Ухвала суду № 53578046, 17.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/2462/15-ц Головуючий у І інстанції Мазка Н. Б.Провадження № 22-ц/780/6217/15 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 29 17.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

17 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Поліщука М.А., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про відшкодування завданих збитків та моральної шкоди, посилаючись на те, що є співвласником пайового майна КСП «Зоря» на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай від 27 липня 2015 року, яке перейшло до нього на підставі договору дарування від 15 липня 2015 року. За результатами запитів з'ясовано, що більшість пайового майна зараз не існує, а тому є підстави вважати, що воно відчужене посадовими особами відповідача у непередбачений законом спосіб із привласненням коштів, чим завдав значних збитків співвласникам майна. Просив стягнути із відповідача СТОВ «Зоря» на його користь суму заборгованості в розмірі вартості майнового сертифікату 20995 грн., інфляційні втрати в розмірі 42640,85 грн., 3 % річних 9813,58 грн., пеню 8557,92 грн., разом 82007,35 грн., моральну шкоду 50000 грн. та судові витрати.

Також позивач надав заяву про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на майно відповідача, а саме рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках та належать СТОВ «Зоря».

Ухвалою судді Макарівського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року заяву про забезпечення позову залишено без задоволення.

Позивач ОСОБА_2, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про відшкодування збитків та моральної шкоди 10 вересня 2015 року, та одночасно подав заяву, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача, в тому числі грошові кошти на рахунках.

Ухвалою судді Макарівського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року заяву залишено без задоволення.

Разом із тим провадження по даній справі не відкривалось, а позовна заява залишена без руху цього ж дня ухвалою від 14 вересня 2015 року (а. с. 30).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом із тим в порушення вимог цивільного процесуального закону ухвала, якою розглянуто заяву про забезпечення позову, постановлена до відкриття провадження у справі, тобто на момент розгляду справи не перебувала у провадженні суду.

Відмовляючи по суті в задоволенні заяви про забезпечення позову із підстав її недоведеності, суд взагалі не з'ясував, чи є процесуальні підстави для цього за умов залишення позову без руху.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 151, 153 ЦПК України заява про забезпечення позову вирішується судом у судовому засіданні, на порушення даних вимог закону заява позивача ОСОБА_2 розглянута не судом в судовому засіданні, а суддею одноособово.

Також суд першої інстанції послався на вимоги п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, але жодним чином не мотивував такого посилання, оскільки власні висновки суду з цього приводу в ухвалі відсутні.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що при постановлені ухвали про забезпечення позову порушено порядок, встановлений для його вирішення, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України є безумовною підставою для скасування ухвали від 14 вересня 2015 року та передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 14 вересня 2015 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Поліщук М.А.

Фінагєєв В.О.