Ухвала суду № 53591036, 16.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/7103/15 Головуючий 1-ї інстанції - Штих Т.В.

Справа № 638/6982/54/15-ц Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«16» листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді: Колтунової А.І.,

суддів колегії: Міненкової Н.О., Зазулинської Т.П.,

при секретарі: Щербань Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Геньбач Наталії Олександрівни на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2015 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання наступного набувача іпотекодавцем, звернення стягнення на предмет іпотеки та встановлення способу реалізації майна, -

В С Т А Н О В И Л А :

28 квітня 2015 року публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання наступного набувача іпотекодавцем та звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 28 квітня 2006 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено кредитний договір № 820/2-27/21/046/099, відповідно до умов якого ПАТ «Укрсоцбанк» надало ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 78 710,00 доларів США, які вона зобов'язана повернути до 10 квітня 2021 року.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальником між ОСОБА_5 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір іпотеки № 820/3-27/21/02-6/185, відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

В день укладення зазначеного договору іпотеки було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек та в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження нерухомого майна іпотекою.

В процедурі банкрутства ПТ «Євтушенко і Ко» по господарській справі № 922/2459/14, спірна квартира № 9 була реалізована ОСОБА_4

Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 03 жовтня 2014 року № НОМЕР_1 ОСОБА_4 набула право власності на квартиру № 9.

Оскільки ОСОБА_5 належним чином не виконувала умови договору та покладені на неї зобов'язання, рішенням суду суму боргу, що виникла за цим договором, було стягнуто з останньої та поручителя.

Проте, на день звернення до суду заборгованість за кредитним договором погашена не була.

Зважаючи на зазначене позивач просив суд визнати ОСОБА_4 іпотекодавцем за договором іпотеки № 820/3-27/21/02-6/185 від 28 квітня 2006 року, звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості в розмірі 1 490 928, 40 грн., що виникла за кредитним договором, реалізувати предмет іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна на час проведення виконавчих дій.

Відповідач ОСОБА_4 та представник третьої особи - ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечували, посилаючись на ті обставини, що відповідач відповідно до норм ЦК України є добросовісним набувачем, оскільки квартиру набув з прилюдних торгів при відчуженні її в процесі ліквідаційної процедури боржника, що відбувалась на підставі ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання наступного набувача іпотекодавцем та звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представником ПАТ «Укрсоцбанк» - Геньбач Н.О. подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, позовні вимоги задовольнити. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі. Судом першої інстанції під час ухвалення рішення необґрунтовано не прийнято до уваги тієї обставини, що ухвалу господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року, на підставі якої з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження спірної квартири, скасовано. Зважаючи на що, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первісного запису в Державному реєстрі іпотек. Крім того, у разі якщо судовий акт скасовано, то він не тягне жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. За таких обставин висновки суду першої інстанції щодо відчуження зазначеної квартири з торгів в порядку виконання судового рішення не можуть бути визнані законними та обґрунтованими. Також судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що іпотекодержатель згоди на відчуження предмета іпотеки не надавав. Судом першої інстанції необґрунтовано не враховано правову позицію Верховного Суду України у справі № 6-11цс15 від 13 травня 2015 року. Зважаючи на зазначене до спірних правовідносин повинна бути застосована ст. 23 ЗУ «Про іпотеку».

В суді апеляційної інстанції представник ПАТ «Укрсоцбанк» апеляційну скаргу підтримав.

ОСОБА_4 та представник ОСОБА_6 проти апеляційної скарги заперечували.

ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином (а. с. 196, 216, 226).

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та перевіривши викладені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання ОСОБА_4 іпотекодавцем та звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, м. Харків, суд першої інстанції виходив з того, що спірна квартира, яка була предметом іпотеки за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5, відчужена в процесі ліквідаційної процедури боржника.

Відчуження майна, переданого в іпотеку, під час проведення ліквідаційної процедури, здійснюється в порядку, визначеному ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної по справі № 6-58цс13, ЗУ «Про іпотеку» не підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли в процесі ліквідаційної процедури боржника.

На момент набуття ОСОБА_4 права власності на зазначену квартиру, обтяження іпотекою цієї квартири було скасовано на підставі постанови господарського суду Харківської області від 08 липня 2014 року про визнання боржника банкрутом, яка набрала законної сили, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що обтяження квартири іпотекою на період її відчуження не було, відповідач не є іпотекодавцем зазначеного майна, а тому положення ст. 23 Закону України «Про іпотеку» в даному випадку застосовані бути не можуть.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що 28 квітня 2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 820/2-27/21/046/099, відповідно до умов якого остання отримала в борг грошові кошти в сумі 78 710 доларів США, зі сплатою 12 відсотків річних та строком погашення заборгованості до 10 квітня 2021 року (а. с. 5-8).

В забезпечення виконання умов договору 28 квітня 2006 року між сторонами був укладений договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_5 передала в іпотеку п'ятикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 10-12).

Також в забезпечення виконання умов договору між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_7 було укладено договір поруки.

Вищезазначена квартира № 9, яка була предметом іпотеки, придбана ОСОБА_5 28 квітня 2006 року за договором купівлі-продажу (а.с. 20-22).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2014 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 820/2-27/21/046/099 від 28 жовтня 2006 року в розмірі 717 205,60 грн. (а. с. 119-120).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2014 року в порядку ст. 95 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порушено провадження у справі про банкрутство ПТ «Євтушенко і Ко», учасником якого була фізична особа-підприємець ОСОБА_5

Постановою господарського суду Харківської області від 08 липня 2014 року ПТ «Євтушенко і Ко» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкруту призначено голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_6

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року клопотання ліквідатора задоволено, включено до складу ліквідаційної маси банкрута майнові активи його засновників, в тому числі і спірну квартиру № 9, що належала на праві власності ОСОБА_5

У зв'язку з наслідками відкриття ліквідаційної процедури квартира № 9 була звільнена від обтяження іпотекою (а. с. 60-78,122,123).

