Ухвала суду № 53503837, 11.11.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1692/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 39 Савенко В. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Подорога В. М.

УХВАЛА

11 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПодороги В. М.суддівДемченка В. А. , Василенко Л. І. при секретаріАнкудінові О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси клопотання ОСОБА_6 про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, свідоцтв на спадщину за заповітом частково недійсними, визнання права власності на 24,5% будинковолодіння, земельні ділянки, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2012 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, свідоцтв на спадщину за заповітом частково недійсними, визнання права власності на 24,5% будинковолодіння, земельні ділянки.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_8, який проживав сумісно зі своєю дружиною відповідачкою ОСОБА_6 по АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на 49% будинковолодіння, 500 кв.м. земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 та 13350 кв.м. земельної ділянки, розташованої в с. Нова Гребля Шабельніківської сільської ради Золотоніського району, для ведення особистого селянського господарства.

Спадщину після смерті батька він прийняв шляхом подачі заяви до Золотоніської державної нотаріальної контори по спливу двох місяців після відкриття спадщини. Але свідоцтва на спадщину за законом не отримав, оскільки, як вияснилось пізніше, через шість місяців з дня смерті батька, що він позбавлений спадщини.

Він дізнався, що 03 грудня 2009 року був виданий заповіт на ім'я відповідачки ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі № 5062 та посвідчений приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округа.

Зазначав, що влітку 2009 року ОСОБА_8 захворів, стан його був подавлений, нервово збуджений, в розмові не послідовний, починав розмову на одну тему не закінчивши її продовжував розмовляти на іншу тему, проявлялась забудькуватість. У вересні 2009 року стан здоров'я батька зовсім погіршився, він відмовлявся від проходження стаціонарного лікування і тому лікування було проведено вдома.

14 вересня 2009 року ОСОБА_8 поставлений діагноз - діскуляторна енцелофалопатія на фоні гіпертонічної хвороби, ІБС кардіосклероз, атеросклеротичний НКП. Згідно карти Золотоніської ЦРЛ №12/789 хворого стаціонару на дому призначено лікування з приписом: «З ризиком маніпуляцій ознайомлений». В картці хворого зазначено: «С призначеним лікуванням згоден», підпис, але підпис вчинила відповідачка ОСОБА_6, оскільки його батько за станом здоров'я не міг поставити свій підпис на картці.

В листопаді 2009 року батько його не впізнавав.

Радив батьку ОСОБА_8 пройти лікування стаціонарно, але йому відмовив, казав, що не хворий, був апатичний, малодоступний контакту, розмова відбувалася непослідовна, намагався постійно розмовляти про політику, тому прийшов до висновку, що у батька наступили якісь розумові відхилення.

В лютому 2010 року батько був доставлений в Золотоніську ЦРЛ, стан його здоров'я був важкий. Йому був поставлений діагноз: відновний період гострого повторного інсульту у вигляді вираженого лівобічного геміпарезу помірного правобічного геміпарезу, афатичних розладів, хронічний бронхіт, стадія загострення.

Вказував на те, що за свого життя ОСОБА_8 вчинив в 2004 році заповіт на його ім'я на все своє майно, тому вважає, що на час вчинення заповіту на ім'я відповідачки станом на 03 грудня 2009 року його батько перебував в такому хворобливому стані, що не міг розуміти значення своїх дій та керуватись ними.

Просив, визнати заповіт вчинений ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_6 03 грудня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Золотоніського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 5052 недійсним.

Визнати Свідоцтва на спадщину за заповітом, видані Золотоніською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_6 на 49/100 частин будинковолодіння, земельної ділянки розміром 13350 кв.м після смерті ОСОБА_8, частково недійсними.

Визнати за ОСОБА_7 право власності на 49/200 частин будинковолодіння та на 250 кв.метрів земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 та на 6675 кв.метрів земельної ділянки, розташованої в с. Нова Гребля Шабельниківської сільської ради Золотоніського району в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з відповідачки на його користь судові витрати.

20 березня 2013 року в процесі розгляду справи позивач ОСОБА_7 подав клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 03 квітня 2013 року призначено по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої було доручено експертам Черкаської обласної психіатричної лікарні №1 в м. Сміла.

На вирішення експертизи було поставлені питання: чи страждав ОСОБА_8 при своєму житті хронічною душевною хворобою? Якщо страждав ОСОБА_8 при своєму житті хронічною душевною хворобою, то чи міг останній розуміти значення своїх дій та керувати ними станом на час винесення ним заповіту 03 грудня 2009 року.

Згідно висновків судово-психіатричної експертизи № 40 від 28 січня 2014 року, на час винесення заповіту 03 грудня 2009 року, ОСОБА_8 виявляв ознаки стійкого психічного розладу у вигляді органічного, викликаного гіпертонічним атеросклеротичним інсультним ураженням головного мозку, психічного розладу з актуальними маячними ідеями переоцінки власних здібностей та стосунку, грубими порушеннями критичної функції мислення, що позбавляло його на той період часу здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними.

