Ухвала суду № 53434827, 10.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

[1]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого судді - Чорного О.М.,

Суддів - Коваль С.М., Васильєвої М.А.,

Секретаря судового засідання - Самойленко І.С.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12014100100009912 щодо:

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, українки, маючої на утриманні малолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої:

- 02.11.2011 Шевченківським районним судом м. Києва за ч.1 ст.309, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнена від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Отроша В.М.,

захисника - ОСОБА_2,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначено їйпокарання за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 3-х років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 2 листопада 2011 року та визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців.

За вироком суду, ОСОБА_1, 09.10.2013, проходячи по вул. О.Теліги будинок № 3 у м. Києві, в якому знаходився цех з пошиття одягу ТОВ «Майстерні кравців», припускаючи, що в середині приміщення можуть знаходитися цінні речі, у неї виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_1 приблизно о 13.00 год. через вхідні двері проникла до підсобного приміщення вказаного цеху, скориставшись тим, що потерпілої не було на робочому місці, за діями обвинуваченої ніхто не спостерігав, вона, діючи таємно, з корисливих міркувань, викрала майно ОСОБА_4, а саме - шкіряний жіночий гаманець, вартістю 320 грн., в якому знаходились гроші в сумі 1000 грн.; зварювальний апарат «ОУБМІ 160Р», вартістю 2158 грн.; дві зимові куртки фірми «Ферзь», вартістю 300 грн. кожна.

Після вчинення зазначених дій обвинувачена з місця події зникла, викраденим розпорядилась на власний розсуд.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1 завдала потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 4078 грн.

У подальшому, 18.04.2014 приблизно о 15:40 год. ОСОБА_1, проходячи повз салон краси "АССА" за адресою: м. Київ, вул. О.Теліги, 29, звернула увагу на відсутність працівників та відвідувачів салону краси. У зв'язку з цим у обвинуваченої виник злочинний намір щодо таємного заволодіння чужим майном, яке могло бути залишене без нагляду у приміщенні вказаного салону.

Реалізуючи даний умисел, ОСОБА_1, зайшла до одного з кабінетів салону краси, який був прикритий незамкненими дверима. Шляхом вільного доступу проникла до приміщення кабінету, де виявила на столі гаманець зі шкіри, який належав потерплій ОСОБА_5 Користуючись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1, з корисливих спонукань, таємно викрала даний гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 140 грн., 10 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становило еквівалент у 120 грн., 5 Євро, що відповідно до курсу НБУ становило еквівалент у 80 грн., золота каблучка з чорним каменем вартістю 2000 грн., трикутний кулон вартістю 800 грн., вартість самого гаманця 800 грн., а всього майна на загальну суму 3940 грн.

Таємно заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 вийшла з кабінету та зникла з місця скоєного злочину, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

Протиправними діями обвинуваченої потерпілій ОСОБА_5 спричинена майнова шкода на суму 3940 грн.

Продовжуючи злочинну діяльність, обвинувачена 15.09.2014 приблизно о 20.30 год., перебуваючи у приміщенні ТЦ «Метроград» за адресою - м. Київ, пл. Бесарабська, 2, зайшла у 12-й квартал торгового центру, де розташований відділ продажу годинників. Побачивши, що у вказаному відділі відсутні працівники та інші особи, ОСОБА_1, діючи таємно, керуючись корисливими мотивами, вирішила заволодіти чужим майном. З цією метою обвинувачена з шухляди тумбочки викрала грошові кошти у сумі 13 500 грн., які належали потерпілому ОСОБА_6 Намагаючись залишити місце вчинення злочину, була затримана охоронцями ТЦ «Метроград».

Запобіжний захід - тримання під вартою.

По справі вирішено питання щодо речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. Шляхом поглинання менш сурового покарання більш суровим призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначення покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02.11.2011 року та остаточне покарання ОСОБА_1 визначити у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць. В решті вирок суду залишити без змін.

Вказує, що місцевий суд при призначенні покарання ОСОБА_1 не в достатній мірі врахував, що на утриманні обвинуваченої перебуває донька,ІНФОРМАЦІЯ_3 та факту каяття останньої. Крім того, на думку захисту, судом не було враховано позиції прокурора та потерпілих, а саме, прокурор просив призначити покарання менше, ніж було визначено судом, а потерпілі ніяких претензій до обвинуваченої не мають, та просили призначити їй мінімальне покарання.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої, просить вирок суду змінити та пом'якшити призначене ОСОБА_1 покарання. Зазначає, що обвинувачена свою вину визнала повністю, дала показання по суті справи, які повністю відповідають обставинам, викладеним у даному вироку, щиро розкаялася, просила суд суворо не карати, переконувала суд у тому, що зробила належні висновки. Крім того, вважає, що місцевий суд не дав належної оцінки й тому факту, що обвинувачена має на утриманні неповнолітню дитину.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої, її захисника та прокурора, які підтримали подані апеляційні скарги, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, заслухавши останнє слово обвинуваченої, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Оскільки під час судового провадження в суді першої інстанції суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, і учасники судового провадження у такому випадку позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, перегляду в апеляційній інстанції підлягає лише рішення суду першої інстанції про призначене ОСОБА_1 покарання.

Дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.15 ч. 2 ст. 185 КК України кваліфіковані відповідно до встановлених судом фактичних обставин по справі та пред'явленого обвинувачення, що ніким із учасників судового розгляду під сумнів не ставиться.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, місцевий суд при його обранні обґрунтовано виходив із вимог ст. 65 КК України враховуючи характер та ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх системний характер, дані про її особу.

Крім того, районний суд з урахуванням відсутності обставин, які обтяжують покарання, наявності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченою злочинів, а саме, щире каяття та наявність на її утриманні малолітньої дитини із врахуванням особи винної, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання пов'язаного з позбавленням волі. Також, місцевий суд врахував ті обставини, на які посилаються захисники в апеляційних скаргах.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність і достатність для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів саме такого виду і міри покарання та в ході апеляційного перегляду не вбачає підстав, для зміни вироку та пом'якшення покарання обвинуваченій, а тому вирок суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги захисників обвинуваченої - без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2015 року щодо ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185КК України - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 - без задоволення.

Судді

______ _______ _____

Чорний О.М. КовальС.М. Васильєва М.А.

Справа № 11-кп/796/1450/2015

Категорія КК: ч.2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України

Головуючий у першій інстанції - Циктіч В.М.

Доповідач: Чорний О.М.