Постановою Вищого господарського суду України від 25 лютого 2015 року ухвала господарського суду Харківської області від 29 вересня 2014 року була скасована. Провадження у справі № 922/2459/14 про банкрутство ПТ «Євтушенко і Ко» припинено (а. с. 106-107).

Згідно даних ТБ «Ресурс-інфор» відкриті торги у формі аукціону з продажу майна ПТ «Євтушенко і Ко», призначені на 24 вересня 2014 року о 15 год. 00 хв., визнані такими, що відбулися.

П'ятикімнатна квартира № 9, загальною площею 92,6 кв.м., житловою площею 64,8 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 м. Харків, була реалізована за ціною 121 200, 00 грн. (а. с. 82).

На підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 03 жовтня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округа 03 жовтня 2014 року, право власності на квартиру № 9 набула ОСОБА_4 (а.с. 221, 222).

Таким чином, колегія суддів вважає встановленим, що спірне майно, яке було предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним між банком і боржником, є таким, яке відчужене в процесі ліквідаційної процедури боржника з припиненням обтяжень. Його відчуження відбулося з прилюдних торгів в порядку виконання рішення господарського суду Харківської області, що на час проведення торгів набрало чинності та було обов'язковим для виконання.

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлені ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відчуження майна, переданого в іпотеку, під час проведення ліквідаційної процедури, здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.1 ст. 38 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

При цьому надання згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство, положеннями цього Закону не передбачалось.

Вказаним положенням Закону відповідає правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові по справі № 6-58цс13 від 26 червня 2013 року, яка згідно зі ст. 3607 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України. Ця правова позиція Верховного Суду України на час ухвалення оскаржуємого судового рішення, не змінена, будь-які інші правові позиції за даними правовідносинами відсутні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги в частині необґрунтованого застосування судом першої інстанції ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безпідставними.

Не можуть бути визнані обґрунтованими і доводи апеляційної скарги ПАТ «Укрсоцбанк» про необхідність застосування до спірних правовідносин ст. 23 ЗУ «Про іпотеку», оскільки судами безперечно встановлено, що предмет іпотеки реалізований у ліквідаційній процедурі з припиненням обтяжень. Крім того, відповідач набув це майно не від іпотекодавця за цивільно-правовими угодами, а з прилюдних торгів.

За таких обставин, правові підстави для застосування ст. 23 ЗУ «Про іпотеку» відсутні.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах по справах № 6-7цс13 від 03 квітня 2013 року, № 6-168цс14 від 19 листопада 2014 року, які згідно зі ст.3607 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що рішення господарського суду, яким було скасовано арешт на майно боржника - ОСОБА_5, скасовано у касаційному порядку, не можуть бути правовою підставою для визнання ОСОБА_4 іпотекодавцем та звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки відповідач набув право власності на спірну квартиру в порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто з прилюдних торгів, в період припинення обтяжень за договором іпотеки.

Відповідно до ч.2 ст. 388 ЦК України особа, яка набула право власності на майно у порядку, встановленому для виконання судових рішень, є добросовісним набувачем, і це майно не може бути витребуване у нього.

Колегія суддів також вважає правильними висновки суду першої інстанції стосовно того, що до спірних правовідносин, які виникли по справі, не підлягає застосуванню правова позиція Верховного Суду України, викладена у справі № 6-11цс/15 від 13 травня 2015 року, оскільки спірне нерухоме майно, що було предметом іпотеки за договором, укладеним між боржником та банком, відчужене, як вже зазначається вище, в процесі ліквідаційної процедури боржника при припиненні обтяжень на підставі ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Разом з тим, по справі № 6-11цс/15, на правову позицію по якій посилається апелянт, встановлено, що право власності на предмет іпотеки перейшло до іншої особи безпосередньо від іпотекодавця.

Крім того, в цій правовій позиції Верховного Суду України не зазначено, що її визначенням по справі № 6-11цс/15 змінюються висновки, що викладені в правовій позиції по справі № 6-58цс/13.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що реалізація предмета іпотеки була проведена з прилюдних торгів в межах ліквідаційної процедури, з припиненням передбачених ЗУ «Про іпотеку» обтяжень.

У зв'язку з чим, по цій справі підлягають застосуванню правові позиції Верховного Суду України у справах № 6-58цс13 та № 6-168цс14.

Викладені правові позиції містяться також в ухвалах Верховного Суду України по справах № 6-1358цс/15 від 28 вересня 2015 року, № 6-1505цс/15 від 04 вересня 2015 року та № 6-1712цс/15 від 04 вересня 2015 року, а також в судових рішеннях Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справах № 6-11857св15 від 08 липня 2015 року, № 6-22123св14 від 20 травня 2015 року та № 640/6140/13-ц від 21 жовтня 2015 року, які ухвалені за правовідносинами, що є аналогічними правовідносинам по цій справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив всі обставини справи, дав їм належну оцінку і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом розгляду в суді першої інстанції, їм надана належна оцінка, висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.313, п.1 ч. 1 ст. 314, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» - Геньбач Наталії Олександрівни - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 серпня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий:

Судді :