Як вбачається з п.п. .2., 1.3. договору Іпотеки, предметом іпотеки є наступне нерухоме майно, а саме: трьох-кімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, квартира НОМЕР_1, має загальну плоду 161,90 кв.м., жилу - 103,30 кв.м., яка відповідно до умов Договору купівлі-продажу, посвідченого 01 червня 2006 року приватним нотаріусом КМНО Авдієнко В.В. зa реєстровим № 1463, буде належати у майбутньому Іпотекодавцю після набуття права власності на вищевказану квартиру, разом з усіма її при належностями та поліпшеннями, які можуть виникнути в результаті переобладнання /перепланування, реконструкції та/або добудови; машиномісце номер НОМЕР_2, яке розташоване в підземному авто паркінгу по АДРЕСА_1, яке відповідно до умов Договору купівлі-продажу, посвідченого 01 червня 2006 року приватним нотаріусом КМНО Авдієнко В.В. за реєстровим №1465, буде належати в майбутньому Іпотекодавцю після набуття права власності на вищевказане машиномісце разом з усіма його приналежностями та поліпшеннями, які можуть виникнути в результаті переобладнання/перепланування, реконструкції та/або добудови. Вказане машиномісце має загальну площу 22,8 кв.м.

Сторони погодили, що заставна вартість предмета іпотеки визначається ними в сумі 1 710 539, 00 грн.

Позивач виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.

Натомість, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка складає 329 701,41 дол. CШA, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 4 282 217, 96 грн., із них: заборгованість за кредитом - 229 667, 91 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 2 982 965, 86 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом - 7 413, 58 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 96 288.84 грн.; заборгованість за відсотками - 25 435,01 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 330 354,23 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за відсотками - 25 359,50 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ - 329 373,50 грн.; пеня за прострочення погашення кредиту та відсотків - 74 598,49 дол. США, що становить в еквіваленті по курсу НБУ 968 897, 87 грн., що підтверджується наданим суду Розрахунком заборгованості за кредитним Договором № 014/2499/74/36034 від 01.06.2006 року (а.с. 8-11).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зокрема, за ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого іпотекою, передбачені Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобов'язання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобов'язанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобов'язань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобов'язання (взаємні права та обов'язки) виникає між іпотекодержателем (кредитором за основним зобов'язанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобов'язанням).

Виконання забезпечувального зобов'язання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотекодержателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобов'язання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого преважного права, незалежно від переходу права власності на це майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку недоведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

За ст. 33 Закону України «Про іпотеку» невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Аналогічні вимоги містять договори кредиту та іпотеки, укладені між сторонами.

Отже, вірним є висновок суду , що підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки є порушення зобов'язань з боку боржника і в цій частині рішення відповідає обставинам справи та ґрунтується на законі.

За умовами ч.3 ст.303 ЦПК України Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції прийняв рішення про звернення стягнення на предмети іпотеки шляхом визначення початкової ціни предмету іпотеки відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Положеннями частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку» у розумінні норми статті 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

За ч.6 ст.38 Закону ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб»єктом оціночної діяльності , на рівні , не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у Постанові від 07.10.2015 року в справі 6-1935 цс 15.

Посилання суду у резолютивній частині рішення на визначення початкової ціни предмету іпотеки під час здійснення виконавчого провадження суперечить вимогам статей 39 та 43 Закону України «Про іпотеку», тому в цій частині рішення підлягає до скасування з ухваленням нового рішення.

Таким чином, надавши оцінку доказам та виходячи з обставин справи та їх доведеності, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги .

В іншій частині рішення відповідає обставинам справи та підстав до скасування колегія не вбачає, оскільки доводи апелянта про неналежний розрахунок заборгованості, що був наданий позивачем, належними доказами не доведені та спростовуються матеріалами справи.

Керуючись ст.ст.218, 303,304,307,309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015 року в частині визначення початкової ціни, відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення , у наступній редакції: шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та встановити початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на стадії його оцінки та проведеною відповідно до законодавства.

В іншій частині рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий Судді