МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.09.2015 р. № 814/2911/15
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Медична виробнича компанія "Славмед" про зупинення видаткових операцій на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Медична виробнича компанія "Славмед" шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу; заборону відчуження таким платником податків майна; зобов'язання ТОВ "Медична виробнича компанія "Славмед" виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставі та подати документи, необхідні для опису активів у податкову засаду , -
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Медична виробнича компанія "Славмед" про зупинення видаткових операцій на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Медична виробнича компанія "Славмед" шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу; заборону відчуження таким платником податків майна; зобов'язання ТОВ "Медична виробнича компанія "Славмед" виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставі та подати документи, необхідні для опису активів у податкову засаду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 84849,95 грн., активи відповідача перебувають у податковій заставі на підставі вимог Податкового кодексу України, проте, відповідач не надав документів, необхідних для здійснення опису майна у податкову заставу та відсутній за місцем реєстрації. Зазначені обставини є підставою для звернення позивача до суду з вимогою про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження. В судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не прибуття не повідомив, заперечень проти позову, заяв про розгляд справи за його відсутністю до суду не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Медична виробнича компанія "Славмед" зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та зборів.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача по податку з орендної плати за землю з юридичних осіб виникла на підставі наданого відповідачем податкового розрахунку земельного податку №1500006398 від 29.01.2015 року, термін сплати - 30.05.2015 року у сумі 1304,21 грн. (а.с.13-14).
Сума грошового зобов'язання з єдиного податку, самостійно визначена платником податків у податковому розрахунку земельного податку №1500006398 від 29.01.2015 року, сплачена частково - 27,77 грн., сума не сплаченого грошового зобов'язання за вищевказаним розрахунком склала 1276,44 грн.
04.06.2015 року податковим органом винесено податкову вимогу № 765-23, якою відповідачу визначено суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 1276,44 грн. (а.с.9).
04.06.2015 року заступником начальника державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Димура А.І. прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №17222/10/23-01, відповідно до якого вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків товариство з обмеженою відповідальністю "Медична виробнича компанія "Славмед".
Корінець податкової вимоги № 765-23 від 04.06.2015 року, рішення про опис майна позивача у податкову заставу №17222/10/23-01 та лист-запит від 10.06.2015 року № 18005/10/23-01 про надання переліку активів з метою подальшого здійснення опису майна у податкову заставу направлені 15.06.2015 року на юридичну адресу ТОВ "Медична виробнича компанія "Славмед" та згідно зворотного повідомлення повернуто поштою " за закінченням строку зберігання".
21.07.2015 року податковим керуючим Будьонним Г.В. складено акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу № 233/23-01, яким засвідчено, що платник податків ТОВ "Медична виробнича компанія "Славмед" за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та не надав документи, необхідні для такого опису (а.с.12).
Отже, підставою для звернення контролюючого органу до суду із позовом слугувало те, що в зазначений у листі термін ТОВ "Медична виробнича компанія "Славмед" документів для складання акту опису до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надало, про що було складено акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу від 21.07.2015 року.
При цьому, в даному випадку під відмовою платника податків від опису майна у податкову заставу слід розуміти не вчинення дій безпосередньо з метою перешкоджання контролюючому органу скласти акт, а не надання необхідних документів та відповіді на лист лист-запит від 10.06.2015 року № 18005/10/23-01 щодо виділення активів у податкову заставу.
Слід зазначити, що відповідачем не надано до суду доказів на спростування факту не надання відповіді на лист-запит від 10.06.2015 року № 18005/10/23-01 щодо виділення активів у податкову заставу.
Також не надано доказів погашення податкового боргу, який складає 2580,65 грн.
Підпунктом 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України) встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Як свідчать матеріали справи податкова вимога форми "Ю" від 04.06.2015 № 765-23 була направлена на адресу відповідача 15.06.2015 року.
Слід зазначити, що платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично являється його місцезнаходженням і за якою податковий орган правомірно надсилає усю адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатися на неотримання ним кореспонденції податкового органу, як на обставину, що звільняє його від відповідальності у зв'язку з настанням негативних для нього наслідків.
Аналогічна правова позиція закріплена в ухвалі ВАСУ від 23 липня 2014 року у справі №К/9991/32649/12.
Відповідно до пункту 87.2. статті 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктами 88.1 та 88.2 статті 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Згідно з пунктами 89.1 та 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до пунктів 89.3 та 89.4 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.
Згідно з пунктом 91.4 статті 91 ПК України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.
Таким чином у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу та звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, яке діє до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.
В свою чергу, згідно п. 2.4 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за № 1841/24373, у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу (додаток 4).
У такому випадку орган доходів і зборів звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. У разі прийняття судом рішення щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборони відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу його копія надсилається (надається) органом доходів і зборів банкам та іншим фінансовим установам, а також платнику податків.
Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня: складення акта опису майна податковим керуючим; складення акта про відсутність майна платника податків, що може бути описано у податкову заставу; погашення податкового боргу в повному обсязі.
Крім того, листом Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 року №642/12/13-13 "Щодо застосування адміністративного арешту коштів" роз'яснено, що Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.
Аналіз норм ПК України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.
Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" .
Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" . Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України , можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.
За таких обставин повноваження податкових органів щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків (підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України), так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (зокрема, передбачені нормами підпунктів 20.1.15, 20.1.16 пункту 20.1 статті 20 ПК України , пунктом 89.4 ПК України), варто розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.
При цьому в усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі. Зазначені варіанти змісту резолютивної частини судового рішення є еквівалентними за своїми правовими наслідками. Ці наслідки полягають у виникненні арешту коштів і зупиненні через цю обставину видаткових операцій. При цьому суди не повинні обмежуватися констатацією в резолютивній частині судового рішення лише факту зупинення видаткових операцій, оскільки такий наслідок на вимогу органу державної податкової служби може виникати тільки в разі накладення арешту на кошти платника податків.
У вказаному вище листі Вищого адміністративного суду України наголошено на тому, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Наведене пояснюється похідним характером адміністративного арешту майна (у тому числі коштів) як засобу забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань. Отже, арешт може стосуватися лише того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.
Як було зазначено раніше, 21.07.2015 податковим керуючим Будьонним Г.В. був складений Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №233/23-01 (а.с.12).
Станом на дату розгляду справи вимоги податкового органу виконані не були.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позов державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Медична виробнича компанія "Славмед" про зупинення видаткових операцій на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Медична виробнича компанія "Славмед" шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі, але не більше ніж на два місяці; заборону відчуження таким платником податків майна; зобов'язання ТОВ "Медична виробнича компанія "Славмед" виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставі та подати документи, необхідні для опису активів у податкову заставу, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору (в редакції Закону України "Про судовий збір" чинній на момент звернення до суду), згідно з ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 86, 94, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Медична виробнича компанія "Славмед" про зупинення видаткових операцій на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Медична виробнича компанія "Славмед"; заборону відчуження таким платником податків майна; зобов'язання ТОВ "Медична виробнича компанія "Славмед" вчинити певні дії задовольнити. Зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Медична виробнича компанія "Славмед" шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі, але не більше ніж на два місяці.
Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Медична виробнича компанія "Славмед" відчужувати майно.
Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Медична виробнича компанія "Славмед" виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставі та подати документи, необхідні для опису активів у податкову заставу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Г.В. Лебедєва
Судове рішення № 53534447, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/2911/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: