Ухвала суду № 53487540, 16.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 листопада 2015 року Справа № 903/624/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Луцьку на постанову та ухвалувід 22.09.2015 Рівненського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 господарського суду Волинської областіу справі№ 903/624/13 господарського суду Волинської області за заявою доПриватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Волинь-Продакшн" Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТДпробанкрутство

В С Т А Н О В И В :

Подана публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Луцьку (далі - АТ "Укрексімбанк" в особі філії у м.Луцьку) касаційна скарга від 12.10.2015 № 086-019/2909 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, АТ "Укрексімбанк" в особі філії у м.Луцьку оскаржує в касаційному порядку постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015, що була винесена за результатами здійснення перегляду в апеляційному порядку ухвали господарського суду Волинської області від 18.08.2015 про відмову в задоволенні клопотання голови комітету кредиторів про усунення від участі у даній справі арбітражного керуючого (ліквідатора) Григор'єва В.В. та щодо кандидатури нового арбітражного керуючого Рабана М.Т.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 8 Закону Україну "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212- VІ, що набрала законної сили з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство), якою визначено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 41 ГПК України, якою встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

В свою чергу нормами п. 10 ч. 1 ст. 106 вказаного кодексу передбачено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала місцевого господарського суду, за результатами перегляду якої була прийнята оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, винесена відповідно до норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212- VІ, що набрала законної сили з 19.01.2013.

Згідно норм ч. 3 ст. 8 цього закону у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, наведений перелік судових рішень, що підлягають оскарженню в касаційному порядку, є вичерпним.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, а тому ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство слід розуміти таким чином, що нею встановлено деякі особливості та обмеження у реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у процедурі банкрутства, які полягають, зокрема, у завершенні розгляду питання про призначення арбітражного керуючого із завершенням відповідного апеляційного провадження.

Аналогічний висновок наведений в постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 916/2019/13.

Таким чином, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, що прийнята за результатами перегляду ухвали місцевого суду про відмову в задоволенні клопотання про усунення від участі у справі арбітражного керуючого (ліквідатора) та щодо кандидатури нового арбітражного керуючого не підлягає оскарженню до суду касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви (у даному випадку - касаційної скарги), якщо вона не підлягає розгляду в господарських судах України.

З огляду на зазначене, у прийнятті касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Луцьку на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 та ухвалу господарського суду Волинської області від 18.08.2015 слід відмовити.

Керуючись ст. 129 Конституції України, нормами ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.ст. 86, 107, 106, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Луцьку в прийнятті касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 та ухвалу господарського суду Волинської області від 18.08.2015 у справі № 903/624/13.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич