Ухвала суду № 53525998, 09.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09.11.2015Справа № 910/104/2013

За скаргоюПриватного акціонерного товариства «Автомобільна група «Віпос»на діїВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Україниу справі№910/104/2013за позовомПублічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»доПриватного акціонерного товариства «Автомобільна група «Віпос»

простягнення заборгованості у розмірі 25 347 479,49 грн.Головуючий суддя Босий В.П.

Судді: Плотницька Н.Б.

Стасюк С.В.

Представники сторін: від позивача:Оборський Я.В. від відповідача:Пилипенко А.В. від ВДВС:Половніков Р.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді господарського суду міста Києва знаходилася справа №910/104/2013 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «Віпос» про стягнення заборгованості у розмірі 25 347 479,49 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.07.2013 р. у справі № 910/104/2013 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «Віпос» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість з повернення кредиту у розмірі 2411802,43 євро, що становить еквівалент 24700233,41 грн. по курсу Національного банку України станом на 11.07.2013, заборгованість по відсотках у розмірі 94496,25євро, що становить еквівалент 967773,89 грн. по курсу Національного банку України станом на 11.07.2013, та у розмірі 10519,38 доларів США, що становить 84081,40 грн. по курсу Національного банку України станом на 11.07.2013, пеню у розмірі 134197,36 грн. та 64380,00 грн.

29.07.2013 р. на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

14.09.2015 р. Приватне акціонерне товариство «Автомобільна група «Віпос» звернулося до господарського суду міста Києва із скаргою на дії відділу примусового виконання рішень ДВС України, відповідно до якої просить визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України та зобов'язати державного виконавця призначити рецензування звіту та висновку оцінки про вартість майна у найкоротший строк.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2015 р. подану скаргу призначено до розгляду на 05.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2015 р. розгляд скарги відкладено на 21.10.2015 р. у зв'язку із неявкою представника позивача.

В судовому засіданні 21.10.2015 р. судом оголошувалась перерва на 09.11.2015 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, надав пояснення по справі, проти задоволення скарги заперечував.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, через канцелярію суду подала додаткові пояснення, подану скаргу підтримала та просила задовольнити повістю.

Держаний виконавець в судове засідання з'явився, вимоги ухвал суду виконав, надав пояснення по суті спору, проти задоволення скарги заперечував.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд міста Києва встановив наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Частинами 1-2, 5-6 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочато примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №43700110 від 16.06.2014 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. №910/104/2013.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно з ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

В межах вказаного виконавчого провадження 16.06.2014 р. державним виконавцем було накладено арешт на грошові кошти боржника, а також на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

13.11.2014 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було описано майно відповідача та накладено на нього арешт, про що було складено акт опису й арешту майна.

Частиною 1 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Постановою про визначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16.01.2015 р. ВП №42934210 призначено ОСОБА_6 експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу від 29.07.2013 р. №910/104/2013.

За результатами проведеної оцінки майна боржника 26.05.2015 р. визначеним експертом було складено звіт про визначення вартості майна, що належить ПАТ «Автомобільна група «Віпос», відповідно до якого ринкова вартість майна боржника складає 23 891 943,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У зв'язку з непогодженням з вартістю, вказаною в звіті, 09.07.2015 р. ПАТ «Автомобільна група «Віпос» було подано заяву про проведення його рецензування у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідач вказує на те, що всупереч визначеній нормі Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець не призначив рецензування звіту та висновку про визначення вартості майна, у зв'язку з чим просить визнати бездіяльність державного виконавця неправомірною та зобов'язати призначити рецензування.

В той же час, в судовому засіданні 21.10.2015 р. державним виконавцем на виконання вимог ухвал суду було надано копію виконавчого провадження ВП №42934210, з якого вбачається, що постановою від 14.09.2015 р. державним виконавцем було призначено ОСОБА_7 для проведення рецензування висновку з експертної оцінки майна, виконаного суб'єктом оціночної діяльності - ОСОБА_6

Таким чином, оскільки станом на момент звернення до суду та розгляду даної справи по суті, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України призначено рецензування звіту від 26.05.2015 р. про визначення вартості майна, що належить ПАТ «Автомобільна група «Віпос», підстави для повторного зобов'язання державного виконавця вчинити такі дії відсутні, а тому в задоволенні скарги в цій частині необхідно відмовити.

Крім того, відсутні підстави для задоволення скарги відповідача в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, оскільки за змістом ч. 4 ст. Закону України «Про виконавче провадження» призначення рецензування звіту мало відбутися в десятиденний строк з дня отримання повідомлення, а з урахуванням отримання такого повідомлення державним виконавцем 07.09.2015 р. (що підтверджується штрихкодом вхідної кореспонденції на заяві відповідача), винесення постанови від 14.09.2015 р. відбулося без порушення встановленого строку.

Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012 р. встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Отже, доводи скаржника, викладені у поданій скарзі, визнаються судом неправомірними, а тому в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «Віпос» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Автомобільна група «Віпос» на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відмовити.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді Н.Б. Плотницька

С.В. Стасюк