Рішення № 53490868, 12.11.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2015 р.Справа № 922/5786/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Нагірна М.Т.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківметал-2", м. Харків до Приватного підприємства "Будтехнологія-Н", м. Харків про стягнення 16 217,03 грн. за участю представників сторін:

позивача - Бойко Л.І., довіреність №1003 від 29.10.2015 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківметал-2" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Будтехнологія-Н" (відповідача) про стягнення основного боргу в розмірі 16 036,19 грн. та 3% річних в розмірі 180,84 грн. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судовий збір.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів до суду не подав.

За таких обставин суд вважає, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості між позивачем та відповідачем 10.04.2015 р. представником відповідача Небрат С.В. по довіреності № 50 від 09.04.2015 р. на підприємстві позивача було отримано ДРІТ ЗВ/ПР 1.8 1-С 3282-74 у кількості 300 кг, ЦВЯХИ 70x3 у кількості 75 кг, ЕЛЕКТРОДИ d5 АНО-4 вістек у кількості 100 кг, БОЛТ 12х 70 7805 Б/Г у кількості 10 кг, БОЛТ 16х 70 7805 Б/Г у кількості 30 кг, БОЛТ 16х 90 7805 Б/Г у кількості 30 кг, БОЛТ 8х 30 7805 Б/Г у кількості 5 кг, БОЛТ 8х 60 7805 Б/Г у кількості 7 кг, БОЛТ 10х 60 7805 Б/Г у кількості 7 кг, БОЛТ 20х90 7805 Б/Г у кількості 24,83 кг, ГАЙКУ М16 5915-70 у кількості 10 кг, ГАЙКУ М12 оцинк у кількості 5 кг, ГАЙКУ М 8 5915-70 у кількості 4 кг, ГАЙКУ М10 5915-70 у кількості 3 кг, ГАЙКУ М20 5915-70 у кількості 10 кг та ГАЙКУ М24 5915-70 у кількості 10 кг. (надалі - товар), всього: на загальну суму 16 036,19 грн., про що свідчить підписана сторонами видаткова накладна № 12ХМ004800 від 10.04.2015 р.

Позивач виставив відповідачеві рахунок на оплату № 12ХМ002478 від 09.04.2015 р. на суму 16 036,19 грн., який відповідачем не оплачено.

Позивач надіслав відповідачеві претензію за вих. № 470 від 27.05.2015 р. з вимогою оплатити суму основного боргу в розмірі 16 036,19 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 3% річних від простроченої суми платежу. Дану претензію відповідач отримав 03.06.2015 р., але залишив її без задоволення.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у письмовій формі. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також прийняттям до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, слід зазначити, що у п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Зі змісту вищезазначеної накладної вбачається, що вона відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, є первинним обліковим документом, яка фіксує факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

Таким чином суд встановив, що відповідач товар на загальну суму 16 036,19 грн. отримав, але його вартість не оплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 16 036,19 грн., яка до цього часу залишається непогашеною.

При цьому відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, але в судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів до суду не подав.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому за умовами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини, норми закону і на те, що суму заборгованості відповідачем не оспорено і не спростовано, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 16 036,19 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 180,84 грн. за період з 11.06.2015 р. по 26.10.2015 р. включно (розрахунок на а.с. 31).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних в розмірі 180,84 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині також є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір в повному обсязі (в розмірі 1 218,00 грн.) слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 11, 205, 509, 525, 526, 610-612, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Будтехнологія-Н" (вул. Світла, буд. 6 А, кв. 121, м. Харків, 61121, код ЄДРПОУ 32336054, р/р 2600711828 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629, р/р 26008010059602 в Філії ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківметал-2" (пр. Московський, 301, м. Харків, 61106, код ЄДРПОУ 01882999, р/р 26003010159406 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023) основний борг в розмірі 16 036,19 грн., 3% річних в розмірі 180,84 грн. та судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.11.2015 р.

Суддя О.В. Макаренко