Постанова № 53491241, 12.11.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 р. Справа № 805/4674/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, повідомлений належним чином. Надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ф» від 18.06.2015 року № 1184/05-16-17-04, яким нараховано транспортний податок у сумі 16 666,67 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що рішення рад щодо встановлення транспортного податку, прийняті у 2015 році, набирають чинності не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Тобто не раніше 01 січня 2016 року, тому, вважає, що немає законних підстав для складання податкового повідомлення-рішення та нарахування транспортного податку.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що 13 січня 2015 року на адресу Красноармійської ОДПІ від центру НППВАЗ з обслуговування міст Селидове, Новогродівка, Димитров, Красноармійськ та Красноармійського району при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області відповідно до пп. 267.6.3 п. 267.6. статті 267 надійшли списки зареєстрованих легкових автомобілів 2010-2014 року випуску з об'ємом двигуна більше 2999 куб. см. для вчинення відповідних дій з нарахування транспортного податку, серед яких зазначено автомобіль позивача. Відповідач посилається на підпункт 267.1.1. пункту 267.1. статті 267, в якому визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування. Обєктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (а. с. 24-25).

Тому вважає, що позивач повинен сплачувати транспортний податок, оскільки у його власності знаходиться автомобіль «LEXUS RX 350», 2010 року випуску, об'єм двигуна 3456 куб. см., державний номер НОМЕР_1. У зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити (а. с.18-20).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у власності ОСОБА_1 перебуває легковий автомобіль «LEXUS RX 350», 2010 року випуску, об'єм двигуна 3456 куб. см., державний номер НОМЕР_1, який зареєстрований 13.08.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрації серії САА 917484, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 10-11).

Суд зазначає, що на підставі Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» розділ ХII викладений в новій редакції, а саме: податок на майно, в т.ч. стаття 267 Транспортний податок.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до п. 267.4, 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст.267 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу. Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду України №21-94а13 від 16.04.2013 року.

Згідно ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як зазначалося вище, автомобіль позивача «LEXUS RX 350» 2010 року випуску зареєстрований 13.08.2010 року, а об'єктом оподаткування згідно зі ст. 267 Податкового кодексу України є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років, та факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, суд приходить до висновку, що у 2015 році автомобіль позивача вже не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України, оскільки рахуються календарні роки з 01.01.2010 року по 31.12.2010 рік, з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

Крім того, позивач придбав автомобіль у 2010 році та ним сплачено усі податки та збори, які необхідно було сплатити у відповідності до діючого законодавства на момент придбання транспортного засобу, що не спростовується відповідачем.

Суд не погоджується з позицією позивача, що у відповідача не має законних підстав для складання податкового повідомлення-рішення та нарахування транспортного податку в звязку з тим, що прийняті рішення про встановлення транспортного податку набирають чинності не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, як вказано в підпункті 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України і такі рішення не приймались місцевою радою, та зазначає наступне.

Як передбачено Бюджетним кодексом, бюджетний період становить три роки, це час, протягом якого проходять всі стадії бюджетного процесу, одними із яких є і плановий період, і бюджетний рік. Плановий період складає два фінансових року, бюджетний рік-це календарний рік з 01січня по 31 грудня.

Зміни до Податкового кодексу України відбулися 28.12.2014 року, тобіш до початку бюджетного періоду, а не додержання процедури встановлення відповідних місцевих податків, оприлюднення таких рішень органами місцевого самоврядування не може впливати на своєчасне виконання обовязків платниками податків щодо нарахування та сплати податків, які безпосередньо передбачені нормами податкового законодавства. В данній справі податок на майно.

Також, законодавець чітко прописує, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувались до п'яти років. Це означає, що встановлено один з елементів визначенного податку, а саме: оподаткуванню підлягає майно яке вже знаходилось, знаходиться в використанні певний проміжок часу.

А тому, вважати загальні засади встановлення податків і зборів, як юридичну відповідальність за новим законом та відповідно застосовувати загальновизнаний принцип права про дію нормативно-правового акту в часі, не є правильним.

Враховуючи віщенаведене та дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування ОСОБА_1 податкового зобов'язання у вигляді транспортного податку та скасовує податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення № 70 від 30.09.2015 року за подання адміністративного позову позивачем сплачено 487,20 грн. судового збору.

У зв'язку з цим, на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 1184/05-16-17-04 від 18.06.2015 року, яким нараховано транспортний податок у сумі 16 666,67 грн.

Стягнути з Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487,20 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті 12 листопада 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.