24 грудня 2014 року від представника ОСОБА_6 - ОСОБА_9 надійшло клопотання про призначення по справі повторної судово - психіатричної експертизи, в задоволенні якого ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 30 січня 2015 р. було відмовлено.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 лютого 2015 року позов задоволено.

Заповіт, вчинений ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_6 03 грудня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Золотоніського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 5052, - визнано недійсним.

Визнано Свідоцтва на спадщину за заповітом, видані Золотоніською державною нотаріальною конторою на ім'я ОСОБА_6 на 49/100 частин будинковолодіння, земельної ділянки розміром 13350 кв.м після смерті ОСОБА_8, частково недійсними.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на 49/200 частин будинковолодіння та на 250 кв. м.земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 та на 6675 кв.м. земельної ділянки, розташованої в с. Нова Гребля Шабельниківської сільської ради Золотоніського району в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на 49/200 частин будинковолодіння та на 250 кв.м. земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 та на 6675 кв.м. земельної ділянки, розташованої в с. Нова Гребля Шабельниківської сільської ради Золотоніського району в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 оскаржила рішення в судовому порядку, вважаючи, що рішення ухвалене з порушенням та неправильне застосування норм процесуального права, не взяття судом до уваги та не надана оцінка письмовим доказам.

Зазначала, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, так як вимоги про визнання за нею права власності на відповідну частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 та на земельні ділянки позивач ОСОБА_7 в заяві не ставив.

Просила скасувати рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12 лютого 2015 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Крім того, в апеляційній скарзі було заявлено клопотання про призначення по справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої доручити Українському науково-дослідницькому інституту соціальної і судової психіатрії і наркології МОЗ України (04080, вул. Фрунзе, 103, м. Київ). На вирішення експертизи поставити наступні запитання: чи страждав ОСОБА_8 при своєму житті хронічною душевною хворобою; якщо страждав, то чи дозволяла ця душевна хвороба ОСОБА_8 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складання заповіту 03 грудня 2009 року.

В обґрунтування клопотання вказувала, що висновок експертизи, який міститься в матеріалах справи, є сумнівним та не обґрунтованим, таким, що суперечить іншим доказам по справі, що дає підстави для сумнівів в його правильності.

Також вказує на те, що експерти залишили поза увагою пояснення свідків ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які тривалий час спілкувалися з ОСОБА_8 та стверджували, що він був адекватною людиною, після лікування у 2009 році допомагав в будівництві. Не взяті до уваги покази нотаріуса. Висновок зроблений на підставі пояснень свідків, які не могли об'єктивно оцінювати психічний стан ОСОБА_8

Зазначала, що експерти посилаються на медичним діагноз, який за життя ОСОБА_8 не був йому поставлений лікарями і не існував. В матеріалах справи мається довідка про те, що ОСОБА_8 на обліку в лікаря-психіатра ніколи не перебував, жодних медичних підтверджень про будь-які психічні відхилення в діях чи поведінці ОСОБА_8 не існує.

Вивчивши матеріали справи та заявлене клопотання, заслухавши думку сторін та їх представників, приватного нотаріуса Золотоніського районного нотаріального округу ОСОБА_14 колегія суддів дійшла висновку про задоволення заявленого клопотання, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 145 ЦПК України призначення експертизи є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: психічний стан особи.

У відповідності до ч. 2 ст. 150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Як роз'яснено у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30 травня 1997 року N 8, повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обгрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб.

В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

Вирішуючи заявлене клопотання про призначення по справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, на стадії апеляційного розгляду справи, колегія суддів враховуючи пояснення сторін, нотаріуса, вимоги наведеного законодавства, в результаті оцінки сукупності доказів - при порівнянні висновків експерта з іншими отриманими доказами у справі, приходить до висновку про його задоволення та призначення по справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи.

Керуючись ст. 143, 144, п.5 ст. 202 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Клопотання ОСОБА_6 про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи - задовольнити.

Призначити по справі повторну посмертну судово-психіатричну експертизу проведення якої доручити Українському науково-дослідницькому інституту соціальної і судової психіатрії і наркології МОЗ України (04080, вул. Фрунзе, 103, м. Київ).

Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та за ст. 385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

На вирішення експертизи поставити наступні запитання:

1) Чи страждав ОСОБА_8 при своєму житті хронічною душевною хворобою;

2) Якщо страждав, то чи дозволяла ця душевна хвороба ОСОБА_8 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час складання заповіту 03 грудня 2009 року.

Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_6.

В розпорядження експертизи надати цивільну справу № 22ц /793/1692/15 в двох томах та витребувати медичну картку ОСОБА_8 із лікувального закладу.

Провадження по справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала підлягає касаційному оскарженню лише в частині зупинення провадження.

Головуючий :

Судді :