Ухвала суду № 53578034, 17.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/2462/15-ц Головуючий у І інстанції Мазка Н. Б.Провадження № 22-ц/780/6210/15 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 29 17.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

17 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Поліщука М.А., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди, посилаючись на те, що є співвласником пайового майна КСП «Зоря» на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай від 27 липня 2015 року, яке перейшло до нього на підставі договору дарування від 15 липня 2015 року. За результатами запитів з'ясовано, що більшість пайового майна зараз не існує, а тому є підстави вважати, що воно відчужене посадовими особами відповідача у непередбачений законом спосіб із привласненням коштів, чим завдано значних збитків співвласникам майна. Просив стягнути із відповідача СТОВ «Зоря» на його користь суму заборгованості в розмірі вартості майнового сертифікату 20995 грн., інфляційні втрати в розмірі 42640,85 грн., 3 % річних 9813,58 грн., пеню 8557,92 грн., разом 82007,35 грн., моральну шкоду 50000 грн. та судові витрати.

Також позивач подав заяву про забезпечення доказів, у якій просив витребувати у СТОВ «Зоря» оригінали зазначених документів, в тому числі договори, головну бухгалтерську книгу, книгу/відомість обліку основних засобів з інформацією про майно, яке знаходиться на балансових та позабалансових рахунках, платіжні доручення, перелік осіб, яким було здійснено виплату вартості майнових сертифікатів та/або викуплено їх майнові сертифікати, реєстр осіб з підтвердженням про отримання грошових коштів, рішення загальних зборів про виділення в натурі пайового майна, його списання або продаж, уточнення вартості; допитати вказаних осіб в якості свідків.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_2, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про забезпечення доказів.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про відшкодування збитків та моральної шкоди 10 вересня 2015 року, та одночасно подав заяву, в якій просив забезпечити докази шляхом витребування оригіналів документів та допиту свідків.

Ухвалою судді Макарівського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року заяву залишено без задоволення.

Відповідно до вимог ст. ст. 133, 134 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. У заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Відповідно до ст. 135 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо позов ще не пред'явлено, - місцевим загальним судом, у межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів. Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Разом із тим в порушення вимог цивільного процесуального закону в матеріалах справи відсутні докази повідомлення сторін про час і місце розгляду заяви про забезпечення доказів.

Також, виходячи з аналізу наведених правових норм, які регламентують порядок розгляду заяви про забезпечення доказів, вбачається, що в будь-якому разі це питання розглядається судом, а не суддею одноособово, однак суддя першої інстанції на ці обставини уваги не звернув та розглянув справу одноособово.

Крім того, в своїй заяві ОСОБА_2 чітко просив забезпечити докази та посилався на статті ЦПК України, які регламентують дане питання - 133, 134 ЦПК України, проте суд першої інстанції, не звернувши на це уваги, застосував ст. 152 ЦПК України щодо забезпечення позову та послався на постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, дійшовши висновку про неспівмірність заяви про забезпечення доказів із заявленими вимогами, хоча питання співмірності при розгляді заяв про забезпечення доказів не виникає та не оцінюється взагалі.

Відтак, вирішуючи заяву про забезпечення доказів, суд першої інстанції помилково відмовив позивачу в заяві про забезпечення позову.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що при постановлені ухвали про забезпечення доказів порушено порядок, встановлений для його вирішення, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є безумовною підставою для скасування ухвали від 14 вересня 2015 року та передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Поліщук М.А.

Фінагєєв В.О.