Рішення № 53578033, 09.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 358/1263/15-ц Головуючий у І інстанції Тітов М. Б.Провадження № 22-ц/780/5872/15 Доповідач у 2 інстанції Дмитрієва Л. Д.Категорія 46 09.11.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - Дмитрієвої Л.Д.

Суддів: Мельника Я.С.,Волохова Л.А.

Секретаря : Роговської Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою з уточненням Іванівської сільської ради Богуславського району Київської області на рішення Богуславського району Київської області від 17.09.2015 року за позовом ОСОБА_2 до Іванівської сільської Ради Богуславського району Київської області про визнання незаконним рішення п'ятдесят четвертої сесії шостого скликання Іванівської сільської Ради від 19.06.2015 року , -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 17 вересня 2015 року позов задоволено.

Визнано незаконним рішення п'ятдесят четвертої сесії шостого скликання Іванівської сільської ради від 19.06.2015 року №318-54-VІ, яким запропоновано Головному управлінню Держземагентства у Київській області відмовити ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Іванівської сільської ради за межами населеного пункту.

Стягнуто з Іванівської сільської ради Богуславського району Київської області на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в розмірі 1243 гривні 60 коп.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апелянт зазначає, що Іванівська сільська рада діяла неупереджено і як слідує з протоколу даної сесії більшість депутатів висловили свою громадську позицію з приводу необхідності резервування вільних земель для подальшого виділення їх воїнам - учасникам АТО.

Крім того, відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ст.6 Закону України «Про інформацію», особистого інформування заявників про дату та час розгляду сесією сільської ради їх звернень, вказані норми не передбачають.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Суд першої інстанції задовольняючи позов прийшов до висновку, що при винесенні рішення п'ятдесят четверта сесія шостого скликання Іванівської сільської ради 19.06.2015 року, запропонувавши Головному управлінню Держземагентства у Київській області відмовити ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Іванівської сільської ради за межами населеного пункту, порушила принципи земельного законодавства,зокрема ст..118,123 Земельного кодексу України.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками, оскільки на порушення вимог статей 213, 214 ЦПК України суд допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи, в достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню до них.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин.

За змістом вказаних процесуальних норм, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту. Суд уваги на наведені вимоги процесуального закону не звернув та не з'ясував, чи було порушено діями міської ради права позивача, якщо порушено, то в чому це полягає і чи можливо захистити права позивача у обраний ним спосіб.

Оскаржуване рішення п'ятдесят четвертої сесії шостого скликання Іванівської сільської ради від 19.06.2015 року, носить рекомендаційний та інформаційний характер і ніяких прав ОСОБА_2 не порушує. Крім того, на час розгляду справи Головним управлінням Держземагенства у Київській області ОСОБА_2 не було відмовлено у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку , що оскаржуваним рішенням Іванівська сільська рада порушила норми законодавства, зокрема ст..118 та 123 Земельного кодексу України, оскільки викладені в них норми визначають спосіб дії органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які розпоряджаються відповідними землями. Так як, Іванівська сільська рада не уповноважена розпоряджатись землями сільськогосподарського призначення державної власності, то відповідно і дані норми закону не могли бути нею порушені.

Зазначені порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору та ухвалення незаконного і необгрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України судова колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу з уточненням Іванівської сільської Ради Богуславського району Київської області задовольнити.

Рішення Богуславського райсуду від 17.09.2015 року скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 до Іванівської сільської Ради Богуславського району Київської області про визнання незаконним рішення п'ятдесят четвертої сесії шостого скликання Іванівської сільської Ради від 19.06.2015 року.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: